В Одесі фахівці говорили про проблеми роботи водопровідних мереж та каналізації, а також вплив води на зсуви ґрунту
12 вересня Odesa Strategy Conference 2026 об’єднала представників влади, експертів та громадськість для обговорення ключових напрямків розвитку Одеси, нагальних проблемних питань, пропозицій та формування спільного погляду на стратегію громади. Окрему увагу приділили наболілій для одеситів темі водопостачання та водовідведення, яка водночас не могла оминути й процеси зсувів ґрунту. Як це все пов’язано, які актуальні проблеми вбачають експерти та які висувають пропозиції – обговорили у рамках панелі «Вода: загроза чи дефіцит? Чи маємо ми стратегію?». Захід відвідала журналістка видання «Південь сьогодні».
Довідково: форум Odesa Strategy Conference став платформою для масштабного обговорення Стратегії Одеської міської територіальної громади, залучивши понад 140 учасників і понад 44 експерти. Зокрема, порушувалися теми безпекової, молодіжної та культурної стратегій, економічного розвитку, ветеранської стратегії й реалістичністю плану стійкості Одеси. Окремо йшлося про проблеми водопостачання та водовідведення міста. Організатори ставили за мету синхронізувати зусилля з моніторингу чинної стратегії та підготовку до розробки стратегії міста на 2028–2034 роки. Odesa Strategy Conference організована ГО «Плем’я» та простором «На часі» за підтримки European Endowment for Democracy.
Проблематика роботи каналізаційної інфраструктури в Одесі чи не найгостріше проявила себе майже рівно рік тому – під час масштабної зливи 30 вересня, яка забрала людські життя. Трагічна подія стала чітким повідомленням: реконструкція міських систем вже не питання комфорту, а безпека жителів.
Головний інженер ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «ПІВДЕНДІПРОВОДГОСП» Олег Чижик зауважив, що з радянських часів в Одесі у напрямку водопостачання і зливової каналізації майже ніяких суттєвих робіт не проводилося.
Система інженерного захисту (штольні, галереї, лотки), побудована у 1960-1980-х роках, зношена на 80-90% і не виконує свої функції. Тим часом місто не має цілісної, скоординованої системи відведення зливових вод. Мережі розділені між різними балансоутворювачами. Фактично під час кожної сильної зливи критично затоплюються низинні райони, зокрема Пересип, вулиця Балківська, Митна площа, а некеровані потоки води розмивають схили зверху. Водночас варто розуміти, що понад 70% берегової лінії Одеси історично є зсувними зонами через специфічну будову пластів ґрунту. Отже, існуюча система може мати не тільки очевидні та вже знайомі негативні наслідки, а ще й впливати на процес зсувів ґрунту.
«У цьому році виділено до півтора мільйона на відновлення реконструкції свердловин – це все те, що ми робимо для того, щоб запобігти можливим зсувам. Півтора мільйона на відновлення свердловин, щоб контролювати стан зміни ґрунтових вод, який суттєво впливає на стан стійкості схилів».
Як це повязано зі зсувами ґрунту?
Як пояснив фахівець, одеське узбережжя складається з пористого понтичного вапняку (ракушняка), що лежить на потужному водоупорному шарі меотичних глин. Ракушняк легко пропускає крізь себе воду: опади, витоки комунікацій. Ця вода доходить до глини, яка не пропускає її далі, а на стику утворюється водонасичений пластичний шар. Глина перетворюється на «мастило», і під вагою верхніх шарів вся маса сухого ракушняка та будівель просто зсувається в бік моря.
У 1918 році в районі Ланжерону та Чорноморської вулиці зсув знищив усю прибережну інфраструктуру та парний бік вулиці через повну відсутність дренажу. У 1953 році в районі стадіону «Динамо» гігантський зсув фронтом 2 км рухався майже добу. Головною причиною стало поєднання підмиву моря та фільтрації неочищених стічних вод. У 1957 році в районі 13-тої станції Великого Фонтану стався обвал масиву породи довжиною 400 м після зливи, який призвів до термінового переносу лінії прибережного трамвая. А протягом останнього десятиліття в районі Чорноморська та Фонтанки відбувалося обвалення схилів разом із котеджами першої лінії та дорогами. Останній масштабний зсув у Фонтанці восени 2025 року підібрався впритул до багатоповерхівок через відсутність централізованих зливостоків та хаотичне підрізання схилів.
