Фермер з півдня Одещини розповів про наслідки спеки для сільгоспкультур та поділився власним багаторічним досвідом
Цьогоріч в Україні панує аномальна спека, яка на додачу до посух останніх років завдає ще більших навантажень та ризиків для фермерських господарств, зокрема – на півдні Одещини. Про те, як виживає в таких умовах одне з господарств Білгород-Дністровського району, як різні культури реагують на спеку та яким чином можна підвищити шанси на гарний врожай, розповів журналістці інформаційної агенції «Юг.Today» аграрій з Арциза, власник компанії «СIМ-Агроюг» Сергій Бодя.
Фермер розповідає, що наразі рослинам дуже важко – через сильну спеку мінімальні запаси вологи, які були у ґрунті, дуже швидко витрачаються, внаслідок високої температури зменшується вологість повітря.
Особливо це впливає на такі культури як соняшник, соя, кукурудза, сорго:
«Мінімальні запаси вологи дуже швидко втрачені, та за рахунок високої температури зменшується вологість повітря, і рослини для того, щоб вижити, живляться від нижніх ярусів листя. Основна мета кожної рослини – залишити після себе потомство. Ми кажемо, що це врожай для нас, а для рослини – це наступне покоління. Це справа виживання, щоб залишити щось після себе, і це може бути вже не повний кошик, а декілька насінин, але щоб щось залишити. Дуже важко рослинам зараз».
У цих непростих умовах у господарстві ще тримається сафлор, який вже встиг відцвісти. Через форму листя цієї рослини, площа випаровування менша, тож, сафлор почуває себе дещо краще. Також добре себе почувають кавуни та дині. Аграрій зауважує, що кавун, хоч і традиційно під зрошенням, потрапив до нас з Африки, тому спеку ця ягода, а також диня, переносять добре. Сергій Бодя пояснює, що зрошення наразі націлене саме на збільшення врожайності, а не для якості. Також він додав, що й на якість, зокрема і пшениці, впливає її кількість – коли врожай нижчий, то якість краща, що і сталося цього року. За досвідом фермера, дещо краще, ніж такі культури, як соняшник та кукурудза, зберігає вологу сорго.
А ось соняшнику, за словами Сергія, під час аномальної спеки цього року важко. Тримається ця рослина завдяки тому, що у поточному році господарство змінило норму висіву:
«Ми бачимо, що йому дуже важко, але у нас соняшник ще тримається тому, що ми зменшили норму висіву, 40 тисяч – норма висіву. Ми рахували цю норму з урахуванням того, що з зими йшли з продуктивною вологою на 1 тонну соняшника, тому не піддавались спокусам весняних опадів: розуміли – розраховувати на врожай треба з розрахунку на продуктивну вологу, яка накопичується в кінці осені та взимку. Ми вийшли з запасами на одну тонну, тому ми з цього розрахунку і посіяли 40 тисяч, щоб могли з такою нормою висадки отримати 1 тонну».
Кукурудзу аграрії також сіяли за низькою нормою висіву – 35 тисяч.
Власник компанії «СIМ-Агроюг» розповідає, що цього літа ґрунт нагрівався до +65°C:
«Це майже як точка кипіння, ще трохи – і може бути точка кипіння. Коли ми вириваємо кореневу систему – вона гаряча. В таких умовах бактерії не можуть працювати, вони не розраховані на це».
У поточному році аграрії здійснили ранній посів – у березні, середній посів – у квітні та пізній у другій декаді травня. І, як показав досвід, березневий посів вже встиг відцвісти, однак як зернина набере свою масу у спеку ще буде видно. А от пізній посів ще не почав свою фазу цвітіння, і, як каже фермер, поки не треба, адже під час цієї фази рослина потребує найбільшої кількості вологи.
«Ця посуха тисне неочікувано навіть для нашої зони. І ми розуміємо теж, що з пізніми посівами маємо ризики не отримати повноцінного цвітіння, навіть якщо спаде температура, тому що не буде запасів вологи. Тут залежить, що не тільки спаде температура, а й будуть опади…» – розповідає Сергій.
Наприклад, щодо врожаю соняшнику наразі аграрій та його колеги передбачають 5 центнерів на гектар, хоча під час квітнення бачили потенціал 25-30 центнерів.
«Навіть ранні посіви, які встигли відцвісти, зараз теж в критичному стані, тому що вони мають живлення вологи за рахунок своїх нижніх ярусів. Дуже складні умови для соняшнику, кукурудзи», – додає він.
Фермер зазначає, що все ж таки оптимальним варіантом у таку посуху бачить дуже ранні посіви, хоч у такому випадку є й загроза весняних приморозків:
«Ми постійно в якихось ризиках. Тому ми зробили пролонгацію посівів: дуже ранні, середні і пізні. Але ця посуха, виявляється, що вона буває раз на 65 років, і вона зараз склалася у той час, коли у нас війна…»
На майбутнє, ділиться власник фермерського господарства «СIМ-Агроюг», змінив би сівозміни. Серед тих культур, які аграрій залишив би – бобові культури: озимий горох, ярий горох, також залишив би озиму пшеницю, озимий ріпак, сафлор, розторопшу, озимий ячмінь (дуже ранній, аби міг запасти зимову вологу). Тобто, це зокрема озимі культури, врожай яких можна зібрати ще до початку липневої посухи. А ось бобові культури, зазначає Сергій, нададуть покращення структури, накопичення азоту у ґрунті, а також стануть гарними попередниками для озимої пшениці та ріпаку. Ріпак, а також ячмінь, розглядаються як культури, які мають надати господарству перший прибуток після важкого сільгосподарського року. Також щодо сої аграрій зауважив, що ранній сорт все ж таки кращій, ніж середньоранній, однак підсумки по цій культурі, так само як і щодо сорго, вдасться зробити пізніше.
