Сьогодні Молдова обирає свій шлях – з Європою чи росією
Сьогодні, 20 жовтня, у Молдові відбуваються президентські вибори та конституційний референдум про вступ до ЄС. До вирішального дня росія намагалася дестабілізувати ситуацію в країні. Тим часом Україна сподівається на європейський вибір сусідки. Українська редакція RFI розбиралася, що відбувається в Молдові зараз і за якими сценаріями може розвиватися її політичне життя далі, передає видання «Південь сьогодні».
Громадяни Молдови сьогодні роблять два вибори. По-перше, вони відповідають на питання референдуму: «Чи підтримуєте зміну Конституції для вступу Республіки Молдова до Європейського Союзу?» Якщо більше ніж половина дасть схвальну відповідь, то в Конституцію країни внесуть зміни, закріпивши незворотність європейського шляху Молдови.
55,1% громадян планують відповісти на референдумі «так». Про це свідчить опитування CBS-Research, проведене 11–16 жовтня на замовлення спільноти WatchDog.MD. А от 34,5% респондентів говорять «ні». Ще 7,9% не визначилися. Решта, 2,4%, не стали відповідати.
По-друге, у неділю молдовани поставлять позначку в ще одному бюлетені, обравши одного серед 11 кандидатів у президенти. Згідно з тим самим опитуванням, фавориткою є чинна лідерка країни Мая Санду, яку підтримало 35,8% респондентів.
Другим, але зі значним відривом, є висуванець від Партії соціалістів Олександр Стояногло, у якого — 9%. Трохи більше ніж 6% опитаних надають перевагу лідеру «Нашої партії» Ренато Усатому. А от екс-башкан Гагаузії Ірина Влах має 2,2%. У решти кандидатів менш ніж два відсотки підтримки.
У цьому опитуванні взяли участь 1034 громадяни Молдови віком від 18 років. Похибка сягає 3,05%. Вибірка не охоплює мешканців придністровського регіону та молдовську діаспору.
Залученість України
Близько 15 парламентарів Верховної Ради України зареєструвалися як спостерігачі на прийдешніх виборах і референдумі в Молдові. Про це в коментарі українській редакції RFI повідомив народний депутат Михайло Радуцький, який є головою міжпарламентської групи дружби Україна — Молдова. Спостерігати будуть представники фракцій «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Довіра». Серед пріоритетів — присутність у молдовських містах, де настрої населення є найбільш проросійськими. «Побоюємося, що там можливі маніпуляції», — зазначає український депутат.
Для України важливо, щоб виборчий процес у Молдові був чесним і прозорим. Йдеться не лише про голосування за президента, а й референдум щодо спрямування в ЄС, який може стати вирішальним в історії країни.
«Нам не дуже б хотілося мати ще одного такого сусіда, як Білорусь або країна-помилка. Молдова — наш добрий сусід. І ми точно бажаємо, щоб Молдова була в Євросоюзі», — розповідає Радуцький.
Він наголошує, що Україна не впливає на вибір Молдови, а лише готова спостерігати за тим, щоб «рішенням народу не маніпулювали російські посіпаки». «Пропаганда Росії (у Молдові. — Ред.) дуже сильна. Ті регіони Молдови, які дивляться тільки російськомовне телебачення і російські канали, — під значним впливом. Ми це відчуваємо, коли буваємо в Молдові», — зазначив український нардеп.
Радуцький характеризує відносини в міжпарламентській групі дружби Україна — Молдова як дійсно міцні та теплі. Обидві держави є кандидатами на вступ до ЄС.
«У нас з Молдовою немає іншого вибору, ми маємо бути разом у Євросоюзі, ми маємо бути сусідами, нам треба триматися разом», — додав нардеп.
Російські операції
Кишинів заявляє про неабиякі зусилля росії дискредитувати вибори та референдум. Чи не щодня в інформаційному просторі вибухають новини про ту чи іншу витівку росіян. Відомо про понад сотні випадків так званого гречкосійства, тобто незаконного підкупу виборців.
Через високий рівень дезінформації молдовська Служба інформації та безпеки зобов’язала провайдерів заблокувати низку сайтів, пов’язаних із проросійським політиком Іланом Шором, а також платформи «Rutube» і «Яндекс». Тоді як компанія Meta видалила мережу фейкових акаунтів у Facebook та Instagram. За допомогою них поширювали дискредитаційні повідомлення на адресу Маї Санду та загалом на тему майбутніх виборів.
Також в молдавському органі безпеки виявили, що молодих людей із Молдови навчали «мистецтву масових заворушень» напередодні виборів та референдуму. Як повідомляє NewsMaker, оплачував це через неурядову організацію «Євразія» засуджений у Молдові на 15 років олігарх Ілан Шор, який втік до рф. А проходили такі тренування у росії, Сербії, Боснії та Герцеговині.
Крім того, до мережі просочився запис онлайн-зустрічі, на якій депутатка Марина Таубер обговорює з територіальними лідерами блоку «Побєда» виплату «зарплат із москви». Вона навіть не стала заперечувати справжність відео, натомість заявила, що Шор «не тільки політик, а й головний філантроп країни, який допомагає людям».
Увесь масштаб зусиль олігарха показує розслідування Ziarul de Gardă. Репортер видання під прикриттям упродовж трьох місяців працював у команді Шора. На приховану камеру вдалося записати й обіг грошей, і вербування людей, і проплачені протести, і поширення листівок із фейками про Євросоюз.
Молдовські правоохоронці з’ясували, що лише за вересень через мережу Ілана Шора з росії надійшло понад 15 млн доларів на рахунки молдован.
«Загалом йдеться про 130 тисяч осіб. Ми говоримо тільки про кількість людей, про яку нам відомо сьогодні, та про грошові перекази, які здійснювалися на банківські рахунки цих громадян і надходили з російської федерації», — повідомляв третього жовтня начальник національної поліції Молдови Віорел Чернаутяну. Він зазначає, що Молдова вперше стикається з таким масштабним підкупом виборців, до того ж у поєднанні з гібридною війною та дезінформацією.
Б’є на сполох і молдовське МЗС. 16 жовтня відомство заявило, що в рф намагаються організувати незаконний підвіз виборців у день голосування, бо хочуть штучно створити враження масовості на дільницях молдовського посольства в москві.
«Ми вважаємо, що мета цих спроб — поставити під сумнів легітимність виборів», — йдеться в повідомленні міністерства.
Для агітації росія задіяла навіть пропутінських артистів Кіркорова, Баскова і Михайлова. В а-ля молдовських вишитих сорочках вони заспівали пісню румунською мовою, закликаючи зберегти Молдову незалежною.
Єврореферендум
Референдум особливо нічого не вирішує, а лише фіксує зовнішньополітичний намір руху Молдови, — заявив у коментарі українській редакції RFI Руслан Рохов, український політичний аналітик, керівний партнер компанії PGR Consulting Group LLC. На його думку, це голосування задумували як політтехнологічний хід, який мобілізує проєвропейський електорат у прив’язці до конкретного кандидата — чинної президентки.
А от молдовський правозахисник Іон Маноле, керівник організації Promo-Lex, яка моніторить виборчу кампанію, наголошує на важливості референдуму. В інтерв’ю RFI він заявив, що такий плебісцит не приведе країну до ЄС завтра, але закріпить цей напрямок у Конституції.
«У нас є історичний момент, коли є відкритість з боку Європейського Союзу. (…) У нас, скажімо так, зараз вибір між Сходом і Заходом. На Сході війна, і це має бути першим аргументом, щоб люди думали, що ми обираємо. Або ми обираємо розвиток та мир. Або ризикуємо бути залученими, як білорусь, до війни проти України», — переконаний Маноле.
Крім того, він зазначає, що якби референдум не відігравав ключової ролі, то москва не витрачала б величезну кількість грошей на його дискредитацію.
Також Маноле звертає увагу, що перебіг голосування можуть змінити виборці з регіонів країни, які дивляться на москву, а не на Брюссель.
«Напевно, ніхто не зможе сказати щодо Придністров’я, бо туди немає доступу. У Гагаузії легше, там є опитування. (…) Десь 80% підтримують проросійських кандидатів і не підтримують європейський референдум. І враховуючи, що і тут, у Кишиневі, і загалом по Молдові прихильники євроінтеграції не мають стовідсоткової більшості, то зараз результат, напевно, нікому не відомий. Усе вирішуватиметься в день голосування. І голоси з Гагаузії можуть стати вирішальними», — заявив він.
