Мазут, який агресор планував експортувати до Азії, зараз вкриває дно Чорного моря
Нещодавня екологічна катастрофа в Керченській протоці, де тисячі тонн мазуту з російських танкерів потрапили в Чорне море, завдала серйозного удару по екосистемі. Про це пише Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, передає видання «Південь сьогодні».
Як прогнозували науковці, мазут під впливом низьких температур збився у згустки, які зараз вкривають дно Чорного моря. Ці згустки є серйозною загрозою для бентосу – екологічного угруповання організмів, що мешкають на дні.
Бентос включає бактерії, рослини, безхребетних, молюсків, ракоподібних, багатощетинкових хробаків тощо. Згустки мазуту перекривають доступ кисню до дна, порушують нормальну життєдіяльність організмів і викликають їх масове відмирання.
Окрім того, розчинені у воді фракції мазуту негативно впливають на зоопланктон і фітопланктон, які є основним джерелом харчування для дрібних риб. Цей вплив здатний викликати ланцюгову реакцію, що призведе до значних порушень у харчовому ланцюзі та катастрофічних наслідків для іхтіофауни Чорного моря.
«Порушення екологічного балансу навіть у невеликому масштабі може мати непередбачувані наслідки, тож ця ситуація потребує глобальної уваги», – зазначають вчені.
Як пише Ukraine War Environmental Consequences Work Group, з постраждалих танкерів у море вилилося, за різними оцінками, від 2400 до 8000 тонн мазуту, привезеного з Саратовського нафтопереробного заводу (у січні 2025 року Морспаслужба скаже, що це був топковий мазут марки М-100).
Судна також несли 25 тонн дизельного палива, ще більш токсичного для водних організмів, ніж мазут. Ще один танкер із мазутом, Волгонефть-109, отримав тріщину, але встиг дати сигнал лиха і був переведений у безпечне місце.
Ця катастрофа буквально повторила сценарій (і перевершила масштаби) наймасовішого забруднення Керченської протоки в XXI столітті, який трапився 11 листопада 2007 року приблизно за тих же обставин. Раптовий шторм застиг зненацька і затопив танкер Волгонефть-139 з вантажем мазуту, що чекав на розвантаження, а разом з ним пішло на дно ще кілька інших суден. Тоді влада не почала розбиратися в системних причинах, що призвели до розливу нафтопродуктів, звівши все до «аномальних погодних умов».
Провладні російські аналітики негайно після аварії судна, яка сталася 15 грудня 2024 року, висловили побоювання, що будь-яка подібна аварія може бути використана для дискредитації російського флоту і нафтового експорту.
Як зауважив на сторінках «російської газети» голова Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов: «За бажання, звісно, США та ЄС можуть зачепитися і за цю аварію. Але насправді, якщо об’єктивно дивитися на речі, то ця історія ніякого відношення до танкерного флоту не має. По-перше, це були російські танкери. По-друге, вони перевозили нафту та нафтопродукти всередині росії, судна не призначалися для міжнародної торгівлі».
Однак автори статті з цим твердженням не згодні.
«Якщо у цій історії все ж покопатися, то з’ясується, що мазут, якій перевозився, призначався саме на експорт. Швидше за все, на нафтопереробні заводи Індії, які нарощують закупівлю сировини в росії з метою виробництва дизельного палива та інших продуктів.
На професійних сайтах, які розбирають катастрофу, є гідні довіри свідчення, що і Волгонефть-212 і Волгонефть-109 повинні були передати вантаж на морський танкер FIRN (він же до 2021 називався SCF CAUCASUS, а до липня 2023 Bear Alcor). Судно побудоване на стапелях Південної Кореї далекого 2002 року на замовлення російського «Совкомфлоту», але ходило під прапором Ліберії, і ще в довоєнному 2021 воно було помічене у перевезеннях підсанкційної венесуельської нафти. На початку 2023 року судно потрапило до центру міжнародної уваги як приклад доставки арктичної нафти з Мурманська до Індії незабаром після введення санкцій на російську нафту. З жовтня 2023 року новим власником судна стала сейшельська офшорна компанія, прапор змінився на панамський, а новим регістром для судна наприкінці 2022 року став престижний Lloyd’s Register», – розповідають журналісти-розслідувачі.
Повністю матеріал доступний за посиланням.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
