Кінолог з Ізмаїльського прикордонного загону пообіцяв помститися окупантам за свого загиблого службового собаку
Прикордонник Ізмаїльського загону, уродженець Донеччини, який понад двадцять років присвятив кінологічній службі, 24 лютого минулого року в Луганській області втратив свого вірного англійського кокер-спанієля Зевса. Це викликало у кінолога великий розпач, але ще більше – неабияку жагу до помсти за свого чотирилапого побратима.
Історію відваги кінолога з позивним VOHA розповіли в прес-службі Ізмаїльського прикордонного загону, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
У 2001 році Володимира призвали на строкову службу до прикордонних військ України, де він опанував одну з інженерних професій. Згодом його направили служити до Ізмаїльського загону, де він підписав контракт. У 2003 році, як давно і мріяв, закінчив кінологічний навчальний заклад та разом зі своїм службовим собакою, який натренований на пошук вибухових речовин та зброї, продовжив службу в підрозділах охорони державного кордону Ізмаїльського загону.
Більш того, прикордонник давно хотів потрапити на схід країни допомагати побратимам боронити Україну від російських окупантів. І саме на початку 2022 року він зі своїм англійським кокер-спанієлем Зевсом переводиться до Луганського прикордонного загону.
24 лютого їх прикордонний підрозділ потрапив під ворожий масований обстріл. Тоді на відділі прикордонної служби загинули всі службові собаки, у тому числі і його Зевс… Voha, саме такий позивний дали йому побратими, аби нищити окупантів, попросився у спеціальний бойовий підрозділ.
«Я тоді сказав, що за свого Зевса буду бити ворога безжально та до останнього», – згадує Володимир.
По червень минулого року прикордонник активно брав участь у боях під Сєвєродонецьком. 2 травня боєць дістав осколкові поранення в спину та руки й був госпіталізований. В медичному закладі він відмовився від реабілітації та попросився назад до своїх побратимів. Ще протягом півтора місяця Voha брав участь у боях під Святогірськом.
Зараз Володимир підлікувався та продовжив службу в одному з підрозділів на півдні України. А ще підбирає собаку, з якою пройде навчання та буде шукати заборонені до перевезення через державний кордон предмети, як це він робив понад двадцять років своєї служби.
Володимир зазначає, що в потрібний час може знову стати зі зброєю у руках, аби гнати окупантів зі своєї рідної землі, та вірить у нашу Велику Перемогу.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
