Про одесита, який був одним із засновників військової розвідки України у минулому столітті
Коли йдеться про українську армію часів УНР, більшість згадує Симона Петлюру чи Євгена Коновальця. Але один з найважливіших — і водночас найменш відомих творців української державності був одесит — генерал Всеволод Змієнко. Саме він став одним із засновників української військової розвідки, тобто тієї служби, що збирає й аналізує інформацію для захисту держави. Про це йдеться в дописі УІНП – Одеса, передає видання «Південь сьогодні».
Всеволод Юхимович Змієнко народився в Одесі 16 жовтня 1886 року. Освіту здобув у Одеському юнкерському училищі, а потім закінчив Миколаївську академію Генерального штабу — одну з найпрестижніших військових шкіл тодішньої імперії.
Під час Першої світової війни він служив на Південно-Західному фронті, отримав офіцерські нагороди й посідав штабні посади. Але вже після Лютневої революції 1917 року Змієнко обирає інший шлях — служіння Україні.
В Одесі він стає одним із організаторів українських військових частин, начальником штабу місцевих формувань, бере участь у боях проти більшовиків і стоїть біля витоків південноукраїнського військового руху.
Після поразки визвольних змагань Змієнко емігрує до Польщі. Але навіть у вигнанні не припиняє боротьбу. Саме тут, у 1920–1930-х роках, він стає керівником військової розвідки УНР в еміграції.
Під його керівництвом створюються мережі агентів, ведеться збір інформації про червону армію, спостереження за радянськими спецслужбами, аналіз політичних настроїв у СРСР.
«Змієнко вважав, що розвідка — це не «шпигунство», а мозкова клітина штабу, центр аналітики, який повинен забезпечувати стратегічні рішення. Його підхід на десятиліття випередив свій час — саме така логіка лежить в основі сучасних розвідслужб України», — зазначають фахівці Українського інституту національної пам’яті.
Всеволод Змієнко помер у Варшаві 30 жовтня 1938 року. Він не дожив до часу, коли Україна знову виборола незалежність, але його ідеї про розвідку як інтелектуальну основу війська сьогодні визнаються офіційно.
Сучасне Головне управління розвідки МО України (ГУР МО) і Служба зовнішньої розвідки України прямо згадують його серед засновників української розвідувальної традиції.
Водночас, розповіли в УІНП, в Одесі вже з’являються ініціативи вшанування його пам’яті — адже це місто дало Україні не лише гумор і море, а й мозок української військової аналітики.
«Всеволод Змієнко — приклад офіцера, який не підкорився імперії, не пішов у службу чужій державі, а створив українську систему розвідки, мислячи стратегічно, незалежно й державницьки. Він — не «радянський генерал» і не «російський офіцер у вигнанні». Він — українець, який випередив час», — наголошують в Українському інституті національної пам’яті.
Цікаві факти:
- Закінчив академію, де навчалися майбутні генерали царської армії, але став генералом УНР.
- Керував підрозділами розвідки УНР у Варшаві у 1928–1936 роках.
- У його працях вперше прозвучала ідея про розвідку як аналітичний центр армії.
Всеволод Змієнко помер у вигнанні, але пам’ять про нього повертається додому — в Україну.
