Памʼяті морського прикордонника з Одещини
Андрій Туз – захисник, морський прикордонник з села Мирне Одеської області, життя якого обірвалося рівно два роки тому – 14 грудня 2022 року від російського дрона під час виконання бойового завдання. Пам’яті воїна, у цей день його історію розповіли прикордонники Морської охорони Держприкордонслужби України, передає видання «Південь сьогодні».
«У хвилині мовчання ми вшановуємо незламність духу і героїзм наших побратимів, які віддали свої життя за незалежність України. Андрій Туз прожив лише 20 років… Але за цей короткий час він став символом мужності, відданості, справедливості й щирості. Його великодушність була безмежною: він завжди захищав слабких, підтримував друзів і навіть старшій сестрі Альбіні дарував таку турботу, що вона почувалася молодшою», – пишуть прикордонники.
Народжений у селі Мирне, Андрій зростав у родині, де повага до людей і відповідальність за свої дії були основними принципами виховання.
З дитинства його захоплював футбол, який він перетворив на свою пристрасть. Андрій здобув безліч нагород, граючи за місцеві та юнацькі команди, зокрема за ФК «Чорноморець».
«Імпонувала в ньому впевненість. Він був, я б навіть сказав, з характером. Якщо йому щось не подобалось – він підходив і казав це напряму. Подружилися ми з ним якось так: стояли вахту вдвох, розговорились за футбол – тоді я дізнався, що він фанатів дуже сильно, я так зрозумів, що він з дитинства самого у футбол грав. Це було не як хобі, а все життя його майже. І з того моменту ми почали сперечатися: яка команда краще… Заговорилися, і воно пішло… Коли виконували бойові завдання, особливо вночі, то він був перший, хто йшов на це завдання. Сміливості в нього можна було ще повчитись… Можливо, так його виховали, чи це він вже сам в армії більш сміливим став. Але покластися на нього можна було у будь-яку мить, і знати, що хлопець зробить те, що від нього потребується. Пам’ять Андрія буде жити в моєму серці, доки живий я, бо це втрата була дуже сильна для нас. Звісно, маємо продовжити його справу – ми маємо помститися за нього будь-яким чином. Ми маємо принести нашій державі Перемогу, щоб це було не дарма усе…» – згадує побратим Андрія, прикордонник морської охорони на позивний «Сова».
Мріючи про морську кар’єру, він закінчив Одеський професійний ліцей морського транспорту. У 2021-му, у свої неповні 19 років, Андрій свідомо обрав шлях військової служби, ставши морським прикордонником.
Служба на борту катерів Морської охорони стала для нього не лише роботою, а й честю. Андрій був тим, хто завжди піклувався про побратимів, подавав приклад спокою та витримки навіть у найскладніших ситуаціях. Про це згадують його побратими:
«Були часи не легкі. Буля тяжко як екіпажу, так і командирам, помічникам… Андрій міг згуртовувати екіпаж. Мені не вистачає його і як побратима, і як близького друга. За короткий період – служили ми не багато разом, але ми багато пройшли разом, і за короткий час він став дуже близьким другом як для мене, так і для всього екіпажу. Це для нас велика втрата була… Одразу у нього все виходило. Андрій був дуже здібний до морської справи. Катер для нього був як частинка дому», – поділився спогадами ще один побратим Андрія, прикордонник морської охорони на позивний «Кабан».
14 грудня 2022 року життя Андрія Туза обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу Очакова, унаслідок атаки ворожого дрону. Посмертно захисника нагороджено орденом «За мужність» III ступеня, а також присвоєно звання старшого матроса.
«Він був дуже надійним побратимом. Був настільки доброзичливим, відвертим і водночас дуже відважним, ніби нічого не боявся. Він був дуже чесним, і я завжди намагався з нього брати приклад. Один з найкращих спогадів: були на виконанні бойового завдання, і лежали в бліндажі, їли бутерброди і грілися підсвічниками (окопними свічками – Авт.). І мріяли, що будемо святкувати закінчення війни», – з посмішкою і теплом згадує прикордонник Морської охорони на позивний «Дракон».
Цього року у Мирненській загальноосвітній школі, яку закінчив Андрій Туз, відкрили дошку пам’яті прикордонника.
«Сьогодні, згадуючи Андрія, ми розуміємо: його сміливість і самопожертва — це приклад для нас усіх. Він назавжди залишиться в наших серцях, у строю захисників України», – пишуть прикордонники.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – Морська охорона Держприкордонслужби України
