На кордоні з Одещиною зафіксовано нашестя небезпечних для сільгоспвиробництва комах
Національне агентство безпеки харчових продуктів Молдови (ANSA) 24 червня повідомило, що у сусідніх з Одещиною Чадир-Лунгському та Тараклійському районах виявили осередки сарани. За даними агентства, від комах вже постраждало близько 600 гектарів полів у районі села Кайраклія та 650 гектарів у селі Копчак. Про це повідомляє видання NewsMaker.md, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
В агентстві розповіли, що осередки виявили ще 22 червня.
«Того ж дня місцеві органи влади спільно з представниками ANSA скликали комісію з надзвичайних ситуацій та виділили кошти для локалізації та знищення вогнищ сарани. (…) Спеціалізовані компанії за допомогою обприскувачів та дронів вже обробили 550 гектарів полів у двох населених пунктах», – йдеться у заяві ANSA.
Представники агентства зазначили, що фітосанітарні інспектори стежать за проведенням обробки, щоб запобігти поширенню шкідників.
Довідка. Сараною називають різних більше або менше споріднених між собою представників прямокрилих, які час від часу збираються у величезні куліги (якщо це личинки) або зграї (скупчення імаго) й мігрують на далекі відстані. Відомі факти, коли такі зграї були завдовжки 100 кілометрів, завширшки — 12 кілометрів, та мали вагу — 15000 тонн.
Згрупувавшись у кулігу, сарана мандрує пішки, з’їдаючи всі рослини на своєму шляху. Спочатку за добу комахи проходять до 150 метрів, згодом більше 1 кілометра і через три тижні здатні долати вже по декілька десятків кілометрів. Перетворившись на імаго з розвинутими крилами, сарана піднімається у повітря і летить на висоті 600 метрів, долаючи за добу до 300 кілометрів.
Сарана – типовий поліфаг, тобто з’їдає усі рослини, проте надає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Імаго і личинки грубо об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Одна особина сарани за період життя з’їдає до 500 грамів зелені, а потомство однієї самиці – таку кількість трави, якої достатньо на цілий рік двом вівцям.
В ХІХ столітті на Одещині сарана була справжнім лихом. Сучасники повідомляли, що комахи вкривали землю таким товстим шаром, що доводилося спиняти диліжанси. І основним методом боротьби з ними були… шумові ефекти: крики, удари в дзвони, барабанний бій, дзенькання лопат, казанів, каструль, стрілянина з рушниць. Інший метод боротьби полягав у заманюванні сарани в рови та її спаленні. Або ж заманювали її в море, де рої комах утворювали цілі плавучі острови.
У 1824 році з сараною навіть довелося боротися імперському поету Олександру Пушкіну. Йому, як чиновнику, доручили зробити інспекцію нашестя сарани на Одещині. Щоправда важко уявити, що проти зграї комах міг зробити з нашестям комах поет, який навряд чи мав хоч якісь знання у сфері ентомології. Ну хіба що вірші голосно читати.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
