Був урологом у цивільному житті, а зараз рятує побратимів на фронті: про воїна Чорноморського батальйону ТрО
У цивільному житті Віктор працював лікарем-урологом. А 24 лютого 2022 року прийняв рішення вступити на військову службу. Зараз воїн на позивний «Ротар» – начальник медичної служби 183 окремого батальйону Сил територіальної оборони. Про військовослужбовця розповіли у пресслужбі 122-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, передає видання «Південь сьогодні».
«На другий день повномасштабного вторгнення я вже був у підрозділі. Мій старший син теж пішов зі мною. Його призначили на посаду командира взводу розвідки, а я майже відразу став начальником медичної служби», – розповідає «Ротар».
Основне завдання Віктора – медичне забезпечення батальйону та турбота про стан здоров’я кожного військовослужбовця. Зараз захисники рятують побратимів на Запорізькому напрямку.
«Ми займаємося переважно евакуаціями, наданням невідкладної медичної допомоги та лікуванням поранених військовослужбовців».
Окрім Віктора у медичній службі працює ще вісім військовослужбовців. Такої кількості, зауважує захисник, насправді недостатньо:
«Фельдшер, санітарний інструктор та водій мають постійно чергувати на точці евакуації та надавати допомогу, а решта – виконувати ще купу інших задач, по типу супроводу на медичні обстеження, направлення на лікування і т.д. Але ми не скаржимося. Звикли вже до таких умов».
Під час ротації на Покровському напрямку медичній службі під керівництвом Віктора вдалося врятувати понад 300 життів.
«За п’ять місяців бойової роботи ми вивезли 364 поранених із лінії бойового зіткнення. Це багато врятованих життів. Були випадки, коли евакуацію здійснити було неможливо через масовані обстріли, атаки дронів, загрози оточення. Чекали. І за першої можливої нагоди – перехоплювали пораненого. Турнікети, бандажі, шини, пов’язки, уколи, крапельниці – робили все, щоб стабілізувати стан та швидко передати далі», – розповідає начальник медичної служби.
За весь період служби, каже «Ротар», не було жодного летального випадку – усіх вдалося вивезти й врятувати:
«За всю мою службу у мене було 45 важкопоранених військовослужбовців. І кожен випадок – це окрема унікальна історія. Але, що дуже важливо, у нашому медеваці не було такого, щоб хтось загинув. Усіх змогли вивезти та врятувати. Моя команда дуже добре працює, на досвіді. У підрозділі є дві дівчини, які також пройшли Покровськ. Усі несуть службу на одному рівні. Всі професіонали».
Через кілька місяців Віктор звільнятиметься зі Збройних Сил України за віком. Після завершення служби планує повернутися до цивільної роботи лікарем.
«Моя найбільша мрія – щоб Україна була самостійною незалежною державою! І щоб усі захисники та захисниці повернулися живими. Тому я бажаю українському народові терпіння та незламності. Нам треба триматися разом і разом боротися за свою землю!» – наголошує захисник.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – 122 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ
