Речник Одеської ОВА пояснив, чому легендарний острів Зміїний після його деокупації врятував українську економіку
Визволення острова Зміїний, адміністративно розташованого в селищі Біле Ізмаїльського району, дало можливість відновити контроль в акваторії Чорного моря, оскільки росіяни блокували роботу всіх портів Одещини протягом 2022 року з початком повномасштабного вторгнення. Саме насамперед завдяки Збройним Силам України наразі працює Чорноморська зернова ініціатива. Не менш значною в реалізації «зернової угоди» є роли Туреччині та ООН як її гарантів.
Таку думку сьогодні, 18 березня, висловив в етері телеканалу «Ми-Україна» речник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
За його словами, завдяки вивільненню, як в народі стали називати острів, Зміїбаївки росія зараз немає повного контролю та домінування в Чорному морі. Рашисти намагаються його демонструвати, виводячи в море свої кораблі з ракетоносіями від п’ятнадцяти до двадцяти одиниць одночасно. Але це імітація демонстрації якось «силових м’язів».
Сергій Братчук також підкреслив, що історична столиця Туреччини, місто Стамбул є фактично побратимом Одеси завдяки всебічній підтримці.
«Незважаючи на те, що Туреччина пережила та переживає зараз надскладні часи через масштабні землетруси, зв’язки між Україною та цією європейською державою постійно зміцнюються.
В Одесі дуже велика турецька діаспора, що дуже підтримує Україну. Хтось з представників виїхав, але багато вже повертаються до міста», – розповів він.
Сергій Братчук підкреслив, що загалом із усіма представниками Чорноморського басейну співпраця міцнішає. Сьогодні є багато перспективних проєктів, пов’язаних перш за все з безпекою. Мова йде, наприклад, про розмінування Чорного моря. Наразі Нідерланди з Бельгією пообіцяли надати два мінних тральщики для ВМС ЗС України.
«Питання про розмінування Чорного моря буде гостро стояти після нашої Перемоги та настання миру. Я думаю, що до цього процесу долучаться Туреччина, Болгарія, Румунія та всі країни, що є для нас дружніми та союзниками», – вважає речник Одеської ОВА.
Зауважимо, що в середу, 15 березня, відбувся показ другого фільму документальної трилогії «Воєнна розвідка України: на морі, у небі, на землі» в ефірі національного телемарафону під назвою «Битва за острів Зміїний. Море».
«Без відновлення контролю за островом Зміїний було неможливе будь-яке судноплавство з портів України. Без цього росіяни просто економічно би нас знищили», – повідомив у фільмі начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Ключовим для звільнення острова стало затоплення 13 квітня 2022 року флагмана чорноморського флоту вмс рф крейсера «Москва» ударом двох протикорабельних ракет нового українського мобільного берегового комплексу РК-360МЦ Нептун.
«Затоплення ракетного крейсера «Москва», знищення декількох десантних кораблів, катерів противника, загалом порушення логістики острова Зміїний — все це у подальшому вплинуло на вивільнення цього острова від загарбників. Це стосується морського компонента. Що стосується повітряного компонента — це славнозвісні наші Байрактари морської авіації, які працювали з перших днів війни, починаючи з Херсонської області і вперше їх Україна застосовувала по бойовому по морським цілям», – говорить у фільмі командувач Військово-морських сил ЗСУ, віце-адмірал Олексій Неїжпапа.
У фільмі вперше було продемонстровано ексклюзивні кадри польоту, десантування з вертольотів і бойових дій на острові, які провели 8 травня 2022 року групи спецпризначення ГУР МОУ і «Альфа» СБУ.
Євген Соловйов, командир екіпажу вертольота армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ, Герой України розповів про найскладніші моменти операції.
