Чи з’являться у 2023 році генеральні плани населених пунктів Ренійської громади, якщо їм залишать лише «полковницькі погони» комплексного плану територій?
Ренійська міська рада затвердила Програму розробки містобудівної документації населених пунктів Ренійської територіальної громади до 2024 року включно. Водночас міська влада ухвалила напрямки та заходи для здійснення згаданої програми. Ініціатором та виконавцем програми повністю є виконком Ренійської міськради.
Без папірця – це не місто, а так – «щось таке у просторі»
Для читача, який далекий від бюрократичної «метушні» органів місцевого самоврядування (і органів влади взагалі), ці документи можуть здатися «нудними» та абсолютно формальними, що ніяк не впливають на повсякденне життя більшості населення ТГ. Насправді ж така думка – глибоко помилкова, і викликана вона лише тим, що люди просто не вникають в управлінські та нормативно-правові процеси навіть на місцевому рівні, не кажучи вже про масштаб області чи країни.
Навпаки, насправді ренійська Програма розробки містобудівної документації – це найважливіший документ, здатний визначити та відрегулювати особливості економічного та інфраструктурного розвитку Ренійської громади на багато років уперед. Досить сказати, що загальний бюджет програми на найближчий час досягає великої суми – 32 мільйони 857 тисяч гривень (у 2023 році – 15 млн 342 тис. грн, у 2024 році – 17 млн 215 тис. грн).
Але повернемося до того, що взагалі є цією програмою, в чому її суть і навіщо вона потрібна.
«Програма спрямована на забезпечення умов сталого містобудівного, економічного та соціального розвитку населених пунктів Ренійської громади та вирішення проблемних питань стимулювання, розвитку, раціонального використання територій, визначення черговості та пріоритетності забудови, створення належних умов для життєзабезпечення, уточнення планової структури та просторової композиції забудови територій, збереження історико-культурного середовища», – йдеться у документі Ренійської міськради.
При цьому в програмі перераховані види та категорії різної містобудівної документації, що особливо важливо для розуміння логіки всього процесу просторового розвитку того чи іншого населеного пункту. Не полінуємося і назвемо хоча б основні пункти у цьому контексті.
План такий – всі житимуть та працюватимуть у «зонах»! Гарне слово «зонінг» вже вигадали…
Отже, ключовим поняттям тут виступає генеральний план міста чи села: він визначає основні засади розвитку, планування, будівництва та іншого використання території населеного пункту. Не менш важливою є схема планування території, яка вирішує завдання організаційного планування земельних ділянок. Зонування території (зонінг) покликане встановити умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах певних зон. Комплексний план просторового розвитку території громади одночасно поєднує у собі місцеву містобудівну та землевпорядну документацію. Також передбачається стратегічна екологічна оцінка – процедура виявлення, опису та аналізу наслідків для довкілля та здоров’я населення в результаті реалізації державних програм планування та розвитку.
Особливе місце у програмі займає комплексний план просторового розвитку території ТГ, який має охопити всю громаду. Комплексний план – складне явище: він покликаний забезпечити планування площ та їх функціональне призначення, визначити основні засади та напрямки формування єдиної системи громадського обслуговування населення, дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних та техногенних процесів, охорони земель та навколишнього середовища в цілому, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного вигляду населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень щодо освоєння територій.
Крім того, комплексний план передбачає ухвалення генеральних планів адміністративного центру ТГ та її населених пунктів, а також детальних планів територій у межах громади (причому детальні плани мають бути ухвалені до затвердження комплексного плану). Зазначимо, що плани зонування територій населених пунктів розробляються у складі генеральних планів та включаються до комплексного плану одночасно з оформленням відповідних генеральних планів. Додамо, що історико-архітектурні плани історичних ареалів населених пунктів, які включені до Списку історичних населених місць України, вносяться до комплексного плану як частини генеральних планів відповідних населених пунктів.
Програма розробки містобудівної документації населених пунктів Ренійської територіальної громади резюмує, що «відсутність містобудівної документації не дозволяє належним чином здійснювати містобудівну діяльність на території Ренійської ТГ».
«Містобудівне древо» – майже «древо життя»: на «лялях-тополях» 25 «лимонів» не виростуть
Тепер назвемо хоча б основні напрямки та завдання у рамках програми та обсяги їх фінансування. Зокрема, планується створення топографічної основи для містобудівної документації (понад 7 млн грн), створення інженерно-топографічних планів (199 тис. грн), аерофотозйомка (5 млн 684 тис. грн), створення цифрових інженерно-топографічних планів для розробки генеральних планів та земельного (містобудівного) кадастру в усіх селах Ренійської громади, крім Новосільського (чому в цьому переліку відсутнє саме Новосільське, не пояснюється).
