Завдяки тренувальному приладу, який винайшли одеські інженери, кулеметники та стрільці з ПЗРК «Ігла» збивають втричі більше «шахедів» та ракет

Одною з останніх розробок одеської волонтерської інженерної групи «Технарі», що вже зараз допомагає покращувати ефективність роботи ППО регіону, є «Чайка» – прилад віртуальної реальності, який дозволяє захисникам навчатися збивати ворожі цілі у максимально наближених до реальності умовах. Нещодавно один зі співзасновників «Технарів» Геннадій Сульдін поділився, що за 6 тижнів регулярних тренувань результативність кулеметників і стрільців з ПЗРК «Ігла» по «шахедам» та крилатим ракетам зростає більше ніж втричі, а також повідомив, що ще три тренажери «Чайка» передані трьом підрозділам ППО Півдня, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Нагадаємо, одеська волонтерська група «Технарі» займається винаходом та модернізацією зброї та обладнання для наших військових, а серед їх винаходів зокрема мобільний додаток «єППО» та модернізація ПЗРК «Ігла». Окрім того, нещодавно Геннадій Сульдін, як представник «Технарів», був нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм» від морської піхоти Військово-Морських Сил ЗСУ України.
Детальніше про «Чайку» співзасновники «Технарів» Геннадій Сульдін та Андрій Косяк раніше розповідали в ефірі «7 каналу». Тоді інженер зазначав, що потреба у такому винаході з’явилася через неможливість тренувати захисників заздалегідь:
«В нас так сталося, що засоби малої протиповітряної оборони переносні зенітно-ракетні комплекси «Ігла» та великокаліберні кулемети не використовувались кілька десятиліть. Так сталося не тільки в Україні, так сталося в усьому світі, і велика проблема всіх розрахунків ППО, як мобільних, так і стаціонарних – це відсутність бойового досвіду. Можна скільки завгодно людині щось пояснювати, доводити, але коли власного бойового досвіду немає, коли людина власноруч не збила кілька крилатих ракет чи шахедів, в неї немає внутрішньої впевненості, і тому в зенітному бою, який має довготривалість аж 4-5 секунд, все – чи ти встиг, чи ти не встиг, і тому треба діяти автоматично».

Саме тому було вирішено розробити, на перший погляд, звичайну іграшку – девайс, за допомогою якого мільйони людей в світі грають в комп’ютерні ігри, проте насправді цей тренажер розроблявся саме з метою реалістичної підготовки до реального бою з ворожими повітряними цілями:
«Виникла потреба розробити якийсь дуже зручний дешевий засіб, робити так, щоб вони тренувались майже постійно. Чому? Ну, по-перше, щоб людину зробити кулеметником чи стрільцем зенітником з ПЗРК, треба, щоб ця людина стріляла. Але боєкомплект дуже дорогий, його небагато, а стріляти «Іглою» в навчальних цілях це взагалі божевілля якесь. І тому нам треба було щось зробити, щоб зенітники могли тренуватися в бойовому досвіді без витрати боєкомплекту. Ми маємо зробити так, щоб майстрами стали всі».
Цікаво, що назву прилад отримав зокрема на честь найвідомішого українського мореплавного судна – козацької чайки.
Андрій Косяк пояснив, що над зайвими непотрібними у реальних обставинах деталями вирішили не працювати, бо найголовніше – це наближеність до того, що захисники неба бачитимуть вночі:
«Ми довго думали, що ми хочемо побачити всередині. І потім ми збагнули, що нічого не треба, окрім того, що вони бачать вночі. А вночі майже нічого не видно, в тебе промінь прожектора та «шахед». Там темрява. Вона нікому не потрібна оця вся обстановка , це не гра, це тренажер. І тому там дуже багато уваги приділено тому, як це все з життям сходиться».
Перша версія була розроблена винахідниками ще в жовтні, проте з часом «Технарі» продовжували отримувати побажання від військових та вдосконалювати прилад, яким користувалася зокрема нацгвардія, тероборона, комплекти також були передані зенітно-ракетним підрозділам повітряних сил, морської піхоти, ВМСУ та сухопутних військ Півдня України.

Підготувала Амєлія МИЙНОВА