Затонулі у Чорному морі ворожі кораблі можуть перетворитися на рифи
З початку повномасштабного вторгнення українські військові знищили або пошкодили майже три десятки російських кораблів у Чорному морі. Як їхня присутність впливає на морську екосистему? Чи є у цієї шкоди «зворотний бік»? Про це «Українське радіо. Одеса» розмовляло з доктором біологічних наук Інституту морської біології Національної академії наук України Юрієм Квачем, пише «Суспільне», передає видання «Південь сьогодні».
Військові кораблі, які зникають під водою, надовго залишаться проблемою для морського середовища. Станом на серпень 2024 року українські військові знищили або пошкодили 28 кораблів і катерів російського Чорноморського флоту. Частина з них, зокрема флагман «москва», затонули у північно-західному шельфі Чорного моря, неподалік від узбережжя Одещини.
Усі затонулі кораблі – це військова техніка, яка мала на борту паливо, ракети, вибухівку. За словами доктора біологічних наук Юрія Квача, ці матеріали несуть екологічну небезпеку: у воду потрапляють важкі метали та шкідливі хімічні сполуки, які можуть роками шкодити морським організмам і, зрештою, людині.
Дещо зменшує екологічну загрозу те, що кораблі затонули в різних місцях, а не скупчено. З іншого боку, більшість з них перебувають в шельфовій зоні, і поганий водообмін між нею і глибинами ускладнює ситуацію.
«Вода з шельфу на глибину не буде так швидко потрапляти, тому забруднюючі речовини здебільшого залишаться в південно-західній частині Чорного моря, просто їх буде ганяти течією і хвилями вздовж узбережжя», – пояснив науковець.
Але якщо корабель затонув у бухті, як, наприклад, десантний «Новочеркаськ» у Бердянську, забруднення може залишатися локально роками, бо вода в бухтах погано оновлюється. Натомість кораблі, затонулі у відкритому морі, такі як крейсер «москва», мають більше шансів поступово інтегруватися у морську екосистему.
У перспективі затонулі військові кораблі можуть перетворитися на штучні рифи. Металеві конструкції стануть місцем для нерестовища, схованками для риб та основою для зростання водоростей і оселення молюсків. Морські організми будуть фільтрувати воду та очищувати прибережні води.
Юрій Квач стверджує, що корабель – це фактично велика скеля. Він знищує частину дна, коли падає, але натомість створює більшу площу для життя донних організмів.
Затонулий флагман «москва» ліг на дно в районі природоохоронної зони червоних водоростей. Науковець попереджає, що одразу після аварії там могла загинути частина риб та рослин. Але з часом корабель може стати частиною цієї екосистеми, якщо не виявиться надто токсичним.
На думку Юрія Квача, основна загроза – це залишки вибухових речовин. Їх необхідно буде перевірити та, можливо, вилучити. Самі кораблі можна залишати на дні.
«Це залізо, яке може приносити користь», – зазначив біолог.
Науковці вже обговорюють і культурну цінність затонулих російських кораблів. Вони можуть стати не лише штучними рифами, а й історичними артефактами, що нагадуватимуть про перемоги українських військових. А, як зазначає еколог Іван Русев, крейсер «москва» навіть потенційно міг би стати туристичним обʼєктом.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