Чинник діаспори
Вибори та єврореферендум відбуватимуться і поза Молдовою на 234 виборчих дільницях. З них 60 — в Італії, 26 — у Німеччині, 20 — у Франції. В Україні, росії, Ізраїлі цього року діятимуть по дві дільниці. Кількість російських спочатку сягала п’яти, але МЗС скоротило її з міркувань безпеки. 2020 року, коли проходили попередні президентські вибори в Молдові, на російській території працювало 17 дільниць.
Крім того, громадяни Молдови, які проживають на території США, Канади, Норвегії, Швеції, Фінляндії та Ісландії, цього року мають можливість голосувати поштою. Для цього зареєструвалися близько двох тисяч осіб.
На думку Рохова, збільшення питомої ваги учасників виборів у зовнішньому електоральному окрузі, тобто за кордоном, може відіграти ключову роль, зокрема, для успіху Санду.
Перспектива другого туру
Зважаючи на соцопитування та прогнози різних аналітиків, 3 листопада 2024 року можемо очікувати на другий тур президентських виборів у Молдові. Зрозуміло, що в ньому братиме участь Санду. Питання в тому, хто буде її суперником.
Наразі виглядає так, зазначає Рохов, що компанію Санду складе Олександр Стояноглу, якого висунула проросійська Соціалістична партія Молдови. Аналітик додає, що цей кандидат є доволі незручним для Санду, оскільки має менший антирейтинг від чинної президентки.
«Другий тур — це не голосування за когось, це голосування проти когось. Люди, які не сприймають, чи навіть ненавидять, якогось кандидата, приходять на дільницю, щоб проголосувати за його опонента», — пояснює Рохов.
Політичний аналітик вважає, що Санду було б оптимально бачити своїм суперником в другому турі Ренато Усатого. Адже наявний у нього антирейтинг гарантує їй перемогу у другому турі.
«Якщо ми подивимося соціальні мережі або медіа Молдови, то він в лідерах за присутністю, якщо не брати до уваги Санду. Він активно критикує дії влади. Виглядає так, що він найбільший борець з поточною політикою влади. І, схоже, йому дали зелене світло на це. (…) Припускаю, що це зроблено для того, щоб сконцентрувати довкола нього електоральну базу, щоб саме він потрапив до другого туру», — зазначає Рохов. Та додає, що у випадку потрапляння до другого туру він не має жодних шансів обійти Санду.
Рохов звертає увагу на вплив виборців, підконтрольних Шору: «Невідомим залишається те, як зіграє власна електоральна мережа, яку сформував Ілан Шор, який, за інформацією правоохоронних органів Молдови, тримає на щомісячній заробітній платі приблизно 130 тисяч виборців. А це понад 10 відсотків голосів». Рохов зазначає, що остаточно стане зрозуміло, на якого кандидата зробив ставку кремль, лише після завершення першого туру.
На його думку кремлю не вигідний Усатий в другому турі, бо це гарантована перемога Санду. Тобто, зазначає експерт, «сітка Шора» піде голосувати за Стояноглу чи за тих кандидатів, які поступаються Усатому в підтримці. Йдеться про Ірину Влах, Іона Кіку та Василя Тарлєва.
«Лише вони мають теоретичні шанси за рахунок голосів «сітки Шора» обійти Усатого. Хто прихований кандидат москви, стане зрозуміло після того, як побачимо аномальний стрибок приросту рейтингу під час голосування в першому турі», — вважає Рохов.
Підсумовуючи, експерт зазначає, що попереду, 2025 року, важливіші вибори — парламентські, адже Молдова є парламентською республікою. Рохов не відкидає розгортання так званого грузинського сценарію в разі приходу до влади проросійських політиків. Тобто коли президент є проєвропейським, а парламент ухвалює рішення, більш вигідні кремлю. Такий розвиток подій наш співрозмовник вважає ймовірним, бо в політичному ландшафті Молдови домінує одна проєвропейська сила, натомість пов’язаних із росією рейтингових гравців більше.
