Про печерні витоки сучасної Одеси

Коли говорять про Одесу, часто починають із «заснування» наприкінці XVIII століття. Але справжня історія міста — значно глибша. І… буквально підземна. Про печерні витоки сучасної Одеси розповіли фахівці Українського інституту національної пам’яті, передає видання «Південь сьогодні».

Ще з XVII століття територія сучасної Одещина почала активно заселятися українцями. Сюди, в межі Османської імперії, тікали селяни з Речі Посполитої, піддані Російської імперії. Вони шукали простого – свободи від кріпацтва.

Тут виникає унікальне явище — Ханська Україна.

Українці створюють власне самоврядування, зберігають православну віру, живуть відносно автономно. А османська влада, всупереч міфам, гарантує релігійну свободу.

Потужний імпульс переселенню дала подія, яку не можна забути – знищення Запорозької Січі. Після цього запорожці масово рушають на південь.

Саме тоді формується Хаджибей і його околиці: Пересип, балки малих річок, козацькі слободи.

Однією з них став Куяльник — поселення на схилах Шкодової гори.

І тут починається найцікавіше. Запорожці швидко зрозуміли головне, що місцевий рельєф — це не проблема, а ресурс. Вони організували видобуток каменю-черепашника, каменерізні промисли.

А далі — унікальне явище. У вироблених печерах виникає ціле підземне місто. Козаки будують печерні житла, господарські приміщення.

І це було геніально: взимку — тепло, влітку — прохолодно (+15°C цілий рік). А зовні — звична українська мазанка.

Фактично традиційна українська архітектура + підземна інженерія. Це — один із найрідкісніших прикладів українського народного будівництва в Європі, що зберігся донині. Тут же — ще один шар історії. На цих схилах знаходиться найдавніше кладовище Одеси — Сотниківської Січі. Найстаріші поховання — з 1791 року.

Тут стояла і одна з найдавніших церков півдня України — Вознесенська. Її знищили в 1930-х. Залишилася лише метрична книга.

І ще одна історія, яка варта пам’яті. У печерній хаті Куяльника народився Михайло Слабченко — академік, професор, один із творців української історичної науки. Його доля типова для ХХ століття: репресований радянською владою, знищений як інтелектуал, помер у злиднях.

Тож Одеса не починається з імперії, Одеса не «створена з нуля». Вона виросла з українських слобід, козацьких поселень, печерних міст.

І якщо дивитися глибше — буквально під землю — стає очевидно, що Одеса має українські, козацькі, вільні корені