«Це була б не катастрофа, а сенсація»: орнітолог Сергій Курочкін надав колишньому голові Білгород-Дністровської райради відповідь щодо його «ворогів»
Темі бакланів, які нібито захопили весь Нижній Дністер і не дають рибалкам змоги ловити рибу, з’їдаючи якусь її неймовірну кількість, журналісти видання «Південь сьогодні» присвятили вже не одну статтю. А що робити, як ініціатор і головний ворог пернатих – колишній голова Білгород-Дністровської райради Григорій Мельниченко – нагадує про своїх «конкурентів» ледь не щодня?
Відео Мельниченка неодноразово коментували екологи Нацпарку та регіону взагалі.
Сьогодні свою думку з цього приводу у Фейсбук виказав орнітолог Сергій Курочкін.
Далі текст Сергія без змін.
Останніми днями мережею активно поширюється відеоролик сторінки «Дом Рыбака – Маяки» про нібито «екологічну катастрофу» на Дністрі та Дністровському лимані. Як орнітолог і еколог, не можу пройти повз цей емоційний, але дуже далекий від науки «блокбастер», що коментує Григорій Мельниченко.
Особливо сумно, коли гучні звинувачення супроводжуються грубими порушеннями природоохоронного режиму – і все це заради ефектного кадру та кількох тисяч переглядів.
Давайте спробуємо розібрати ситуацію не мовою криків, а мовою фактів, біології та здорового глузду.
1. «Сезон тиші» і дивна боротьба за природу.
Відео було зняте 4 травня 2026 року на території озера Вільха та прилеглих єриків у межах зони регульованої рекреації Нижньодністровського національного природного парку.
Саме у цей період – з 1 квітня до 15 червня – триває сезон тиші.
Це не «формальність» і не «забаганка екологів». Це час, коли:
• птахи відкладають яйця;
• висиджують кладки;
• вигодовують пташенят;
• риба нереститься у прибережних заростях;
• екосистема найбільш вразлива до турбування.
Рух швидкісного моторного човна з потужним двигуном серед колоній птахів у цей час – це прямий фактор стресу для дикої природи.
Парадоксально, але автори ролику, які нібито «рятують Дністер», самі створюють турбування для його мешканців заради драматичних кадрів і емоційного ефекту.
2. Магія цифр: коли математика пішла у відпустку.
У ролику звучать заяви про «мільйони бакланів і пеліканів», які нібито «знищують Дністер».
Друзі, якби у дельті Дністра справді були мільйони пеліканів – це була б не регіональна проблема, а світова орнітологічна сенсація. Це перевищило б чисельність багатьох глобальних популяцій цих птахів.
Реальність значно прозаїчніша: чисельність птахів у ролику перебільшена приблизно у тисячу разів.
Не менш фантастично виглядають і цифри щодо «апетиту» птахів:
• баклану приписують 3 кг риби на добу;
• пелікану – 15 кг.
Але біологія – річ уперта.
Середнє добове споживання:
• великого баклана – близько 300–500 грамів;
• пелікана – приблизно 1–2 кг залежно від сезону, температури та енергетичних витрат.
Перебільшення майже у 10 разів – це вже не «помилка у підрахунках». Це дезінформація.
3. Баклани – «вороги рибалки» чи природні санітари?
Найцікавіше питання – що саме їдять баклани у Нижньому Дністрі.
Наші багаторічні спостереження, аналіз погадок та польові дослідження показують: основу раціону становить сріблястий карась – інвазивний вид, який активно витісняє місцевого золотого карася та линя.
Крім того, баклани масово виловлюють:
• дрібну рибу;
• ослаблених особин;
• рибу, що поїдає ікру цінних промислових видів.
У природних екосистемах рибоїдні птахи виконують роль природних регуляторів і санітарів водойм.
Вилучаючи частину біомаси (приблизно 10–15%), вони:
• стримують перенаселення окремих видів;
• зменшують ризики епізоотій;
• підтримують баланс екосистеми.
Тому твердження, що баклани «вкрали всю рибу у рибалок», звучить приблизно так само науково, як звинувачення чайок у занепаді світового океанічного рибальства.
4. Про дерева, «мертві ліси» і природні процеси.
Так, великі колонії бакланів справді можуть локально впливати на дерева через накопичення гуано.
Це добре відомий природний процес, описаний у дельтах Дунаю, Вісли, Рейну, на Балтиці та в багатьох інших водно-болотних угіддях світу.
Але говорити, що баклани «знищили весь Дністер» – це приблизно те саме, що звинувачувати дощ у тому, що він намочив асфальт.
Дика природа – не декоративний парк із ідеально підстриженими газонами.
Дельта річки – це живий, динамічний організм, де:
• дерева старіють і гинуть;
• виникають нові плавні;
• змінюються острови;
• пересуваються колонії птахів;
• постійно відбувається трансформація ландшафтів.
5. Хто є реальною загрозою для Дністра?
Насправді найбільшу небезпеку для Нижнього Дністра становлять:
• браконьєрство;
• деградація нерестовищ;
• забруднення води;
• евтрофікація;
• зміна гідрологічного режиму;
• осушення плавнів;
• безконтрольне рекреаційне навантаження;
• кліматичні зміни.
Але ці проблеми складні. Їх не покажеш у вигляді «чорного птаха-ворога» у 15-секундному ролику.
Саме тому суспільству часто простіше знайти «винного» з крилами, ніж говорити про справжні причини деградації водойм.
Замість післямови.
Нам дуже прикро бачити спроби дискредитації Нижньодністровського національного природного парку та людей, які щодня працюють для збереження цієї унікальної дельти – попри війну, брак фінансування та постійний тиск.
Ми закликаємо рибалок, туристів та мешканців регіону: не ставайте заручниками дешевого хайпу та маніпуляцій.
Природа Нижнього Дністра набагато складніша, мудріша й цікавіша за емоційні ролики у соцмережах.
І якщо ми справді хочемо зберегти Дністер – то маємо робити це не криками та пошуком «винних птахів», а знаннями, відповідальністю та повагою до живої природи.
Бережімо Дністер разом – розумом і серцем.
