Мешканці Ізмаїла ініціюють встановлення у місті скульптури молодого скрипаля – Захисника України

У суботу, 6 квітня, Ізмаїльщину знову сколихнула звістка про загибель воїна Збройних Сил України. У київському госпіталі після важкого поранення на Донеччині помер 23-річний Богдан Міхалакі, якого знало багато ізмаїльців по його майстерній грі на скрипці.
Наше видання в окремій публікації розповість про Богдана, про його мрії, сподівання та прагнення жити у вільній країні. А зараз – про ініціативу ізмаїльців, яку вже підтримало багато мешканців міста.
Після звістки про смерть воїна від декількох різних людей прозвучала ідея встановити на вулиці Торговій, де частіше за все грав на скрипці Богдан Міхалакі, скульптуру, яка буде нагадувати ізмаїльцям про талановитого скрипаля, що пішов добровольцем на фронт.
В неділю на сторінці речника Ізмаїльського прикордонного загону, підполковника Ігоря Перегняка з’явилася публікація з пропозицією про встановлення скульптури:
«А що якщо в Ізмаїлі зробити чи на вулиці Торговій, чи на набережній скульптуру Богдана Міхалакі у військовому однострої зі скрипкою? Герої не вмирають!», – написав Ігор.
Цей допис вже має велику кількість поширень та коментарів. Більшість ізмаїльців підтримали ініціативу прикордонника.
«Дуже гарна ідея! І саме на тому місці, де Богданчик грав».
«Підтримую! Ім’я та образ нашого ізмаїльського Героя потрібно увіковічнити! Богдан – дійсно приклад сили, відваги та патріотизму для підростаючого покоління!».
Зазначимо, що багато мешканців міста готові взяти фінансову участь у реалізації задуму.
Але ж Ізмаїл та в цілому Ізмаїльський район втратив багато захисників. Тому є пропозиції про встановлення в місті монументу, присвяченому усім Героям, які стали на захист України та поклали своє життя за нашу свободу.
В одному з коментарів дописувач зазначив, що у цій війні загинуло багато митців, у тому числі музикантів та художників. І, на його думку, у скульптурі на Торговій варто було б відтворити якийсь збірний образ митця – Захисника рідної землі.
Для автора цієї публікації, як для людини, що від своїх дітей часто чула про Богдана та про його шлях на фронт, цей талановитий скрипаль уособлює не лише творчих людей, що стали воїнами.
Для мене Богдан Міхалакі – це уособлення молодих людей, які могли б не йти, але пішли та віддали найцінніше – своє життя. Більшість ЗМІ, інформуючи про смерть Богдана, написали, що у січні він вирішив піти на фронт. Це було не так. Він вирішив піти на фронт ще у перші місяці після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Він ходив у тероборону, куди його не взяли, потім декілька разів у військкомат. Він опинився у лавах ЗСУ не тому що його призвали, а тому що планомірно ходив і добивався цього.
Він міг би не йти, а і далі грати для нас на скрипці. Він міг би не йти, а і далі зі своєю коханою дівчиною Аліною допомагати ЗСУ. Він міг би не йти, а і далі жити своїм життям… Але Богдан вирішив, що потрібен саме там, де воїни світла відстоюють нашу волю та право на життя.
Для мене Богдан Міхілакі також є уособленням покоління, народженого на зламі тисячоліть. Бувало, ми вважали це покоління легковажним, зацикленим на комп’ютерах та розвагах. Але, як виявилося, представники, у тому числі і цього покоління, без роздумів стали на наш захист.
Тому Богдан Міхалакі заслуговує на увічнення як образ усіх тих молодих людей, які могли б залишитися у тилу, але стали на захист нашої держави, бо вони справжні, бо для них Україна – понад усе.
Скульптура має бути на Торговій не лише тому, що саме там більшість ізмаїльців познайомилися з творчістю талановитого скрипаля, а ще й через те, що поряд знаходиться основна експозиція Ізмаїльського військово-історичного музейного комплексу (у минулому – музей Суворова). Наразі музей повністю змінює вектор своєї діяльності. Саме там планують відкрити експозицію, присвячену Захисникам України.
І великому монументу в Ізмаїлі на честь усіх загиблих у цій страшній війні – також бути!
Альона ХОДАРЧЕНКО