На Одещині знайшли курган людей ямної культури, зведений поверх ранішого поховання доби енеоліту

Представники ямної культури близько 3000 років тому збудували свої кургани на півдні України, повторно використавши місця поховання культури енеоліту, яка їм передувала. При цьому місце поховання використовували неодноразово: поверх оригінального поховання розмістили ще щонайменше три кургани з рештками п’ятьох людей. Таке використання чужих місць поховань могло бути пов’язаним із тим, що представники ямної культури намагалися поширити в степу свою релігію, щоб об’єднати різні поселення та вказати на належність їм цієї території. Дослідження опублікували в журналі Antiquity, пише науково-популярне видання Nauka.ua, передає видання «Південь сьогодні».

Що нового дізналися про ямну культуру?

Науковцям уже було відомо, що кургани ямної культури споруджували на важливих для інших культур місцях, це дослідники назвали «тяглістю священних місць». Окрім цього, представники ямної культури часто змінювали наскельні малюнки та артефакти своїх попередників, щоб ті відображали їхні уявлення про світ. Цього разу команда археологів досліджувала курган поблизу села Ревова в Одеській області.

У самій основі цього кургану було поховання часів енеоліту, у якому рештки якийсь час знаходилися просто неба, імовірно, як частина ритуалу, перш ніж їх вкрили шаром ґрунту. Після цього представники ямної культури, не порушуючи цілісності попереднього поховання, вирили нове заглиблення, у яке помістили свого померлого й звели над ним курган з енеолітичним похованням у самому центрі. Наступний шар кургану містив рештки вже трьох людей, а найвищий — однієї.

Оскільки курган був розташований на пагорбі, з якого відкривається вид на 25 кілометрів униз по течії річки Великий Куяльник, то науковці не виключають, що саме таке стратегічне положення спонукало представників ямної культури до поховання померлих в цьому місці. Але поруч розташовані й інші подібні пагорби, а нові поховання створювали з повагою до старих, тож науковці усе ж схиляються до «тяглості священних місць» як причини для такого вибору місця поховання.

Представники ямної культури також відомі як ті, хто приніс зачатки індоєвропейських мов до Європи. На це вказав генетичний аналіз решток із півдня України, проведений українськими дослідниками.

Фото – С. Іванова