Чому у водоймах Одещини зменшується вміст кисню та чим це загрожує рибі
Вміст розчиненого кисню у воді є одним із найважливіших показників екологічного стану водойм. Саме від нього залежить життя риби, молюсків, ракоподібних, водних рослин та інших мешканців водойм. Коли кисню стає недостатньо, природна рівновага порушується, а водна екосистема починає втрачати здатність до самовідновлення, пояснюють в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу, передає видання «Південь сьогодні».
Для водойм Одеської та Миколаївської областей ця проблема особливо актуальна влітку. Висока температура повітря прогріває воду, а чим тепліша вода, тим менше кисню вона може утримувати. Якщо до цього додаються слабкий водообмін, маловоддя та надходження забруднюючих речовин, ризик кисневого дефіциту суттєво зростає.
Однією з головних причин зниження концентрації кисню є потрапляння до водойм недостатньо очищених стічних вод і великої кількості органічних речовин. Під час їх розкладання мікроорганізми активно споживають кисень. Додатково ситуацію ускладнює надлишок сполук азоту та фосфору, які стимулюють бурхливий розвиток водоростей і ціанобактерій. Таке «цвітіння» води спочатку створює враження активного життя, але після відмирання рослинності кисню у водоймі стає ще менше.
Нестача розчиненого кисню насамперед впливає на водних мешканців. Риба стає млявою, втрачає здатність нормально живитися, а за критичного дефіциту можливі масові замори. Одночасно сповільнюються природні процеси самоочищення водойм, а на дні можуть розвиватися анаеробні процеси з утворенням токсичних речовин, зокрема сірководню.
Особливо вразливими є мілководні ділянки лиманів, затоки та прибережні акваторії Чорного моря зі слабким водообміном. Саме тут у спекотний період найчастіше виникають явища задухи риби, які можуть охоплювати значні площі.
