Ексголова Білгород-Дністровської райради закликає нищити бакланів: коментар еколога
«… Ці тварі оселилися тут, ці чудовиська…смердять… їх тут мільйони… абсолютно ніякої користі… від цих чудовиськ одна шкода». Відео з таким шокуючим озвученням та закликами «винищити» птахів днями у Фейсбук опублікував ексголова Білгород-Дністровскої районної ради Григорій Мельниченко, передає видання «Південь сьогодні».
Відео швидко розлетілося соцмережами. Зокрема, один з відомих телеграм-каналів представив його, як думку звичайного рибалки, якого об’їдають настирливі птахи. Тож, коли ми зателефонували з цього приводу начальнику науково-дослідного відділу Нижньодністровського національного природного парку Миколі Роженку, науковець одразу був готовий надати коментар щодо побаченого. Щоправда, розмовляти з нами йому довелося, «затишно» примостившись десь на гілці дерева, бо зв’язок у нацпарку не дуже. Але це, як-то кажуть, вже зовсім інша історія.
– Миколо Васильовичу, днями Григорій Мельниченко оприлюднив відео, зняте воно, здається, десь під Маяками…
– Так, я бачив це відео. Я зараз вам по пам’яті прокоментую. По-перше, те, про що йдеться у відео, зовсім не відповідає дійсності. Кожне речення – на 99 відсотків фейк, починаючи з «тут їх мільйони». Я, як начальник відділу нацпарку, в межах якого знаходиться це колоніальне поселення… До речі, разом з великими бакланами там є і «маленький баклан» – вид, занесений до Червоної книги України, як той, що потребує додаткової охорони. Чисельність бакланів у цьому місці на сьогодні становить близько восьми-десяти тисяч. Це, звичайно, багато, але пов’язане це не з тим, що, як він каже, «з моменту створення парку»… Великий баклан – це аборигенний вид для цієї місцевості. В дельті Дністра він живе стільки, скільки ця дельта існує. Тому пов’язувати наявність тут бакланів зі створенням нацпарку, принаймні безпідставно. Це я так м’яко кажу. Що стосується слів про «чудовиськ», то в них прав на використання рибного ресурсу тут більше, ніж у пана Мельниченка, який теж хоче використовувати цей ресурс і бачить в баклані конкурента. Баклан – це компонент екосистеми, який забезпечує обіг речовин в природі. І він чітко виконує свою екологічну функцію. І називати птаха за це чудовиськом, це неповага до природи. Те, що він каже, це абсолютно некоректно щодо екологічних процесів, які там відбуваються. Не можна оцінювати один з ключових видів, який біля Дністра мешкає вже тисячоліттями, займає свою екологічну нішу, звинувачуючи птахів у тому, що вони їдять якусь рибу, яку хтось планує продати. Це цинічний підхід, який не має ніякого екологічного підґрунтя. Він вже вдруге викладає подібне відео. І в мене нічого, крім обурення, з цього приводу немає.
– У відео автор негативно висловлюється не тільки на адресу птахів, а й на адресу екологів…
– Так, називає екологів такими не дуже правильними словами. Це абсолютно незрозуміла позиція. Баклан, як вид, збільшує свою чисельність, коли в нього багато здобичі. Тобто в річці багато тієї самої риби. Зараз протягом останніх п’яти років ця чисельність якраз і тримається на рівні восьми-десяти тисяч. Це відповідає екологічній ємності території пониззя Дністра.
– Баклани дійсно так заважають риболовлі?
– Цього птаха рибалки даремно розцінюють як свого конкурента. Він використовує цей ресурс, і він має на нього право так само, як і людина. Навіть більше.
– У відео Григорій Мельниченко каже, що баклани там ламають дерева. Як вони можуть це робити?
