До Всесвітнього дня вишиванки: про вишивку, танці та чорноморський вайб від майстрині з Одещини
Наталія Артем’єва з Чорноморська зберігає вдома багато вишиванок. Каже, що в кожної з цих сорочок – своя історія. Деякі вишиванки Наталія купляла на фестивалях, що проходили в горах. Деякі – на ринках. Просто купляла ті, що подобалися. Видання «Південь сьогодні» ділиться розповіддю Наталії.
Багато з вишиванок Наталія вишивала сама. Адже вона не тільки майстриня, а й танцівниця – учасниця народного ансамблю «Канарейка». Жінки, які тут танцюють багато років, самі вишивають собі одяг для виступів.
Але наймилішими для серця Наталія називає вишиванки, створені для дітей.
«Це не тільки робота. Коли ти вишиваєш, ти думаєш про цю дитину. І кожен хрестик створює свого роду оберіг. Коли ти вишиваєш, подумки ти з цією дитиною. Твоя енергетика просто вкарбовується у цю вишивку», – каже Наталія.
На відео майстриня теж у вишиванці. Цю вона створила для постановки «Полотна».
«Ідея твору в тому, що жінка – це берегиня роду. І коли вона народжує дитину, вона дає їй чисте полотно долі. І вже від людини залежить, як саме вона збудує своє життя, що саме вона намалює на цьому полотні. В цій постановці, мабуть, і є наш такий чорноморський вайб – хвилі, простір, море, воля – як сама жінка», – ділиться Наталія.
Ми ж хочемо поділитися кількома цікавими фактами щодо вишиванки, які у своєму профілі у Фейсбук опублікував «Рух «За мову»» з посиланням на «5 канал».
Перші вишивки мали здебільшого релігійний зміст і оберігали своїх власників від зла. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. Наприклад, дітям при народженні дарували вишиту сорочу, як оберіг від злих духів.
Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скіфів, які довгий час мешкали на території сучасної України. Археологи навіть знайшли на Черкащині зображення чоловіків в українських національних костюмах, датовані VI ст. н. е.
Вишиванку завжди майстрували жінки, тому вона символізувала добро, любов і вірність. Одна з традицій зобов’язувала дівчат вишивати своїм нареченим сорочку до весілля.
Існує легенда, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Так хлопець підтверджував вірність своїй коханій і нікого не допускав до такого сакрального ритуалу.
Першим новатором, який поєднав вишиванку зі світським піджаком, був Іван Франко. Навіть на 20-гривневій купюрі письменник зображений у своєму улюбленому стилі.
Першим ведучим, який з’явився під час прямого ефіру в вишиванці, став Андрій Шевченко. У такому вигляді він відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі». Згодом цю тенденцію підтримали й інші журналісти та телеведучі.
Орнаменти вишиванки нині красуються не лише на сорочках, але й на автомобілях, татуюваннях чи на одязі домашніх улюбленців. Українська вишиванка заполонила майже весь світ.
Кожен регіон України має свою особливу вишивку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. Так на одеську вишивку впливали східноподільський, молдовський та румунський способи декорування. Часто використовувалися мотиви церковної корони, хреста та двоголового орла.
Акцію «Всесвітній день вишиванки» започаткувала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Надихнув її до цього Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Саме ж свято запрошує кожного свідомого громадянина до абсолютно простого вчинку – вдягнути вишиванку і в ній піти на роботу чи на навчання. Це свято також має глибокий зміст. По всьому світу об’єднуються українці в одній ідеї і показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код. У цей день варто пам’ятати свою національну та громадянську позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.
День вишиванки не передбачає обов’язкових заходів, та протягом усієї історії свята з ініціативи студентів, школярів, громадських та культурних діячів проводяться концерти, хода, конкурси, вечорниці та ярмарки. Цей день завжди супроводжується усміхненими обличчями чи то в транспорті, чи то просто на вулиці. Адже кожен може побачити своїх однодумців. Крім того, у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів, що обов’язково вплине на того, хто вдягає вишиванку.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
