В Одесі судитимуть російського офіцера за обстріл касетною ракетою популярної зони відпочинку
У Приморському районному суді Одеси судитимуть російського полковника 43-річного Євгенія Лєдєрера, якого обвинувачують у воєнному злочині. Саме він, за даними правоохоронців, наказав завдати повітряного удару по цивільній інфраструктурі 29 квітня 2024 року. Касетна ракета вибухнула над Трасою Здоров’я — рекреаційною зоною міста, популярним місцем для відпочинку. Загинули восьмеро цивільних, серед яких була малолітня дитина. Про це повідомляє «Слідство.Інфо», передає видання «Південь сьогодні».
У середині липня 2025 року слідчі Служби безпеки повідомили Євгенію Лєдєреру про заочну підозру за частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, вчинені за попередньою змовою групою осіб).
За даними СБУ, Євгеній Лєдєрер з 30 вересня 2022 по серпень 2024 року обіймав посаду командира 12-ї ракетної бригади 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу я Сухопутних військ збройних сил рф.
Як дізналося «Слідство.Інфо», у червні 2025 року наказом владіміра путіна гвардійську ракетну бригаду Лєдєрера нагородили орденом Кутузова.
Як зазначають в СБУ, Євгенію Ледереру безпосередньо підпорядковані усі ракетні підрозділи 12-ї ракетної бригади 58-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил рф. На нього покладалось виконання поставлених завдань відповідно до рішень та планів вищого військового командування збройних сил росії.
Слідство встановило, саме він 29 квітня 2024 року наказав підлеглим застосувати балістичне озброєння по цивільній інфраструктурі Одеси. Для атаки використали оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною.
Ракету запустили з району селища Новоселівське, що розташоване на тимчасово окупованій території Криму. За кілька хвилин боєприпас розірвався в повітрі над Одесою. Уламки уразили велику територію в районі Міжнародного гуманітарного університету поблизу Траси Здоров’я.
Слідчі зазначають, що Лєдєрер і вище командування армії рф знали: удар завдають по цивільній території. І розуміли, що застосування такої зброї ввечері в місці відпочинку людей неминуче призведе до жертв цивільного населення.
В інтерв’ю «Суспільному Одеси» жителька Сум Анастасія, яка приїхала до рідних в Одесу, розповіла, що під час ракетної атаки прогулювалася Трасою Здоров’я разом із чоловіком, дитиною та собакою.
«Повітряна тривога була, але встигнути зреагувати неможливо. Ми закрили дитину — це найголовніше. Впали, чоловік зламав ногу, також осколкові поранення. Далі чекали на допомогу, викликали швидку», — згадує вона перші хвилини після вибуху.
Тоді внаслідок атаки 32 людини отримали поранення, 25 з них перебували у лікарнях. Вісім осіб, серед яких малолітня дитина, загинули.
29 липня 2025 року слідчий виніс постанову про проведення розшукових дій і направив оперативникам СБУ, зокрема для встановлення фактичного місцезнаходження Лєдєрера.
30 липня 2025 року з’ясувалося, що фактичне місцезнаходження російського полковника невідоме. Водночас була інформація про його перебування на тимчасово окупованій території Криму або в рф. Того ж дня Євгенія Ледерера оголосили в розшук. Справу розглядали за процедурою спеціального досудового розслідування, коли підозрювані у тяжких злочинах переховуються.
Наприкінці вересня 2025 року обвинувальний акт щодо Євгенія Лєдєрера передали до Приморського районного суду Одеси. Перше підготовче засідання відбулося 18 грудня 2025 року у відкритому режимі за участі прокурора, захисника та одного з потерпілих. Усього їх 33. Інші до суду не з’явилися.
Як повідомили «Слідству.Інфо» в Одеській обласній прокуратурі, потерпілі не заявляли цивільні позови, зокрема представники закладів вищої освіти, майно яких постраждало. Там також додали, що проситимуть суд призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією статті — від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Сам Лєдєрер у суд не з’явився. Наразі судовий процес лише розпочався і перебуває на підготовчому етапі. Справу планують слухати in absentia — без фізичної присутності обвинуваченого, що дозволяє українське законодавство, якщо доведено, що він переховується або ухиляється від правосуддя. Як зазначив суд, щодо нього проводилося спеціальне досудове розслідування, а виклики здійснювалися через офіційні публікації — у газеті та на сайті суду.
Сторони не заявляли відводів складу суду, тож засідання продовжилося у звичайному порядку. Водночас з’ясувалася обставина, яка унеможливила подальший розгляд.
«Я вважаю, що можливо призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. Ще варто зазначити, що в матеріалах вказаний потерпілий П. За оперативною інформацією, нам стало відомо, що він помер», — сказав прокурор.
Він додав, що потерпілий помер ще у грудні 2024 року. До матеріалів справи долучили свідоцтво про смерть. Дізнались про це правоохоронці напередодні засідання. За словами прокурора, у померлого може бути дружина або інші родичі, які мають право виступати як його представники. Сторона обвинувачення наголосила, що без встановлення спадкоємців і їхньої участі існує ризик порушення їхніх прав. Захист підтримав цю позицію та також просив відкласти розгляд.
Суд погодився з аргументами сторін і відклав підготовче засідання, щоб встановити родичів померлого та з’ясувати, чи братимуть вони участь у справі.
Наступне засідання мало відбутись у лютому, однак його відклали на 30 березня.
