Що відомо про поселення доби бронзи поблизу Болграда, яке знайшли під час розкопок у 1960-х роках
У 1961–1963 роках під час масштабних розкопок на північно-західній околиці Болграда археологи дослідили давнє поселення, розташоване на високому мисі східного берега озера Ялпуг. Воно простягалося приблизно на 500 метрів уздовж берега. Про це розповіли у комунальному закладі «Туристичний інформаційний центр «Болград» Болградської міської ради, передає видання «Південь сьогодні».
Болградське поселення виявилося багатошаровим. Це означає, що люди жили тут у різні історичні епохи, а сліди їхнього життя поступово нашаровувалися один на одного.
Зокрема, археологи виявили: найдавніший шар гумельницької культури, поселення доби пізньої бронзи, знахідки античного часу, а також сліди проживання слов’ян.
Особливу увагу науковців привернув шар пізньої бронзи, який залягав на глибині від 25 до 90 сантиметрів.
Якими були оселі давніх мешканців Болградщини
Під час розкопок археологи відкрили залишки кам’яних будівель. Одна з них мала прямокутну форму та розміри приблизно 7×4 метри. Її фундамент був складений із великих пласких плит місцевого вапняку, а стіни — з менших каменів. Подекуди кладка збереглася навіть у два-три ряди.
Найцікавішою знахідкою стало житло, яке складалося з трьох окремих приміщень. Його довжина становила близько 6,5 метра, а загальна площа — приблизно 20 квадратних метрів. На думку дослідників, кожна кімната могла мати своє призначення. В одній із них знайшли залишки вогнища, тому вона, ймовірно, слугувала кухнею.
Камінь для будівництва давні мешканці добували зовсім поруч — приблизно за 300–500 метрів від поселення.
Що розповів давній зольник
Поблизу житла археологи знайшли великий зольник діаметром близько 7–8 метрів. Упродовж тривалого часу сюди викидали попіл із вогнищ, кістки тварин, уламки посуду та інші побутові залишки. Для археолога таке місце стало справжньою скарбницею інформації. Зокрема, у зольнику виявили уламки приблизно 25 керамічних посудин. Завдяки цим знахідкам учені змогли дізнатися, як давні люди готували їжу, зберігали продукти та облаштовували свій побут.
Давній посуд — мистецтво в кожному уламку
Кераміка Болградського поселення була надзвичайно різноманітною. Тут знайшли невеликі банки та горщики, посудини з вузьким горлом, пласкі ручні черпаки, масивні глиняні миски або сковорідки, величезні посудини діаметром до 120 сантиметрів.
Гончарі прикрашали посуд наліпними валиками, насічками, заглибленнями та відбитками зубчастого штампа. На денці однієї посудини навіть збереглися відбитки тонкої тканини. Ця маленька деталь свідчить, що мешканці поселення не лише виготовляли кераміку, а й уміли ткати.
Що ще знайшли археологи
Поряд із оселями були господарські ями, у яких давні люди могли зберігати зерно, продукти або домашні припаси. Серед знахідок також траплялися кістки тварин. Вони допомагають ученим установити, яких тварин розводили або на яких полювали мешканці Болградщини.
Археолог Іван Черняков, який описав результати досліджень, відніс поселення до завершального періоду сабатинівської культури — часу переходу до білозерської культури. Це був важливий період історії Північно-Західного Причорномор’я. Змінювалися способи виготовлення посуду, традиції будівництва та господарство давніх громад.
«Болградське поселення доводить, що територія нашого краю була заселена задовго до появи сучасного міста. Уже в добу бронзи тут будували кам’яні житла, розпалювали вогнища, виготовляли посуд, ткали тканини та займалися господарством», — підсумували у Туристичному інформаційному центрі «Болград».
Фото – ілюстративне
