Які наслідки має масштабний розлив рослинної олії у Чорне море
Внаслідок російської атаки на порт «Південний» 20 грудня у Чорне море потрапили великі обсяги соняшникової олії. Через забруднення загинуло та постраждало багато птахів, вчені фіксують зміни у хімічних показниках води та потенційні ризики для донних організмів, однак через війну не мають змоги повноцінно дослідити відкрите море. Детальніше про те, як це впливає на морську екосистему, та які наслідки передбачають науковці, з посиланням на «Українське радіо. Одеса» пише «Суспільне», передає видання «Південь сьогодні».
За словами заступника директора з науки Українського наукового центру екології моря, кандидата географічних наук Віктора Коморіна, перші ознаки потрапляння олії в Чорне море зафіксували 22 грудня 2025 року. Масштабні плями поширювалися від портів Одещини вздовж узбережжя у бік Санжійки. 23 грудня вони дійшли до Одеської затоки, а максимальна площа розповсюдження сягала близько 730 квадратних кілометрів.
«Це не була суцільна, щільна пляма або «нафтова плівка». Під впливом хвиль і течій олія перерозподілялася, і до берега доходила вже у вигляді емульсії. Згодом штормові процеси відтискали забруднення від берега, але через зміну вітрів і течій плями знову поверталися до одеських пляжів», — зазначив Віктор Коморін.
Науковець пояснив, що сама по собі рослинна олія не є токсичною речовиною, однак вона суттєво змінює фізико-хімічні характеристики води, і це негативно впливає на морських мешканців.
Доктор біологічних наук, співробітник Інституту морської біології НАН України Михайло Сон вважає, що масштаби події можуть бути безпрецедентними.
«Я не бачив у світовій літературі описів таких великих розливів рослинної олії. Можливо, це одна з найбільших подібних катастроф у світі», — сказав Михайло Сон.
При цьому досі немає точних даних, скільки саме олії потрапило у море, і яка частина дійшла до відкритого моря. Михайло Сон зауважує, частина могла залишитися в лиманах або бути зібраною на суші.
Найбільш помітними стали наслідки для птахів. Нагадаємо, у перші дні забруднення узбережжя в Одесі до місцевого зоопарку доставляли сотні пернатих, життя яких було під ризиком. Деякі небайдужі забирали постраждалих птахів додому, де надавали їм допомогу.
«Через порушення гідрофобності пір’я вони втрачали здатність утримувати тепло. Ми бачили сотні постраждалих птахів, значна кількість з них загинула», — розповів Віктор Коморін.
Водночас вплив на придонні організми залишається майже недослідженим.
«Теоретично вплив був, але наскільки він сильний — ми не знаємо. Через війну немає можливості вийти у відкрите море, відібрати проби донних відкладів і біоти», — додав науковець.
Після розливу вчені зафіксували різке зростання показника біологічного споживання кисню (БСК). Це означає, що у воді стало значно більше легкоокиснюваної органіки, простими словами, у воді з’явилося більше речовин, на розкладання яких витрачається кисень.
«Такі різкі зміни, як правило, не є позитивними. Вони змінюють структуру екосистеми, зокрема склад мікроорганізмів і фітопланктону», — підкреслив Віктор Коморін.
За словами Михайла Сона, найбільш вразливими є організми, які живуть на дні та в прибережних біотопах: мідії, молюски-фільтратори. Олія може впливати на них одразу кількома шляхами: порушувати дихання, забивати травні та фільтраційні структури, блокувати доступ кисню і світла.
«Для організмів, які живуть у піску, олія може тимчасово погіршити умови існування, але пісок динамічний — хвилі його перемішують», — додав біолог.
Чи будуть довготривалі наслідки?
Михайло Сон пояснив, що на відміну від нафтопродуктів, рослинна олія не накопичується в харчових ланцюгах. Нафтопродукти залишаються токсикантами роками і переходять від організму до організму, з рослинною олією такого немає.
«З часом вона розкладається та «з’їдається» мікроорганізмами — так само як інша органіка, що постійно потрапляє в прибережну зону», — зауважив біолог.
Втім, як саме олія взаємодіятиме з іншими забруднювачами — мікропластиком, залишками пального, вибухових речовин — поки що невідомо. Станом на кінець грудня 2025 року, за даними супутникового аналізу, плями олії відійшли від Одеси й змістилися у південному напрямку — у бік Дністровського та Будацького лиманів. Водночас науковці наголошують: без повноцінного морського моніторингу всі оцінки залишаються обмеженими.
«Ми можемо багато побачити з космосу, але без відбору проб у морі не зможемо остаточно сказати, як саме це вплинуло на екосистему», — підсумував Віктор Коморін.