Суттєво ускладнює ситуацію й вплив хаотичної забудови схилів. Зведення важких багатоповерхових житлових комплексів та готелів безпосередньо на брівці та верхніх терасах схилів в районі Аркадії та Великого Фонтану створює колосальну статичну напругу. Водночас, зазначає Олег Чижик, глибокі пальові фундаменти, підземні паркінги та стилобати нових комплексів діють як підземні дамби. Вони перекривають природні шляхи відтоку підземних вод до моря, змушуючи воду накопичуватися всередині масиву схилу.
Окремо експерт зауважив на наслідках вирубки дерев та чагарників під будівництво, що в результаті ліквідує природне кореневе армування верхнього шару ґрунту, яке раніше затримувало вологу та стримувало ерозію схилу.
«В середньому будь-яке старе дерево, якому більше 20 років, в Одесі за день забирає собі не менш ніж 400 л води на своє проживання. Вирубуючи дерева на схилах для того, щоб або зробити під’їзні дороги і так далі – ми вирубуємо природний захист наших схилів».
Ще одна проблема – локальні мережі замість центральних. Багато приватних обʼєктів на схилах використовують септики або локальні зливостоки, які просто скидають воду в товщу землі, прискорюючи катастрофу.
«Ми знаємо, що зсувні процеси активізуються постійно і постійно в нас є проблеми. Хто гуляє узбережжям, бачить, як утворюються заколи, можна бачити зсуви кожен рік – вони невеличкі, їх зараз намагаються утримати. Але з моєї точки зору – не так треба утримувати ці схили. Мушу сказати, що є інженерне рішення, яке вже показало свою ефективність і працює практично без штучних матеріалів», – зауважив Олег Чижик.
Йдеться про рішення, яке з 2014 року, за слів фахівця, доводить свою ефективність у Крижанівці
«Я розроблював берегоукріплення в Крижанівці, яке стоїть досі, яке працює досі, і там немає зсувів. Там немає практично бетону чи інших штучних матеріалів – ґрунт, каміння, пісок і все – природні матеріали, і це працює не так, як в Одесі, де найменший зсув бетонного укріплення призводить до подальшої катастрофи, а це працює досі попри всі шторми і все інше.».
Що (не) робиться у місті?
Генерального гідротехнічного плану фактично в Одесі немає. Зокрема, як зазначає Олег Чижик, відсутній комплексний план протизсувних та берегоукріплюючих робіт. Фахівець додає, що забудовники укріплюють лише невеликі ділянки схилів безпосередньо під своїми спорудами. Це часто призводить до перерозподілу тиску та активує зсуви на сусідніх незахищених ділянках узбережжя.
«Останній план загальний, якщо не помиляюсь, був розроблений у 76-му році. Після того загальної якоїсь схеми захисту не було розроблено. А кожен забудовник, який будує на нашому узбережжі, робить свою якусь роботу, яка загалом впливає не тільки на зміну рівня ґрунтових вод, але й на інші забудови, які, можливо, раніше не було зсувонебезпечними, але зараз такими є».
Також, на думку експерта, необхідна єдина цифрова схема зливової каналізації.
«Десь до 30% наших зливових мереж побудовані ще за часів Катерини – ми навіть не знаємо, де вони знаходяться. Тобто вода туди йде, а куди вона далі йде – ніхто не знає. Власники цих мереж також не знають цього».
У зв’язку із цим, підсумовує він, немає й юридичної відповідальності за підняття рівня ґрунтових вод: управління інженерного захисту міськради, КП «Міські дороги», «Інфоксводоканал» та приватні девелопери діють неузгоджено, перекладаючи відповідальність один на одного.
Зокрема, Олег Чижик наголосив на тому, що від 30 до 45% від усього об’єму води, яка подається місцевими водопровідними мережами, фактично «виливається під Одесу».
«У нас постійно підіймаються втрати води в системі водопровідної мережі. Близько 40% в середньому – це втрати води з питних мереж. Залежно від тиску, подачі води, при повністю заповнених мережах і піковому споживанні води – до 45%. І я скажу ще одне – ми за це платимо. Українське законодавство, якщо хтось займався колись дозволом на спецводокористування, якщо порахувати всі допустимі витрати, яке допускає законодавство в водопровідних мережах, – це 120%. Тобто більше, ніж подається, якщо порахувати всі можливі витрати».
Наявна й криза фінансування експлуатації: у міському бюджеті катастрофічно бракує коштів на планове щорічне обслуговування діючих дренажних систем, не кажучи вже про капітальне будівництво нових магістральних колекторів.
