Енергоменеджер прокоментував перспективи намірів встановити на Одещині плавучі електростанції
У вересні поточного року Кабмін ухвалив постанову щодо встановлення в Україні плавучих електростанцій. У зв’язку з російською агресію та ворожими обстрілами енергетичної інфраструктури України, питання плавучих електростанцій підіймалося вже неодноразово. Однак чи найкращий це наразі варіант, які існують проблемні питання у реалізації та чому навіть за оптимістичного сценарію вони зможуть розпочати роботу не раніше наступного опалювального сезону, розповів для Української Служби Новин енергоменеджер Віталій Савич, передає видання «Південь сьогодні».
Віталій Савич зазначив, що задля запуску таких станцій необхідно розбудувати велику інфраструктуру, що, зазвичай, процес досить тривалий. Він також порівняв це з ситуацією, яка склалася стосовно F-16.
«Мені це дуже нагадує ситуацію з F -16. Наче наші пілоти вже вміють ними користуватись, нам ось-ось їх передадуть, а інфраструктура у нас не готова».
Зокрема мова йде про будівництво трансформатора, що має дозволити передавати великі потужності від 1000 кВ від плавучої станції до наявної в Одесі підстанції, розрахованої на 110 кВ. Однак через атаки ворога на українські трансформатори, за словами фахівця, в іноземних виробників зараз на них величезні черги.
«100 МВт, 300 МВт це доволі велика потужність, треба її передавати. Якщо ми кажемо про розподілені мережі, то таку потужність краще за усе передавати за рахунок лінії 110 кВ. Це дуже велика напруга, таких підстанцій у нас небагато…Тому ми розуміємо, що ці 110 кВ треба кудись перевести. Треба збудувати трансформатор, тому що ця плавуча електростанція не буде видавати струм напругою 110 кВ…Тобто треба збудувати цю інфраструктуру. Наявної цієї інфраструктури наразі не існує. Якщо її немає, то ми знов впираємося у ті ж самі трансформатори, які мають трансформувати напругу, а в нас їх, як ми бачимо, дуже великий дефіцит, тому що дуже багато гатять зараз по наших енергетичних об’єктах і наразі стоїть в усьому світі дуже велика черга: пів року-рік на ці трансформатори», – пояснює енергоменеджер.
Крім того, стоїть питання того, за рахунок якого палива працюватимуть ці плавучі електростанції:
«Треба розуміти, по-перше, на чому вони будуть працювати, яке буде паливо. Скоріш за все це будуть газопоршневі станції, тому треба підводити газ. Питання – куди? Приїхала, пришвартувалася ця станція – треба підключити газ. Газ середнього або високого скоріш за все тиску. Чи є ця інфраструктура газова? Чи є в нас в достатній кількості цей газ? Яка це буде юридична особа? Тому що незважаючи на те, що у нас зараз війна, повномасштабне вторгнення, ніхто наші закони України не відміняв, Кодекс газового ринку ніхто не відміняв, закони України всі працюють. Тому треба, щоб була юридична особа, яка здійснить це підключення, щоб в неї були кошти, щоб були укладені договори, побудована інфраструктура…» – каже Віталій Савич.
Актуальним питанням залишається можливість захистити цю інфраструктуру, адже ворог не припиняє регулярні обстріли припортової інфраструктури Одещини. На жаль, досить часто трапляються влучання, унаслідок чого страждають цивільні судна, а також співробітники порту. На думку Віталія Савича, ступінь захисту портової інфраструктури в Одеській області наразі досить невисокий:
«Це або морські порти, або на Дунаї порти. Тобто вони мають бути захищені. Наскільки ми можемо їх захистити за рахунок засобів протиповітряної оборони? Ну ми бачимо, що припортова інфраструктура в жодному з портів Великої Одеси не захищена – постійно прильоти, жертви серед працівників підприємств».
Фахівець також зазначив, що навіть у найбільш оптимістичному варіанті перебігу подій, початок роботи таких плавучих електростанцій цієї зими на Одещині не відбудеться:
«Я на 100% впевнений, що нічого ще не готово. Якщо, наприклад, постанова – це початок цього руху, то наслідки цього всього навіть при оптимістичному сценарії ми побачимо вже в наступному опалювальному сезоні. Тобто наступного літа, мабуть, вже можна встигнути збудувати. Тому що це дуже великі інфраструктурні проєкти. Мережі наразі не готові. Газ не підведений…»
Окрім того Віталій Савич зауважив на тому, що така електроенергія буде дорожче, ніж електроенергія атомних електростанцій. Тому, на думку фахівця, ліпшим варіантом було б направити зусилля на захист вже існуючої атомної електростанції, яка живить регіон:
«Мені здається що зараз навпаки нам не генерація потрібна, більш-менш ситуація стабільна. У нас є велика атомна електростанція, яка живить наш регіон, і ми від неї залежимо. Тому краще було б захистити наші розподільчі мережі і захистити цю атомну електростанцію. Це нам дасть набагато більше впевненості в цьому опалювальному сезоні, цієї зими, ніж ці станції, які якщо і приїдуть – вони не запрацюють, просто не буде можливості їх підключити».
Він додав, що вбачає більш вдалим рішенням направити зусилля на захист існуючою енергетичної інфраструктури, а також розбудовувати розподілену генерацію:
«Захистити ми ці плавучі електростанції наразі не можемо, плюс дуже дорога вартість на їх підключення. Тому я вважаю, що для нас найкраще рішення буде – не великі плавучі електростанції, а розподілена генерація по 10-15, до 50 МВт розподілених генерацій, ті ж самі газопоршневі станції, але які не в одному місці стоять, а розподілені по всьому місту, регіону. Таким чином нам буде їх набагато легше підключити з точки зору газових мереж, з точки зору електромереж, і це реально буде працювати. Ми вже знаємо, що у нашому регіоні близько 20 таких станцій планують встановити. Вони будуть куплені не з коштів українських платників податків, а за рахунок наших донорів партнерів…Нащо нам платити за ці плавучі електростанції, якщо вже партнери нам допомагають з розподіленою генерацією, ми не встигаємо підготувати і все вчасно зробити, щоб їх встановити. Тому мені здається, що планом «А» має бути наш захист існуючих енергопостачальних енергогенеруючих об’єктів, план «Б» – це якраз оця розподілена генерація з газотурбінними газопоршневими станціями, а ці плавучі електростанції мають вже бути план «С» на майбутнє, на наступний рік, щоб все було добре».
Наостанок фахівець таки зазначив, що будівництво плавучих електростанцій все ж таки є більш перспективним, аніж будівництво маленьких атомних енергоблоків.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – ілюстративне, Karpowership, з сайту ЕКУ
