Чи обов’язково туризм має шкодити екології, або Нащо громаді Одещини курорт без пляжу

«Нацпарк «Тузлівські лимани» виграв суд проти Білгород-Дністровської районної ради, захистив свою територію від «дерібана». Стаття з таким заголовком з’явилася вчора на сайті ГО «Зелений лист» та на сторінках більшості видань Одещини. Як повідомили екологи, п’ятий апеляційний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Татарбунарської районної ради по розширення меж села Приморське.
Одразу зауважимо, що село Приморське раніше входило до складу Татарбунарського, а зараз є частиною території Білгород-Дністровського району. Тож і проблема з його землями, можна сказати, дісталася у спадок.
ГО «Зелений лист», як і позивач у справі – Національний природний парк «Тузлівські лимани» – наполягає на тому, що у вищевказаному документі «особо цінні землі Національного природного парку «Тузлівські лимани» були включені в межі населеного пункту». Внаслідок цього рішення площу території села було формально збільшено у 2 рази – з 495,8593 га до 1101,2074 га.

В обгрунтування позову НПП посилався на те, що вказаним рішенням до території села Приморське була включена частина територій, яка Указом Президента України №1/2010 від 01.01.2010 р. «Про створення національного природного парку «Тузлівські лимани» передана до складу національного природного парку «Тузлівські лимани» та в управління НПП. В той же час, як стверджує позивач, спірне рішення було прийнято без будь-якої участі НПП у процесі його прийняття, без будь-якої оцінки екологічного впливу такого рішення, без будь-якого розпорядчого рішення (узгодження) розпорядника земель державної форми власності, переданих до складу НПП та включених спірним рішенням відповідача до складу села Приморське.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року в задоволенні цього позову було відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням НПП та Одеська обласна прокуратура подали апеляційні скарги.
Суд першої інстанції – Одеський окружний адміністративний суд – відмовив у задоволенні цього позиву, мотивувавши тим, що «оскаржуване рішення прийнято відповідно до раніше затвердженого Генерального плану населеного пункту села Приморське та за площею території 1101,2074 га відповідає вказаному плану».
Також суд зауважив, що спірним рішенням відповідача не відбувалось та не передбачено зміни категорій земельних ділянок або видів використання землі. Тому посилання позивача на те, що позов подано з метою захисту особливо цінних земель природно-заповідного фонду України як у національному, так і у міжнародному контексті; доводи про те, що частина земель державної власності, за рахунок яких збільшена площа села Приморське, є землями водного фонду та містять ряд обмежень, у контексті спірних правовідносин не беруться судом до уваги.
17 березня поточного року колегія року суддів П’ятого апеляційного адміністративного суду задовольнила апеляційні скарги Нацпарку та прокуратури та скасувала рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року. Суд також прийняв постанову, якою задовольнив позовні вимоги Нацпарку та прокуратури до Татарбунарської та Білгород-Дністровської районних рад, визнав протиправним та скасував рішення Татарбунарської районної ради від 19 червня 2020 року по затвердженню проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Приморське.
Прокоментувати це рішення ми попросили голову Лиманської громади, до якої зараз належить село Приморське, Василя Резніченка.

За словами Василя Івановича, слово «дерибан» не має ніякого відношення до вказаного розподілу земель. А побоювання керівництва НПП «Тузлівські лимани» щодо нанесення шкоди оточуючому середовищу, є дуже перебільшеними.
Адже мова йде про піщану косу, відому як курорт «Російка». Саме ця територія є предметом спору, але аж ніяк не є місцем, придатним для будь-якого будівництва.
Також ми запитали голову громади про ще один аргумент, який використало в своїй публікації ГО «Зелений лист». На думку авторки статті, «те, що наслідком розширення села стане серйозне збільшення антропогенного навантаження на довкілля Нацпарку, влада села Приморське підтвердила вже за три місяці після розширення меж. 09.10.2020 р. Приморська сільська рада надала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ «Рибацька Гавань» для розміщення інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту саме на Піщаному пересипі».
Василь Іванович зазначив, що вказані події мали місце ще до того, як село Приморське увійшло до складу Лиманської громади. І хто такі «Рибацька гавань», йому не відомо. Проте відомо, що цей дозвіл скасовано рішенням суду. До речі, цю інформацію підтверджує у своїй статті і ГО «Зелений лист». Тож окрім погранзастави на цій території нічого немає.
«Якщо у генплані вказано «пляж», то він залишається пляжем, якщо вказано «озеро», то воно залишається озером», – каже Василь Іванович.
А ось що має робити курортне селище без пляжу, якщо керівництво НПП заборонить туди вхід для людей, наш співрозмовник не розуміє.
«У громади є туристична база, є «бази відпочинку». Але який в цьому сенс, якщо туристам не буде де відпочивати», – обурюється голова громади, додаючи, що за порядком тут слідкує сільська рада. І запрошує представників прокуратури самим приїхати до громади та впевнитись, що ніяких забудов чи чогось, що наносить шкоду екології, на спірній території немає.
Також Василь Іванович каже, що в нього є питання до суду, що прийняв таке рішення. Адже, за його словами, засідання суду відбулося 22 лютого, а саме рішення було оприлюднено лише 21 березня.
«В мене велике питання. А що ж відбувалося в цей проміжок часу?», – каже голова громади.
Надалі вказану справу розглядатиме Верховний суд. Документи для цього Лиманська сільська рада вже готує.
Але питання, не з юридичної, а з суто практичної точки зору дуже цікаве. Дійсно, а що робити громаді, для якої туризм – майже єдине джерело доходу, у випадку, якщо вона залишиться без пляжу? І чи не саме така громада найбільше зацікавлена в тому, аби зберегти екологічну рівновагу на своїх землях?

Діана ГЕРГІНОВА