Командувач ВМС ЗСУ про витіснення ворожого флоту з північно-західної частини Чорного моря, плани ворога щодо півдня Одещини та острів Зміїний
Командувач Військово-Морських сил ЗСУ, віце-адмірал Олексій Неїжпапа розповів для Телерадіостудія МО України «Бриз» про звільнення від присутності рф північно-західної частини Чорного моря, підготовку до висадки десанту на територію Бессарабії, окупацію острова Зміїний та знищення вишок Бойка, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Наразі, як заявляє віце-адмірал, з північно-західної частини Чорного моря неможливо побачити жодного російського корабля. Однак, на початку повномасштабного вторгнення ситуація кардинально різнилася. Ворог активно готувався до висадки десанту, формуючи велике угрупування з кораблів не тільки чорноморського фоту, а й балтійського та північного флоту, каспійської флотилії. Зокрема ворогом був підготовлений склад вогневої підтримки – носії «калібрів», підводні човни, надводні кораблі, фрегати та ракетні катери. Наразі, за словами командувача ВМС, майже всі носії «калібрів» вже покинули тимчасову головну базу чорноморського флоту в Севастополі.
«Найскладніша морська операція на морі – це висадка морського десанту. До операції залучаються не тільки десантні кораблі, які безпосередньо везуть морську піхоту або десант. Це кораблі вогневої підтримки, це протимінні кораблі, це авіація, яка здійснює повітряне прикриття – дуже потужна операція, об’єднуючи всі види флоту, і не тільки флоту. Ця операція, як правило, застосовується коли є певний успіх на суходолі», – розповідає Олексій Неїжпапа про ворожі наміри щодо десантної висадки ворога.
Віце-адмірал зазначив, що значну роль у ході подій відіграв успіх 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ у боях під Вознесенськом, яка завадила десантникам рф просуватися вздовж Південного Буга, обходячи Миколаїв, аби взяти Одеський регіон в кільце:
«Якщо вони змогли б налагодити логістику сухопутного угрупування в цьому напрямку, то наступним кроком була б висадка морського десанту», – каже командувач ВМС ЗСУ.
Зокрема ворог використовував морський десант як спосіб відволікання уваги, адже розумів, що Україна готується протидіяти, тому певні підрозділи знаходились на узбережжі. Однак, плани ворога щодо просування військ на Миколаївському напрямку не здійснилися завдяки українським захисникам, що вміло відреагували на ситуацію.
Значною мірою на плани щодо десанту вплинуло знищення українськими військовими крейсеру «москва»:
«Противник зрозумів, що більше панувати в морі, як він це робив спокійно, підходячи до Одеси, і тут спокійно показувати свої борти просто фізично не зможе тому, що буде знищений», – зазначає Олексій Неїжпапа.
До моменту затоплення «москви» захисники України також були вимушені під високим ризиком нарощувати мінні загородження, аби протидіяти десанту. Командувач ВМС зазначає, що для екіпажів, які здійснювали ці героїчні вчинки, це було вкрай небезпечно, адже робили вони це майже прямо під вогнем противника:
«Я дуже гордий, що маю таких підлеглих. Вони реально серйозні, круті хлопці».
Щодо самого знищення відомого ворожого крейсеру Олексій Неїжпапа каже, що в першу чергу це були іміджеві втрати росії, а також виступило у ролі значної підтримки для духу усіх громадян України:
«москва – це символ в першу чергу. Не дуже великий військовий потенціал вона мала, щоб могла б вплинути якимось чином на бойові дії в повному об’ємі, що вона навіть не була носієм «калібрів» по великому рахунку. Але іміджеві втрати росії дуже були потужні. Та і народ України зрозумів, що якщо потоне одна «москва», то може згоріти й інша».
Одним зі значних способів для ворога контролювати ситуацію у морі та Одеському регіоні була окупація острова Зміїного. Командувач ВМС зазначає, що до початку повномасштабного вторгнення одним з варіантів було створення так званого «Кримського сценарію» – висадка спецназу та оголошення острова незалежним, таким чином контролюючи шляхи до портів Одеси та входу у Дунай. Окрім того, окупація острова була спробою у подальшому захопити регіон півдня Одещини – Бессарабії:
«З цього острова здійснювалось управління катерами, диверсійними силами, які намагалися готувати плацдарм для висадки десанту на Бессарабії, захоплення Бессарабії і захоплення, безпосередньо, і гирла річки Дунай. Ви маєте контроль логістики – значить ви маєте контроль противника. Ну так воно і відбулося».
Тож, перед Військово-Морськими силами ЗСУ постало завдання щодо знищення логістики противника. Військовий зауважує, що на той момент територія острова вже була оснащена засобами протиповітряної оборони з боку ворога, а також там знаходилось багато спецназу чорноморського флоту. Тоді українським захисникам стала у нагоді зброя, надана партнерами, що допомогло знищити російське рятувальне судно з комплексом протиповітряної оборони борту, після чого було знищено ворожі «раптори» та катер «Серна». Далі захисники змусили ворога покинути вишки Бойка, на чому доступ противника до острова Зміїного перервався:
«То було дійсно ураження по певних об’єктах, і противник був вимушений забрати тих людей, які знаходилися там. Завдяки ударам по цих вишках, це була абсолютно законна ціль, це наші вишки – це раз, по-друге, там були військові. Вони покинули ці вишки. Там всі ланцюги логістики для цього острова перервалися».
Наостанок Олексій Неїжпапа поділився, що радість такої перемоги хоч і є, але коротка, адже війна триває:
«Є радість перемоги, але вона дуже коротка. Війна триває, ворог не знищений, він залишився».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – скриншоти з відео телерадіостудії МО України «Бриз»
