Чорне море покриває велика нафтова пляма, яка виникла внаслідок бажання росії зекономити на модернізації флоту
15 грудня поблизу Керченської протоки внаслідок аварії танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239» стався значний витік мазуту, що створює загрозу масштабної екологічної катастрофи в акваторії Чорного моря. Про це пише Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, передає видання «Південь сьогодні».
«Попередня інформація свідчить, що причиною аварії стали недотримання російською стороною технічних вимог до безпеки мореплавства, зокрема використання річкових суден у відкритому морі в умовах шторму. Це є наслідком зневажливого ставлення росії до міжнародних стандартів безпеки, що є типовим для агресора», – зазначають фахівці.
За інформацією Українського наукового центру екології моря, витік мазуту матиме катастрофічні наслідки для морської екосистеми, зокрема загибель планктону, отруєння риб, морських птахів та інших живих організмів через токсичний вплив нафтопродуктів; забруднення донних відкладень та прибережних зон, що є середовищем існування багатьох видів морської флори і фауни; порушення харчових ланцюгів, що призведе до довгострокових змін у біорізноманітті регіону. Деякі постраждалі види можуть потребувати десятиліть для відновлення.
«Витік мазуту внаслідок аварії російських танкерів не є випадковістю, а ще одним підтвердженням безвідповідальності росії у ставленні до природи. Це не перший випадок, коли країна-агресор проявляє повну байдужість до всього, що становить цінність для вільного світу.
Україна вже зафіксувала понад 6800 злочинів російських окупантів проти довкілля і 3,1 трлн грн збитків від їхньої агресії. Злочини проти довкілля, які супроводжують агресивні дії росіян в Україні, відображають повне нехтування принципами сталого розвитку, екологічної безпеки та міжнародного права», – пише пресслужба Міністерства.
Для оцінки збитків, завданих морській екосистемі внаслідок аварії танкерів, за дорученням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, фахівці Міндовкілля, Українського наукового центру екології моря та Державної екологічної інспекції України працюють над моделюванням наслідків надзвичайної події та здійснюють збір даних про масштаби забруднення. Також готуються звернення до відповідних природоохоронних комісій та конвенцій.
У міністерстві зазначають, що цей інцидент підкреслює необхідність посилення міжнародного контролю за дотриманням стандартів безпеки судноплавства та тиску на російську федерацію для запобігання забрудненню морського середовища в майбутньому. А росію необхідно змусити відшкодувати завдані збитки.
На думку Одеського еколога Владислава Балінського, Каховська трагедія в червні 2023 року і розлиття восьми тисяч тонн мазуту в районі Керченської протоки у грудні 2024-го – це дві наймасштабніші екологічні катастрофи в Чорному морі за два роки.
«Ви уявляєте, з ким ми сусідимо? Навіть без урахування військової агресії та наявності ядерної зброї, рф у нинішньому вигляді – це загроза для всього живого на планеті Земля!
Останнє розлиття нафтопродуктів у Чорному морі подібного масштабу сталося також у районі Керченської протоки і о, диво, тоді екоцид також організувала рф. 11 листопада 2007 року, нафтоналивне судно під назвою «Волгонефть 139» так само як і ці два («Волгонефть 112» і «Волгонефть 239») розкололося на дві частини й затонуло. Масові аварії подібних однотипних суден радянського виробництва п’ятдесятих-вісімдесятих років минулого століття є системним нехтуванням техніки безпеки та міжнародних конвенцій, зокрема MARPOL 73,78», – розповідає фахівець.
Як зазначається у Вікіпедії, «судна типу «Волгонефть» – це великі однопалубні двогвинтові нафтоналивні судна класу «річка-море», з баком і ютом, з подвійними бортами та подвійним дном, з машинним відділенням і надбудовою в кормовій частині. Вантажопідйомність – 4800-5000 тонн, потужність двигунів 1472 і 1764 кВт. Призначення судна – перевезення в річкових умовах нафтопродуктів I і II класів з питомою вагою 0,8 кг/м³ і нафтопродуктів III і IV класів, які потребують підігріву».