Загалом на розробку містобудівної документації (у вузькому значенні слова) із місцевого бюджету буде виділено 25 млн 541 тис. грн! А ще на нас чекають комплексний план просторового розвитку громади (витрати тут аналогічні – 25 млн 541 тис. грн), стратегія просторового розвитку громади (3 млн 426 тис. грн; соромлюся запитати: а навіщо і кому потрібна стратегія просторового розвитку, якщо паралельно створюється аналогічний комплексний план за 25,5 млн грн? – Прим. авт.), генеральний план міста Рені в контексті історико-архітектурного опорного плану Рені (понад 2 млн грн), генеральні плани всіх сіл ТГ (сумарно 2 млн 674 тис. грн).
Окрема тема в даному руслі – це землеустрій та землекористування в ТГ. Місцева влада планує встановити межі населених пунктів, провести інвентаризацію земель, розробити технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі (16 млн 187 тис. грн). І, нарешті, доведеться складати стратегічну екологічну оцінку (1 млн 28 тис. грн).
Здавалося б, як казав один радянський «вождь», «завдання поставлені, цілі визначені: за роботу, товариші!» Справді, і програма є, і конкретні заходи намічені, і гроші виділені (причому значні гроші, як ми вже переконалися). Та ось біда: ніде не написано, коли ж, нарешті, в Ренійській громаді з’являться реальні генеральні плани населених пунктів. Наприклад, проект генплану міста Рені з’явився ще 12 років тому (!), і за цей час довгоочікуваний та дуже важливий документ так і не було прийнято. Чому так сталося – це окрема історія, але факт є фактом: генерального плану Рені немає досі, і, незважаючи на «красиву» програму, неможливо більш-менш точно передбачити, коли він стане офіційним документом.
«Чи маєте ви план, містере Фікс? Так у мене є цілих три плани!
Відповідне питання ми намагалися поставити головному архітектору Ренійської громади, начальнику відділу містобудування та архітектури апарату виконкому Ренійської міськради Світлані Грабовській. Однак Світлана Володимирівна просто проігнорувала усі наші спроби поспілкуватися з нею (причину такої поведінки ми так і не зрозуміли).
У такій ситуації ми вирішили зв’язатися із провідним спеціалістом відділу містобудування та архітектури апарату виконкому Ренійської міськради Людмилою Войтович. Але й тут нас спіткала невдача.
«У мене є начальниця – Світлана Володимирівна Грабовська, і лише вона уповноважена коментувати такі питання. Якщо вона захоче, то передзвонить вам, ваш номер телефону вона має. Я – лише фахівець. Усіми цими питаннями займається наше керівництво. Отже, все буде, і в першу чергу – комплексний план розвитку громади. Звісно, у законі пріоритет – це генеральний план населеного пункту, і це норма залишається. Але зараз ситуація така, що ми працюємо над комплексним планом. Вибачте, але я більше нічого не можу додати вам», – сказала Людмила Войтович.
«У нас уже немає відділу архітектури та містобудування, і ми не можемо безпосередньо контролювати ці процеси. Що стосується громад, то, можливо, ті з них, у кого немає генплану, шукають лазівку через ухвалення планів територій, – сказав нам голова Ізмаїльської районної військової адміністрації Родіон Абашев. – Зрозуміло, генеральний план – це необхідна, визначена законодавством умова просторового розвитку будь-якої громади. Але якщо навіть місцева влада (без генплану) ухвалює рішення про виділення комусь землі під забудову тощо, то цьому все одно має передувати детальний план конкретної території. Якщо такого немає (припустимо), можна взагалі поставити під сумнів легітимність відповідних рішень органів місцевого самоврядування.
Я зараз не можу згадати точні терміни, але знаю, що закон жорстко встановлює час, після якого, якщо громада не має генплану, вона взагалі втрачає право займатися містобудівною діяльністю. Тому рано чи пізно усі громади будуть змушені виконати норму закону. На жаль, районна держадміністрація нині не має суворої функції нагляду за місцевим самоврядуванням. У кращому разі ми можемо лише вибірково вивчити якесь рішення місцевої ради щодо формального дотримання нормативно-правових вимог. Ще раз хочу нагадати, що відсутність генерального плану – це дуже серйозне питання. Якщо генплан не прийнятий, громада може просто «зупинитися» без будь-яких перспектив розвитку. Гепплан – дуже важливий і потрібний документ, орієнтований насамперед на перспективу. А перспектива не визначається «на коліні» за дві години – на це витрачаються роки. Якщо ж ці роки згаяти, то можна створити собі болючі і навіть тупикові проблеми».
