До Ізмаїльщини прилетіли чорногузи: як ще називають цих птахів
Більше десятка лелек, або, як їх ще називають, чорногузів сфотографував вчора дорогою до Старої Некрасівки місцевий мешканець Олександр Сакара. Після довгого перельоту з теплих країн птахи зараз шукають їжу на полях та водоймах.
До речі, цих пернатих в різних регіонах України називають по-різному. Журналісти інформаційної агенції «Юг.Today» діляться з читачами матеріалом, підготовленим проєктом «Єдині».
Слово «лелека» зайшло до нас із південних країв: воно відповідає кримсько-татарському LÄILÄK. Вважається, що в тюркських мовах ця назва виникла як звуконаслідувальна.
Назва «чорногуз» – давня українська. Вона вказує на колір птаха: біла шия, груди, взагалі вся передня частина тулуба, і чорний хвіст.
Хоча ці слова позначають одну істоту, слова «чорногуз» і «лелека» мають різну роль в образній системі української мови. Якщо чорногуз – слово стилістично нейтральне, то лелека – осередок поетичних образів. Щорічні подорожі лелек у теплі краї і їхній звичай жити сім’ями використовуються в поезії як символи.
А ще українці називають цих пернатих бусол, жабоїд, дзьобун, бушель, гайстер, боцюн, бузол, бузько, бузя, боцян.
Бусол, бузько, боцян поширені більше в західній частині України. «Боцян» є назвою, спільною із західнослов’янськими, зокрема з польським BOCIAN і словацьким BOCIAN, що походять, очевидно, від слова BOTEŇ, пов’язаного зі східнослов’янським BOTAT’ «тупати, дибати».
Назва «гайстер» також поширена в західних областях України. Як і польська назва HAJSTER «сіра чапля», українська походить від німецької назви HEISTER «сорока».
Ще з давніх часів білий лелека вважався птахом долі, провісником щастя і добробуту. Селяни вірили, що в дім, на якому з’явилося гніздо, прийде щастя і злагода, в сім’ї припиняться сварки, діти ростимуть здоровими і не хворітимуть. Село, в якому поселилося багато лелек, могло розраховувати на багатий урожай і не боятися посухи. Вважалося, що чорногузи добре розуміються в людях: селяться лише у добрих і працьовитих. Дім, який уникали лелеки, вважався проклятим. Того ж, хто зруйнує гніздо чи підніме руку на самого птаха, переслідуватимуть злидні і невдачі. Тому ж, хто врятував лелеку, віддячиться сторицею – його будуть супроводжувати щастя і удача.
Тож дивитимемося, де поселяться ці чорногузи. І сподіватимемося, що вони принесуть до нас мир та злагоду.
Діана ГЕРГІНОВА