Проте еколог каже, що «уся фішка» навіть не у віці цих суден. Виявляється, у дев’яностих роках рф їх у спішному порядку переробляла під вимоги міжнародних стандартів. Робила це просто і по-російськи нехитро – укорочення методом вирізання середини корпусу і зварювання носа з кормою.
«Тепер зрозуміло чому всі навпіл? Йдеться про десятки і десятки нафтоналивних суден, і не питайте мене про ризики для екосистем Чорного моря і про те, як і чим рф перевозить нафту в Європу по морю Балтійському (чекаймо й там). Ще й вимикають навігацію, щоб не бачили маршрути, справжні злочинці!» – пояснює вчений.
Далі він наводить ще один факт. Побіжний контент аналіз катастрофи 2007 року вказує на приблизний масштаб наслідків. Російські джерела стверджують, що внаслідок аварії «Волгонефть 139» в море було вилито близько трьох тисяч тонн мазуту. Чиновники рф назвали збитки від розливу мазуту – 250 мільйонів доларів, хоча українські та міжнародні екологи стверджували, що реальний збиток щонайменше вдесятеро вищий. Десятки тисяч птахів, загиблих у Таманській затоці, сотні тонн знищених гідробіонтів, десятки кілометрів забрудненого мазутом узбережжя по обидва боки Керченської протоки. Птахи гинуть унаслідок гіпотермії (просочене мазутом пір’я втрачає свої ізолювальні властивості) і внаслідок хімічного отруєння нафтопродуктами (намагаються чистити пір’ячко і ковтають нафтопродукти).
«Баклани великі Phalacrocorax carbo, лиски Fulica atra, пірникози великі Podiceps cristatus і чорношиї Podiceps nigricollis. Гідробіонти гинуть внаслідок гіпоксії (заморні процеси) і механічного пошкодження органів дихання і травлення. Екосистеми перетворюються на мляві пустелі (світліни 2007 року Karina Vishnyakova ). Тоді, на очищення узбережжя пішли місяці роботи тисяч людей, і це тільки для того, щоб лопатами зібрати частину забрудненого піску і гальки. Затонула частина мазуту десятиліттями продовжувала отруювати море. Україна натоді так і не зуміла отримати компенсацію. Наслідки катастрофи фактично були зам’яті на міжнародному рівні», – описує наслідки катастрофи еколог.
За його словами, сьогодні ситуація значно серйозніша ніж у 2007 році. По-перше, потенційна кількість мазуту, що потейнційно могла потрапити в море, значно вища – 8,6 тисяч тонн! По-друге, зараз температура води значно нижча (7-10 градусів Цельсія). А це означає, що більша частина мазуту опиниться у вигляді згустків на дні. Ось цей, який опиниться на дні, зібрати вже неможливо – тепер ці згустки обмежено переміщатимуться морськими течіями і з підвищенням температури періодично спливатимуть у вигляді райдужної жирної плівки, отруюючи все живе навколо.
Що стосується потенційної локалізації наслідків, то, мабуть, це єдиний позитивний момент на сьогодні. За підрахунками Владислава Балінського виходить, що весь поверхневий мазут буде винесено на південний бік Таманського півострова, у бік Бугазької коси (Краснодарський край), Анапи. Саме ця частина морського узбережжя, ймовірно, опиниться в зоні екологічного лиха насамперед.
«Що ж стосується того, як буде переміщатися затонулий мазут, де і коли він може спливти – мені сказати поки важко. Це робота для гідрометеорологів і океанологів. У будь-якому разі, вже зараз очевидно, що йдеться про потенційний збиток у десятки мільярдів доларів і про те, що рф навряд чи в гарячці загарбницької агресії буде зараз намагатися мінімізувати наслідки для морських екосистем. Знову гинуть птахи і гідробіонти, знову незворотні наслідки для моря на десятки років», – робить прогнози еколог.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