Які рекомендації щодо залучення фінансування дають фахівці?
Насамперед – залучення цільових довгострокових кредитів та безповоротних грантів від Світового банку, Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках програм екологічної стійкості, адаптації до змін клімату та модернізації муніципальної інфраструктури.
У рамках державного бюджету України – отримання субвенцій на відновлення критичної інфраструктури, залучення коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, оскільки захист узбережжя є питанням національної безпеки та збереження логістичних вузлів.
Окрім того, модернізація Державно-приватного партнерства. Йдеться про запровадження жорсткого цільового збору для девелоперів. Також – законодавче зобовʼязання забудовників відраховувати фіксований відсоток від вартості проєкту до спецфонду будівництв загальноміських колекторів та загального укріплення схилу.
Наостанок у блоці фінансових інструментів – зелені облігації (Green Bonds). Йдеться про випуск цільових муніципальних «зелених» облігацій під гарантії міської ради для фінансування відновлюваних екологічних проєктів, що стосуються дренажних систем, очисних споруд та відновлення прибережних парків.
Комплексні рекомендації та першочергові кроки
Як зазначає Олег Чижик, потрібен будівельний мораторій, а саме негайне введення мораторію на будь-яке нове капітальне будівництво у 200-метровій зоні від брівки схилів до розробки та затвердження захисних планів.
Наступний захід – єдиний гідрологічний план, що передбачає проведення повного аудиту та створення єдиної цифрової ГІС-карти всіх підземних вод, зливових мереж, дренажних штолень та діючих витоків водоканалу.
Також фахівці зазначають на необхідності посилення контролю за «Інфоксводоканал» щодо виконання інвестиційної програми з масштабної заміни аварійних водопровідних та каналізаційних мереж.
Наостанок – впровадження сучасної системи датчиків та супутникового моніторингу (радарна інтерферометрія) для фіксації мікрозміщень схилів у реальному часі для запобігання катастрофам.
Директор Центру інженерних досліджень, член Академії інженерних наук та автор масштабної науково-популярної енциклопедії «Підземна Одеса» Валентин Лопотан зауважив, що затоплення Одеси відбувається під час сильних злив через те, міська каналізаційна система не встигає відвести всю воду. Центральна частина міста має загальноскладну каналізацію, тобто до однієї системи потрапляють і побутові стоки, і дощова вода. Усі ці потоки зрештою сходяться в районі Глухого мосту, а звідти мають пройти далі через лише два колектори до насосної станції та полів зрошення. Проблема в тому, що коли випадає дуже багато дощу, води стає більше, ніж ці два колектори можуть пропустити. Через це система перевантажується, і вода виходить на вулиці.
Вирішити проблему, на думку Валентина Лопотана, повністю можна було б лише шляхом масштабної реконструкції каналізаційної системи. Один із варіантів — побудувати глибокий каналізаційний колектор від вулиці Академіка Воробйова, який міг би значно збільшити можливості системи. Такий проєкт існує вже з двадцять років, але його не реалізували через високу вартість.
Інший варіант – побудувати ще дві додаткові лінії каналізації від Глухого мосту, щоб збільшити пропускну здатність системи, однак це рішення також потребує суттєвого фінансування.
Нинішнє очищення Балківської, на думку фахівця, може трохи допомогти, але не вирішить проблему повністю.
Наступне питання, яке порушив Валентин Лопотан – це забруднення моря каналізаційними стоками.
«Треба негайно вирішити питання з випуском з СБО «Північна» каналізаційних стоків в море. Тому що там існує зараз невеликий аварійний випуск умовно чистої води в море на глибині десь 4 метри на відстані 300 метрів від берега. Але в 2017 році був збудований 4-кілометровий новий випуск діаметром 2 метри на глибині 14 метрів. Пройшов перевірки – дуже якісно збудований. Але він є предметом кримінальної справи і не можуть його запустити. Проте міська влада могла б вирішити це питання, тому що забруднюється море, Хаджибейський лиман».
Нагадаємо, про те, як Одеса готується до зими, які ключові питання, на думку експертів, варто врахувати у плані стійкості міста, чому майбутнє за децентралізацією та чи дійсно ОСББ підготовлені до суворих умов краще за комунальні підприємства ЖКС, що також обговорювалося в рамках форуму Odesa Strategy Conference 2026, ми розповідали у попередній публікації.
Усі проговорені під час заходу пропозиції можуть стати предметом подальших напрацювань місцевої влади Одеси.
Амєлія МИЙНОВА
