Представник ветеранської організації про саботаж увічнення пам’яті Героїв в Одесі та ставлення посадовців до захисників і їхніх родин
Повага, подяка, пошана — таким має бути ставлення до ветеранів. Водночас посадовці не повинні уникати зустрічей із сім’ями загиблих та безвісти зниклих воїнів, а питання вшанування полеглих у меморіалізації безпосередньо стосується національної безпеки. На цьому наголосив полковник у відставці та заступник голови «Veterans HUB ODESA» Микола Сторожук в проєкті «Розмова про головне» у розмові з начальником групи комунікацій регіонального управління ТрО «Південь» Мирославом Отковичем, передає видання «Південь сьогодні».
«Три «П»: Повага, Подяка, Пошана. Тобто коли ветеран приходить, ми повинні розуміти, звідки він повернувся. І хто як не побратим зрозуміє його, підкаже, направить — що робити далі. І це основне у роботі наших співробітників «Veterans HUB ODESA», — розповів про громадську організацію Микола Сторожук.
Микола Сторожук зауважив, що на сьогодні досі залишається актуальною необхідність в тому, щоб посадовці з супроводу ветеранів розумілися краще на потребах захисників та й загалом були професійнішими. А поки у державних структурах часом розвиток напрямку ветеранської політики залишає бажати кращого, у ГО «Veterans HUB ODESA» пропонують захисникам у допомогу у різних напрямках: юридичному, психологічному, реабілітації та участі у різноманітних заходах, зокрема спортивних. Втім, громадський діяч зауважує — взаємодія із органами місцевого самоврядування обов’язково має бути:
«Ми розповідаємо, спілкуємося з ветеранами на місцях. Хочемо, щоб була комунікація органів влади, громадськості й самих ветеранів».
Однією з найпоширеніших проблем залишається бюрократія, а також байдужість держпосадовців. Тож, поділився заступник голови «Veterans HUB ODESA», часом доводиться проводити роз’яснювальні розмови з чиновниками.
«Розуміння і повага — те, чого, на жаль, не вистачає у комунальних установах, створених в органах самоврядування. Коли ветеран повертається, його тригерить, що йому потрібна та чи інша «бумажка»… Бюрократична стіна далі. Вона вже менша… Я пам’ятаю, коли приходив до органів влади, у людини висока ампутація ноги, а він (посадовець – Авт.): «А ось він квартиру отримує… Як так, в нього в матері є квартира…», — і мені доводиться з ними розмовляти, розповідати. У подальшому вони розуміли це і вже ставали ледь не сусідами, які допомагали і робили. Зараз цього менше, але, на жаль, воно існує», — розповідає Микола Сторожук про нерозуміння ветеранів посадовцями органів місцевого самоврядування.
Важливу роль у відновленні захисників після повернення зі служби відіграє родина. Тому, на думку Миколи Сторожука, для успішної реабілітації варто залучати й сім’ї захисників.
«Це дуже важливо – щоб і родина підключалася до цього з розумінням, розповідала, підказувала, комунікувала. Ветеран воював, і йому за це пошана. Але і родина хвилюється щоденно, не знає, що там і як. От як раз це буде сімейна ідилія, якщо буде проходити сімейна реабілітація, взаємодопомога».
Також він наголосив на важливості об’єднувати родини безвісти зниклих та полеглих захисників України, згадавши й про проблему ініціювання владою комунікації з рідними Героїв:
«Родин потрібно об’єднати і найкраще це об’єднання — створення громадських організацій. Ми спочатку допомогли створити ГО «Серця матерів Одещини», а після повномасштабного вторгнення вже ГО «Родина Янголів Світла». Зараз є ще дві створені громадські організації: «Жити життя» і «Живі в Серцях». Вони комунікують між собою. Ми далі їх підтягуємо, залучаємо до тих чи інших заходів. Тому що деякі високорангові посадовці кажуть: «А як я буду зустрічатися з родинами, що я їм можу сказати?». Є така позиція, це неправильно. Я кажу: «Їм потрібна навпаки повага, щоб ви прийшли, розповіли, поговорили, і вони усвідомлюють, що ви розумієте їх». Є проблеми – без питань, звісно, їх потрібно вирішувати, але вирішувати разом. На жаль, ці нюанси є, і потрібно цю байдужість відсунути. Якщо ти розмовляєш з родиною, ти себе на її місце не можеш поставити, тому що ти не пережив такого горя. Але ти хоча б наблизься до цього, аби вони бачили у твоїх очах і твоїй розмові якісь співчуття і розуміння».
Окремим наболілим питанням залишається увічнення пам’яті українських Героїв. Як ми розповідали читачам раніше, питання уніфікації почесних військових поховань в Одесі набуло конфліктного характеру, родини полеглих захисників розділилися у баченнях. Врешті-решт, шляхом голосування та громадського обговорення було обрано уніфіковані зразки надгробків. Проте менш болісно цей процес міг би відбутися зокрема, якби держава запровадила загальні рекомендації та гідні зразки. Таке бачення висловив і Микола Сторожук:
«Держава зараз робить деякі кроки, але, на жаль, у нас немає уніфікації щодо меморіальних знаменників, таких як кладовища, як меморіальні дошки, які повинні бути… Міністерство ветеранів має зробити ці зразки, уніфікацію».