«Я сам – родом із Болградського району, і добре знаю «колорит» місцевої глибинки»
«Так, я згоден, Ренійська міськрада значною мірою просуває не генеральний план громади, а комплексний план просторового розвитку, – коментує кореспонденту ІА «Юг.Today» заступник начальника управління Одеської обласної військової адміністрації з питань містобудування та архітектури Едгар Арутюнян. – У 2021 році ухвалили новий стандарт містобудівної документації – зокрема, комплексний план просторового розвитку територій громад. Навіщо це було зроблено? Приймати генеральний план для кожної громади – це дуже складно та довго, і Кабмін вирішив обмежитись комплексним планом. Навіть ті генплани, які зараз приймаються чи допрацьовуються, оформлюються на основі старих рішень, ухвалених до змін законодавства 2021 року. До 2025 року всі громади мають створити собі комплексні плани, хоч це дуже дорого. Суть закону така: якщо ви встигли довести майже до кінця генплан до законодавчих змін 2021 року, то будь ласка – дійте далі та завершуйте роботу. А якщо не встигли – робіть комплексний план».
За словами Едгара Юрійовича, сьогодні генеральний план юридично не можна вважати обов’язковим, проте містобудівна документація у будь-якому разі має бути в повному порядку. Інакше міськрада просто не зможе визначати різноманітні зони пріоритетного розвитку, інвестиційні ділянки, зони захисту культури та екології, промислові та транспортні зони, зони розвитку бізнесу, туризму, відпочинку мешканців тощо. Як яскравий приклад Едгар Арутюнян навів територію дунайського поромного комплексу Орлівка – Ісакча, який фактично почав грати роль морського порту (транспортного хаба), але ніякого генерального плану розвитку там немає. Ситуація – безглузда та неприпустима.
Відповідаючи на запитання про те, чи існують в Одеській області успішні прецеденти дії генеральних планів населених пунктів, Едгар Юрійович перерахував низку громад, що близько сусідять з Одесою. Принаймні, як відверто зізнався чиновник, там можна знайти грамотних фахівців, які здатні якісно виконувати свою роботу.
«Я сам – родом із Болградського району, і добре знаю місцеву специфіку та «колорит» місцевої глибинки. Там у деяких селах не те що неможливо знайти тямущого землевпорядника чи архітектора, – там навіть багато секретарів громад не є професіоналами хоч малою мірою. Нехай на мене ображаються, але це – правда, багато разів перевірена реальним життям», – каже наш співрозмовник.
«Політ думки» колишнього мера не співпав із масштабами міста та сусідніх сіл… На цілих 12 років!
Нагадаємо, що першу спробу створити генеральний план міста Рені було здійснено ще у 2011 році, але тодішній проект так і не пройшов усю процедуру законодавчого затвердження. Головною причиною провалу ідеї генплану (а тоді міським головою Рені був Сергій Колевич) стали надмірні територіальні амбіції мера, який домагався включення до складу міста деяких територій сіл Долинське та Лиманське – нібито для «відпрацювання європейської моделі місцевого самоврядування». Однак сільські жителі не оцінили «високий політ думки» ренійського лідера, і генплан Рені так і не був прийнятий…
До теми генплану Ренійська міськрада повернулася у березні 2020 року, коли сесія ухвалила Програму забезпечення розробки містобудівної документації на 2020-2021 роки. Для цього із місцевого бюджету було виділено 2 млн 144 тис. грн (давайте порівняємо це з поточним фінансуванням у розмірі понад 32 млн грн!!).
Насамкінець додамо, що у 2020 році проблему відсутності генеральних планів населених пунктів тодішнього Ренійського району порушила начальник відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та розвитку інфраструктури Ренійської райдержадміністрації Марія Кучерява. Виступаючи на сесії райради, вона заявила про те, що містобудівна документація місцевих рад давно застаріла і, відповідно, межі міста та сіл не можна затверджувати без генпланів.
Андрій ПОТИЛІКО
НА СВІТЛИНАХ:
1. Карта міста Рені із космосу
2. Місто Рені з висоти пташиного польоту, фото видання «Новини Рені»
