Чи підійде бавовник, вирощений на Одещині, для оборонних цілей: коли очікувати результати експерименту
В Одеській області цієї весни було посіяно близько 10 видів бавовнику на різних випробувальних майданчиках. Зокрема, на ділянках Українського інституту експертизи сортів рослин та приватними підприємцями на своїх угіддях. Це експериментальні посіви або так звані «заміри». Нагадаємо, що бавовник, а саме бавовняна целюлоза – це необхідна сировина для порохового виробництва, що у свою чергу є важливим для оборонного сектору. Про потенціал цієї культури зокрема ми згадували ще у 2023 році, а вже цього року, восени, на Одещині очікують перший «експериментальний» врожай. Детальніше про це розповів в.о. міністра агрополітики Тарас Висоцький в ефірі телемарафону «Єдині новини», передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Тарас Висоцький зауважив, що ця культура є важливою складовою для роботи нашого оборонного комплексу, тому до питання підійшли максимально серйозно. Наразі, розповідає посадовець, на Одещині бавовник вже зійшов, вегетація – активна, а цвітіння вже завершилось.
За словами в.о. міністра агрополітики, вже за декілька місяців можна буде говорити про збір врожаю й аналіз показників. Серед найголовніших аспектів – аби сировина, яку у результаті отримають, дійсно за усіма критеріями підходила для оборонних цілей, і, звісно, це було економічно вигідне рішення. Однак відомо про це буде згодом – у жовтні. У разі успішного результату розпочнуть масштабний посів бавовнику на українських полях вже наступної весни.
Тарас Висоцький зазначає, що є сподівання, що клімат наразі змінився, і результати покажуть можливість вирощення цієї культури на території нашої країни. Ключовими факторами у цьому процесі є температура та доступність вологи. Останнє питання планують вирішувати завдяки зрошенню, а ось чи підійдуть температурні умови – покаже час. Однак за попередніми дослідженнями, в Одеській та Миколаївській областях є достатня кількість сумарних температур для того, щоб було успішне виробництво.
Попередньо для закриття внутрішніх потреб оборонних цілей, а це 10 тисяч тонн бавовняної целюлози, необхідно буде засіяти бавовником близько 20-30 тисяч гектарів. Як раніше зазначалося, площа посівів може зменшитися вдвічі, якщо бавовну висадити на зрошуваних землях. Хоча цю сільськогосподарську культуру можна вирощувати на землях без поливу. Слід зауважити, що її можна використовувати й для легкої промисловості. Знову ж таки, постає питання економічної доцільності такого рішення та перспективності.
За словами в.о. міністра агрополітики, первинна переробка бавовнику здійснюватиметься також суб’єктами господарювання самостійно, у що надалі підприємства, які здійснили посіви, готові інвестувати. Тож, у кращому випадку, до весняного посіву почнуть готуватися заздалегідь, закладаючи умови для майбутньої переробки. Тарас Висоцький запевняє, що за рік – коли сировина стане доступною масово, цілком реально запустити переробку, а вже після первинної переробки сировина передаватиметься у спеціалізовані підприємства.
Зауважується, що навіть у разі невдачі – якщо експериментальні посіви цього року не виправдають доцільності вирощення бавовнику, витрати з точки розу досліджень не стануть суттєвими.
Нагадаємо, агропідприємство «Стоянов А. А.» з Ізмаїльщини також бере участь в екперименті. Детальніше про це – у сюжеті інформаційнї агенції «Юг.Today».
Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – ілюстративне, інші – з соцмереж голови депутатської групи «Аграрна Одещина» Одеської облради Алли Стоянової