– Пояснюю. Баклани дійсно гніздяться на деревах, і потім ці дерева гинуть. Це знову ж таки абсолютно нормальний екологічний процес. Вони потім їх залишають, дерева висихають, на цьому, максимально вкритому добривами місці виростає інша рослинність. Так відбувається кругообіг речовин в природі. На одному місці баклани гніздяться три-п’ять років. Зараз частина цих бакланів поселилася в районі озера Біле. І там десяток дерев почали висихати. Нічого катастрофічного в цьому немає. Коли дерева висохнуть і почнуть ламатися під бакланами, баклани їх залишать. І там почне рости щось інше. Це не значить, що ці дерева загинули і лишилася пустеля. Є дуже багато безхребетних тварин, які чекають, поки дерево відімре. Це так звані трутовики, які живляться цією деревиною. Відмерлі дерева корисні для природи, для різних жуків… І казати, що дерева загинули і на цьому закінчився світ, абсолютно безпідставно. Ми, екологи, запевнюємо, що ніякої катастрофи в тому, що він показує та коментує, немає. Так, дерева, на яких гніздяться баклани, відімруть. На їхньому місці виростуть молоді та здорові. А птахи перейдуть на інше місце. До речі, за ті тридцять років, які я за ними спостерігаю, вони почали гніздитися в районі озера Синове, це вище озера Тудорове. І по дельті зараз дійшли вже униз. І так по колу, по всій дельті, на площі приблизно у п’ятдесят тисяч гектарів, вони мігрують. Тобто відбувається нормальний процес міграції. Просто зараз вони поселилися на ділянці, яку пан Мельниченко взяв у користування, як мисливські угіддя. Абсолютно протизаконно взяв, бо це територія національного парку. А в національних парках не може бути мисливських угідь. Але ми це з часом ще відсудимо, хай тільки закінчиться війна.
– Тобто, якщо пану Мельниченку там щось «воняє»…
– Якщо йому щось воняє, то його туди ніхто не запрошував. В природі багато речей, які людині не подобаються. Але це не значить, що вони не мають права на існування. Воняє йому… Ну так на Дерибасівській не воняє, нема питань. В чужий монастир зі своїм уставом не ходять. А він в храм природи прийшов і почав розповідати, як в цьому храмі себе мають поводити птахи, риби…
– Я так розумію, що всю рибу баклани все одно не виловлять?
– Як тільки вони відчують, що риби менше, ніж їм потрібно, вони скоротять свою чисельність. Це механізми саморегуляції. Якщо їх там є певна кількість, то їм там риби вистачає.
– Тобто, якщо риби стане менше, вони почнуть менше яєць нести, менше кладок робити?
– Абсолютно вірно. Природа автоматично врегулює чисельність. Самки почнуть недоїдати, і замість п’яти яєць відкладатимуть два. А потім одне, а потім зовсім не робитимуть кладок. Поки не відновиться баланс між кількістю бакланів та кількістю риби. А він зараз розглядає цього птаха, як свого конкурента, бо організував бізнес на використанні рибного ресурсу. Ну що можна про цю людину сказати? Тільки пожаліти. Йому там взагалі в дельті з таким ставленням робити нічого. Ну час покаже, побачимо.
– У відео ще є така теза, що бакланів хтось зобов’язаний вбивати, аби врегулювати їхню чисельність. Але він, цей хтось, це не робить.
– Однією з причин збільшення чисельності бакланів Мельниченко називає те, що, згідно законодавства, полювання на території національних парків, на будь-яких природоохоронних зонах, заборонено. Тобто, якщо б тут було дозволене полювання, то, можливо, їх би там хтось відстрілював, і їх було б менше. Це абсолютно дурне твердження, бо баклан не є мисливським видом. На нього полювання заборонено, ніхто стріляти його не має права. Та й навіть якщо вбивати, одна самка, яка залишиться, замість чотирьох яєць відкладе вісім… І все одно чисельність відновиться. Це за умови наявності кормової бази. Цей процес зовні важко керований. Є методики, але вони складні, дороговартісні. Тож поки є кормова база, а в дельті Дністра вона є – живляться баклани сріблястим карасем. Він, до речі, теж, як і баклан, є інвазійним видом. І він теж різко збільшив свою чисельність, він домінує над нашим аборигенним золотим карасем. А людина, яка претендує на рибний ресурс і вважає баклана конкурентом, це… Ну це примітивна думка. Я її не розділяю і ніколи не зрозумію.
Зазначимо, що водна прогулянка Григорія Мельниченка привернула увагу не тільки екологів. Нам особисто це відео трапилося на сторінці ГС «Риба України». Щоправда рибалки нічого не прокоментували стосовно свого ставлення до бакланів. Бо зацікавило їх інше.
«Пане Григорій, може ви нам поясните, як так сталося, що ви так безстрашно катаєтеся у прикордонній смузі, фактично демонструючи усій країні порушення, і це під час війни? Чи не тому, що вихід із вашого «Будинку рибалки» – просто навпроти прикордонного посту ДПСУ, і чомусь ніхто не реагує?» – звернулися вони з запитанням до автора відео.
І додали, що офіційний запит до 25 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо дотримання прикордонного режиму, визначеного постановою КМУ №1147, з їхнього боку вже надіслано.
Діана ГЕРГІНОВА
Фото – Олексій Овчинніков та скриншот з відео Григорія МЕЛЬНИЧЕНКА