«Коли ми виконували політ до Зміїного, це було 37 км з найближчої точки, але це була відкрита водна поверхня. Вертоліт, за умови відсутності вітру, чути кілометрів за 8-10. Тобто нас буде завчасно почують і нас завчасно побачать. Нас побачать і почують на відстані більшій, раніше ніж ми зможемо виконати вогневе ураження по острову І це було найскладніше, тому що вісім нижчих вертольотів як на долоні просто…», – коментує Євген Соловйов.
«Найскладнішим являється прийняття рішення. Я називаю «домовитися із самим собою». Якщо вже ти із собою домовився різними видами аргументів… На той період аргументів було мінімум. Всі розуміли, що це складна операція, але ніхто не міг дати задню, тому що не знайшлося того хто скаже ні. І все», – розповідає командир підрозділу спецпризначення ГУР МО України на позивний «Шаман».
Про відчайдушний спротив, який чинили російські окупанти на острові українським бійцям, у фільмі розповів командир однієї зі штурмових груп спецпризначення ГУР МО України із позивним «Скін».
«Споруд було багато. Їм було де ховатися, вони дуже швидко рухалися, вони не сиділи на одному місці, вони постійно міняли позиції, вони готувалися до оборони. Це був їхній острів, на якому вони були не один раз. Я вам скажу, це достатньо епічна битва була…Островом оволодіти можна, якщо у вас є перевага у вогневій силі, що потім і показало. Так? Його просто стерли з лиця землі, вони ж потім нагнали туди купу людей, вертушок, всього решта – їх там просто помножили на нуль і все. І вони зробили жест доброї волі, скажімо так», – згадує він.
Всі вісім вертольотів, які вилітали на Зміїний, виконували вогневе ураження ракетами й висаджували групи спецпризначенців на острові, повернулися на бази неушкодженими. Але біля берегів Одещини у гирлі Дунаю російським винищувачем СУ-30 було збито морський вертоліт Мі-14, в якому, зокрема, загинув заступник командувача ВМС ЗСУ полковник Ігор Бедзай.
Варто нагадати, що зараз росіяни використовують Кінбурнську косу для терору морського транспортного коридору через Дніпровський лиман. Але Збройні Сили України її вивільнять, як легендарний острів Зміїний. В цьому запевнила керівниця прес-центру ОК »Південь» Наталія Гуменюк в нещодавньому інтерв’ю нашому виданню.
Вона деталізує: специфіка півострова полягає в тому, що ворог має можливість суходолом підтягувати сили та резерви з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. Але розташуватися там, почуватися вільно та спокійно окупанти не можуть, тому ховаються за мирне населення, що залишилося в населених пунктах, розташованих на Миколаївщині та Херсонщині. Рашисти намагаються облаштувати вогневі позиції серед місцевих мешканців, а це ускладнює Силам оборони зворотню роботу, бо українські військові не можуть бити у відповідь, коли знають, що від цього може постраждати мирне населення.
Проте росіяни стаціонарно перебувати на косі не можуть: вони виїжджають туди, завдають вогневе ураження на протилежний берег, де знаходяться Очаківська та Куцурубська громади Миколаївської області. В більшості випадків окупантів цікавить портова інфраструктура Очакова, морські транспорті шляхи через Дніпровський лиман, оскільки наразі йде мова про залучення до «зернової угоди» й портів Миколаївщини. Загарбники прагнуть тримати там свій вогневий контроль та всіма силами демонструвати, що на даній ділянці місцевості тривають активні бойові дії, тому вона не може бути залучена до «зернової угоди».
«Але ми сподіваємося, що міжнародна спільнота, зокрема ООН та Туреччина, як гаранти Чорноморської зернової ініціативи, таки дотиснуть на дипломатичному рівні росію, а ми доб’ємо її на бойовому. Зачистимо цю ділянку місцевості задля того, аби зернові шляхи працювали з Миколаївщини також», – впевнена Наталія Гуменюк.
Маємо надію, що незабаром з’явиться чергова документальна стрічка вже про героїчне вивільнення Кінбурнської коси.
Підготувала Інна ДЕРМЕНЖІ
