Як в Одесі проходила акція на підтримку військовополонених – захисників Маріуполя
Шостого січня в Одесі на Дерибасівській, де розташована головна новорічна ялинка міста, відбулась акція на підтримку військовополонених під гаслом «Не мовчи! Полон вбиває». Про це повідомляє у своєму сюжеті «Суспільне Одеса», передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Головною метою учасників акції, зокрема родичів та знайомих військовополонених, було привернення уваги громадськості до захисників Маріуполя, які ще досі залишаються в полоні. Люди, які вийшли на акцію скандували: «Слава морській піхоті! Не дайте їм померти! Полон — це не опція для збереження життя! Волю маріупольському гарнізону! Волю полку Азов!».
В організаторки акції Анни Пажери вже півтора року в полоні друг з «Азова». Жінка вірить, що важливість цих акцій не варто недооцінювати:
«Ми будемо виходити до останнього, поки наші близькі не будуть вдома. Тому, що, як ми бачимо, розморозили хоч якось обміни. Тобто ті, хто кажуть, що «Навіщо і кому потрібні ці акції»: вони насправді велику роль відіграють. Тому, що з’явилися обміни, але, на жаль, «Азову» в обмінах не було».
Анна наголосила, що на акції присутні родичі усього Маріупольського гарнізону, не тільки «азовці», а й воїни морської піхоти, морської охорони, військові медики. Також доєднувалися й звичайні перехожі.
З плакатами на акції зокрема стояли дружини військовополонених, які вже багато часу не знають де їх чоловіки та що з ними відбувається. У деяких із них є діти, які продовжують чекати та питати про своїх батьків.
Діана – дружина морського піхотинця, який перебуває у полоні майже 21 місяць, востаннє з чоловіком спілкувалась 4 квітня 2022 року. Тоді він казав дружині, що з ними все добре і скоро вони побачаться, прохав поцілувати за нього доньку. Діана хоче, щоб люди пам’ятали про їх полонених родичів, які також могли б бути вдома, з рідними, святкувати новорічні свята:
«Нагадати суспільству, що є полонені, які кожен день зазнають тортур, які кожного дня чекають на визволення, які також мріють бути з рідними, дітьми, вдома свята щоб проходили. Нагадати, що є ще хлопці, яким треба свобода».
Чоловік Олени в полоні з 12 квітня 2022 року. Він також морський піхотинець, що боронив Маріуполь:
«Мій чоловік в полоні з 12 квітня 2022 року. Це морська піхота, котра одна з перших стала на захист Маріуполя. На жаль, вони потрапили в полон, і досі більшість морських піхотинців знаходиться в полоні. Рідні наші повинні знати, що ми за них боремось і не забуваємо».
Жінка хоче нагадати суспільству та світовій спільноті, що проблема з військовополоненими не вирішена.
З такою ж метою вийшла на акцію Катерина Коваленко, наречений востаннє з нею розмовляв у липні 2022 року. Як розповіла Катерина, її коханий боронив Україну з 2014 року, а в 2019 році пішов служити у полк «Азов». Наразі вона не знає як він і де він:
«Звичайно, він, як усі, захищав Маріуполь до останнього… Він потрапив у лікарню, яка була під Азовсталлю. На той момент у нас був зв’язок, його слова були: «Ми хочемо лише один шматочок хліба». Вони вірили в те, що вони виживуть, але втрачали будь-які надії. Ми просимо у всього світу звернути увагу на те, що відбувається, що їх там катують насправді. Я не знаю, як можна прожити два роки в таких нелюдських умовах. Ніякого зв’язку в нас немає. Ми не знаємо, де він знаходиться, що з ним. Знаємо, що на той момент, коли він був на Азовсталі, в нього було поранення – 30 переломів руки, його накрило снарядами».
У пари є донька, яка також чекає на батька вдома:
«Вони дуже сумують за своїми сімʼями, тому ми просимо нашого президента, щоб їх повернули. Нашого Сашу чекає донечка, вона постійно запитує: «Де її тато?». Вона сумує за ним, як і ми», — розповіла наречена військовополоненого Катерина».
Організаторка акції на підтримку захисників Маріуполя Анна Пажера пояснила, що акція проходить щотижня, безстроково. Щоразу приходить близько 100 людей, а згодом до них починають доєднуватись люди, чиї родичі не в полоні:
«Ми влаштовуємо акцію безстроково, вона проходить щонеділі, але сьогодні ми вирішили у суботу вийти. Приходить дуже багато людей, і 31 грудня ми були. Ми будемо виходити до останнього, поки наші близькі не будуть вдома».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
