В Одесі перейменували вулицю на честь скульптора, який заснував першу в Україні бронзову ливарню

На честь Бориса Едуардса в Одесі встановлено меморіальну дошку в провулку Ляпунових, а вулицю Писарєва в Київському районі перейменовано на його честь. Про це повідомила пресслужба Одеської міської ради, передає  видання «Південь сьогодні».

Народився Борис Едуардс 27 травня 1860 року в Одесі в родині британського підданого Безіла Едуардса та українки Софії Юріївни, яка походила з козацького роду Полтавщини. Початкову художню освіту здобув в Одеській малювальній школі (1876–1881), де навчався у професора міланської Академії мистецтв Луїджі Іоріні.

У 1885 році, перед навчанням у Парижі, Борис організував першу в історії Одеси персональну виставку скульптури. У Франції він навчався в Академії Жюльєна, працював у студіях відомих майстрів і створив портрет Луї Пастера з натури.

Критики писали: «Едуардс — один із небагатьох художників нашого часу, який не боїться тіла та зображує його з любов’ю».

У 1899 році до 15-річчя творчої діяльності він провів масштабну виставку в зимовому саду Воронцовського палацу. Пізніше його роботи експонувалися на Всесвітній виставці в Парижі (1900) та Салоні В. Іздебського (1909–1910) в Одесі, Києві та Ризі.

Він заснував першу в Україні бронзову ливарню — щоб втілювати масштабні скульптурні задуми. Був співзасновником Одеського літературно-артистичного товариства (1897) та музею витончених мистецтв (1899).

Його родовід — як роман: британське, українське, ірландське, іспанське, турецьке коріння. Прадід — комендант фортеці Гібралтар. Едуардс міг успадкувати ділянку на Манхеттені, але обрав мистецтво.

У 1918-му очолив Одеське художнє училище, яке допомагав реорганізовувати у вищий навчальний заклад. Того ж року відбулася його остання виставка — понад 80 робіт, підсумок 35-річної творчої праці.

У 1919-му емігрував на Мальту, де створив Меморіал на честь загиблих мальтійських героїв.

Помер 12 лютого 1924 року, похований на острові Мальта.