Перша праукраїнська «держава» з’явилася ще у IV столітті, зокрема і на території сучасної Одещини
Чи знали ви, що перша праукраїнська «держава» з’явилася на наших землях ще у IV столітті? І це була ще не Київська Русь. Детально про цей період розповіли фахівці Українського інституту національної пам’яті, передає видання «Південь сьогодні».
Антський союз – це військово-політична конфедерація давніх слов’ян, яка не просто виживала в буремні часи Великого переселення народів, а змушувала рахуватися з собою навіть величну Візантійську імперію.
Де шукати антів на карті?
Якщо ви зараз перебуваєте в Україні — з ймовірністю 90% ви ходите тими самими стежками, де колись ходили анти.
Готський історик Йордан писав, що вони жили «від Дністра до Дніпра». Але згодом їхні апетити зросли. Географія Антського союзу вражає:
Західна межа: річки Дунай, Прут та Дністер (сучасна Одещина, Буковина, Поділля та Молдова).
Серце союзу: басейн Південного Бугу та Середнє Подніпров’я (Київщина, Черкащина, Вінниччина, Кіровоградщина).
Східний фланг: басейни річок Ворскла, Сула, Псел та Сіверський Донець (Полтавщина, Сумщина, Харківщина).
Тож анти фактично контролювали майже весь сучасний український лісостеп.
Хто входив до союзу? Слов’янська «демократія»
Анти не були одним монолітним народом. Це був міцний союз різних слов’янських племен, які об’єдналися, щоб захищатися від войовничих кочівників.
З цього союзу пізніше виросли знайомі нам зі шкільних підручників племена: поляни та древляни (наші київські предки); сіверяни (лівобережні жителі); уличі та тиверці (південно-західні форпости біля моря).
Візантійський хроніст Прокопій Кесарійський писав, що анти «не управляються однією людиною, але здавна живуть у народоправстві (демократії)». Усі важливі питання вони вирішували на загальних зборах (віче).
Але коли на горизонті з’являвся ворог, вони обирали єдиного військового лідера (рексофа). Найвідоміший із них — конунг Бож, який наприкінці IV століття героїчно воював проти готів.
«Танцюючі чоловічки» та антський побут
В археології антів пов’язують із пеньківською культурою. Вони не будували величезних кам’яних замків — жили в затишних напівземлянках із глиняними печами вздовж річок. Займалися землеробством, розводили худобу і… обожнювали ювелірне мистецтво.
Найвідоміший доказ цього – знаменитий Мартинівський скарб, знайдений на Черкащині. Там виявили дивовижні срібні фігурки «танцюючих чоловічків» та пальчасті фібули (застібки). Це була тонка, майже ювелірна робота з явним впливом візантійської моди.
Трагічний фінал: куди поділися анти?
Історія союзу обірвалася трагічно. На початку VII століття зі степів Азії прийшла нова грізна сила — авари (у наших літописах їх називали обрами).
Анти на той час уклали військовий союз із Візантією. Це дуже не сподобалося аварському кагану, і в 602 році він відправив величезне військо з наказом повністю винищити антів. Після цього нищівного удару Антський союз припинив своє існування як єдина політична сила.
Але вони не зникли безслідно. Саме нащадки антів згодом відбудували нові племінні союзи, які в IX столітті об’єдналися навколо Києва та створили Русь. Тож ми з вами — їхні прямі спадкоємці.