Загалом на своїх полях господарство робило висів з нормою 40 тисяч, однак кондитерський соняшник посіяли з нормою 23 тисячі, адже така маленька норма дає кращі умови для рослини:
«В основному у нас сіють 55-65 тисяч, і тут ми сіємо 40 тисяч. Є фермери, які розпочали сіяти 40-42 тисячі, от ті посіви найкраще себе почувають. І навіть під час усієї вегетації їм краще, тому, що у них є більше площі живлення й запаси вологи – вони є життєво важливими для того, щоб дочекатися умов, коли впаде температура і, можливо, піде дощ. Норма висіву – дуже важлива. Якщо б я сіяв на наступний рік, я б також сіяв соняшник 40 тисяч, а кукурудзу 35 тисяч – не більше, тому що я бачу – кукурудза на 35 тисяч у нас гарніше себе почуває».
Слід зазначити, що розторопшу цього року господарство сіяло вперше. Однак, на жаль, врожай буде незначний, адже коли господарству надали поле – не попередили про бур’яни, яких у результаті виявилося більше, ніж самої розторопші. Сергій каже, що вигідніше було б його навіть не збирати, однак на цю рослину, що має лікарські властивості, вже чекають партнери, для яких навіть та невелика кількість стане цінною:
«Це перший рік, і він став для нас навчальним. Будемо вже сіяти тільки на своїх полях, там де ми знаємо. Більше ми не будемо довіряти, коли надають землі. Нам дешевше було її не збирати, купити собі насіння і на наступний рік сіяти. Це органічна розторопша, і навіть ті 50 кг, ми розуміємо, що це вже не буде прибутку, але нам телефонують люди, кажуть, що чекають на цю розторопшу, ми вже вирішили, що будемо збирати і реалізовувати таким чином, тому що дійсно це для нас культура, як культура, а для когось це надія на покращення стану здоров’я. Є люди, для яких це питання виживання».
Окремою проблемою для господарства стали шкідники. Річ у тому, що через аномальну спеку та посуху, трава на пасовищах та у лісосмугах швидко висихає, і комахи, аби вижити, перебираються на поля культурних посівів:
«У цих складних умовах не тільки рослинам треба виживати, а й біосвіту – це комахи всі, а багато комах є шкідниками на наших культурах , їхня теж задача вижити, тож вони всі зараз знаходяться на посівах культур, і висмоктують дорогоцінний сік», – каже Сергій.
Проте зробити щось з цими комахами в таких умовах фермери не можуть, адже тоді втратять окрім шкідників й корисних комах, а разом із тим втратять шанс отримати врожай, бо рослини через спеку й без того знаходяться у значному стресі. Тому аграріям залишається лише спостерігати, що буде далі. Сергій зазначає, що такий досвід стане для них уроком на майбутнє.
Наостанок фермер поділився тими порадами, до яких сам йшов роками, випробовуючи на власному досвіді. Тож, серед найважливіших факторів, які слід враховувати, Сергій Бодя зазначив: норму посіву, продуктивну вологу, контроль бур’янів та строки посіву:
«Якщо ми продовжуємо сіяти нові культури, ми повинні звернути увагу на норму висіву: в наших умовах зменшення норми висіву в півтора-два рази дає площу живлення і зменшує конкуренцію рослин між собою. Тобто ми розкриваємо потенціал кожної рослини», – наголошує, та додає, що задля формування цієї норми висіву слід враховувати, яка продуктивна волога.
А ось контроль бур’янів фермер рекомендує робити не тільки під час вирощування культури, а й одразу після жнив. Він пояснив, що у це варто вкладатися два-три роки, і потім вологи буде більше, а також буде більшою врожайність.
Як вже раніше розповідав аграрій, строки посіву грають важливу роль, особливо наразі, під час аномальної спеки у липні:
«Строки посіву – обов’язково. Якщо це ярові культури в нашій зоні, я б ризикнув на більш ранні норми посівів: краще я потім, якщо будуть опади, пересію культуру з короткою вегетацією (просо чи ще щось). Посів з середніми строками для нашої зони перепадає на посуху в липні. Тому або ранні, або пізні строки посіву. Ми робимо три строки посіву тому, що в кожний рік він різний, і тому ми перестраховуємось так».
Сергій Бодя ділиться, що цей досвід отримувався роками, однак до надвисоких температурних показників цього року фермери були не готові:
«Це все власний досвід, який ми отримуємо, і він дуже дорогий. Зараз ця посуха – це рік нашої праці. Якщо подивитись, ми все зробили із нормою висіву, із строками посіву, ми усе врахували з досвіду минулих років, але ніхто не міг врахувати, що буде до +65°C нагріватися земля. Ніхто це не міг передбачити. Але воно сталося».
Амєлія МИЙНОВА
Фото – з Фейсбук-сторінки Сергія Боді