Крім того, досі проблемною є тема встановлення меморіальних дошок. Заступник голови «Veterans HUB ODESA» згадав випадок, коли років п’ять тому в одному з навчальних закладів керівництво відмовило матері у встановленні меморіальної дошки її полеглому сину, випускнику школи:
«Директор школи відмовляється ставити меморіальну дошку. Чому? Людина нагороджена… «Ми не будемо робити з нашої школи меморіальне кладовище». Доводилося говорити з директором департаменту. Зараз це питання зняте вже», — розповів він.
Втім, меморіалізація в Одесі продовжує зазнавати саботажу. Через штучно створені причини та бюрократичні перепони у місті фактично неможливо оперативно встановлювати меморіальні знаки та перейменовувати вулиці на честь українських героїв.
«Зараз історико-топонімічна комісія змінилася, але це ще далеко не той склад, який там повинен бути. У них в положенні прописано, що меморіальна дошка встановлюється на честь загиблої особи через десять років після його смерті. Ми робили спеціально вибірку по містах мільйонниках: Харкову, Дніпру, і там немає такого — там навпаки за рахунок місцевих органів влади виготовляються і встановлюються меморіальні дошки. А в нас часом родина виготовляє… І оця байдужість, нерозуміння — цього не повинно бути. Я хочу вірити, що вже багато людей зрозуміли, тим більше, ви ж на державній службі знаходитесь, ви в органах самоврядування, ви давали присягу. На жаль, по їхніх вчинках ми бачимо, що це на межі саботажу», — каже Микола Сторожук.
Й навіть вже кілька років тому перейменовані одеські вулиці на честь загиблих захисників не мають оновлених табличок.
«Вже минуло навіть два-три роки після того, як перейменували вулиці на честь Бувалкіна, Блажко, Самофалова. Ми входили до складу комісії. Вони перейменовані, але таблички чомусь не міняються. Це що? Міська влада повинна це зробити. Ми вже навіть зробили деякі зразки, і вже виходимо до того, щоб самим навіть поставити на початку і вкінці вулиці, щоб люди знали і розуміли, в якій країні вони живуть і кому вони вдячні», — зауважив Микола Сторожук.
На цьому питанні зауважив й Мирослав Откович, назвавши національно-патріотичне виховання в Одесі пригальмованим, що неприпустимо під час війни за свободу та незалежність:
«Національно-патріотичне виховання в Одесі пригальмоване. Не можемо повноцінно вшанувати героїв національно-визвольних змагань різних періодів. Бо в нас є тяглість поколінь. Якщо ми не будемо розуміти цієї тяглості, ми не будемо розуміти, за що ми воюємо сьогодні… У державі, яка веде війну за незалежність, стримувати процес національно-патріотичного виховання – це можна прирівнювати державній зраді», — сказав начальник групи комунікацій регіонального управління ТрО «Південь».
Тим не менш, Одещина не залишається осторонь вшанування пам’яті полеглих Героїв. У самій Одесі вже традиційно щомісяця у пам’ять про загиблих захисників звучить «Дзвін пам’яті». Згодом до ініціативи, яку запровадили у «Veterans HUB ODESA» разом з родинами загиблих воїнів, почали долучатися інші громади.
«Родини підтримали, і ми разом цей захід проводимо. Розуміють у громадах. Вже це поширено в Роздільнянській громаді. Попросили сценарій заходу в Ананьївській і Болградській громадах. І нам обов’язково цей захід потрібний на рівні області. Тому що людина себе не поважає, якщо вона є державним службовцем і не прийшла на цей захід. Хоч один раз він повинен побути, проникнутися, побачити, як це проходить, сказати хоча б ті слова співчуття родинам, зробити свій крок зі своєю совістю. Я розумію, що це внутрішня совість має бути у людини, щоб вона розуміла, допомагала і підтримувала», — зауважує заступник голови «Veterans HUB ODESA».
Довідково для тих, хто ще не знайомий із дільністю ветеранської організації, Микола Сторожук нагадує: тут захисникам і їхнім родинам можуть надати юридичну та психологічну допомогу, активно розвивають різні види ветеранського спорту та навіть відвідують змагання, організовують ретрити, тренінги та реабілітаційні заходи. Одним із завдань «Veterans HUB ODESA» зокрема є підготовка ветеранів та членів їхніх сімей до участі у житті України на рівні державних органів
«Ми розуміємо, що ветеранський рух повинен бути об’єднаним. Ветеранський рух має бути спроможним, самодостатнім. Ветерани повинні готуватися до того, щоб йти у владу, це важливо. Але ми — аполітичні. Ми не повинні лягати ні під які партії, ми маємо бути достатніми, і політика ветеранів — на першому місці».
Детальнішу інформацію про діяльність ГО «Veterans HUB ODESA», контакти та адреси для звернення можна знайти на сайті за посиланням.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – скриншоти з відео на Ютуб-каналі проєкту «ШтабКвартира»
