Сім об’єктів цивільної та критичної інфраструктури Одеси, зруйнованих російськими терористами у 2023 році
Рік, що минає, як і попередній, видався складним для усіх українців, зокрема і для мешканців Одещини. Як ми вже згадували раніше, починаючи з 24 лютого 2022 року на території Одещини було задокументовано 202 факти обстрілу військовослужбовцями російської федерації об’єктів цивільної та критичної інфраструктури, зокрема в Одесі постраждало понад 90 пам’яток архітектури.
Нещодавно журналісти «Суспільне Одеса» у своєму документальному проєкті «Це зруйнувала Росія» пригадали сім найгучніших випадків руйнування цивільних будівель російськими окупантами та розповіли їх долю на сьогодні, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Спасо-Преображенський собор
Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор було пошкоджено в результаті однієї з атак російської федерації 23 липня 2023 року. Унаслідок російської атаки того дня була пошкоджена права частина собору, яку було пробито до мінус першого поверху, всередині будівлі здійнялась пожежа. Окрім того, половина собору лишилася без даху, були порушені центральні палі, фундамент. Також вилетіли всі вікна та ліпнина.
Наразі головним завданням залишається консервування даху собору, щоб спокійно перенести зиму.
Про цей день згадує Андрій Пальчук – клірик Одеської єпархії УПЦ, архідиякон:
«Прибіг до мене син, і каже: «Тобі там дзвонять з собору». А це було о пів на першу ночі. Я підняв трубку, і отець Мирослав каже, що у нас собор горить. Я навіть не міг уявити собі, яка картина мене тут чекала. Тому, що я думав, може якийсь осколок, десь щось горить, і це можна загасити. Але коли я прийшов сюди і побачив пожежу, я ще не бачив цієї частини уражень тому, що було темно на вулиці».
Тоді він намагався тушити пожежу вогнегасником, проте, коли приїхали рятувальники ДСНС, клірику пояснили, що без допомоги фахівців загасити полум’я не вийде, і треба чекати відбою повітряної тривоги.
Як пояснює архідиякон, без зовнішньої допомоги на повне відновлення собору піде близько 3-4 років:
«Коли я розгледів і побачив, що тут немає центральної частини,я вам скажу, такого я ніколи не відчував. Як показує досвід, потрібні роки, три роки, чотири роки, щоб відновити бездоганно. Якщо Господь так управить, що з війною якось стане полегше, щоб сюди ще раз не прилетіло, і якщо нам допоможуть італійці фінансово, то, звичайно, це все може бути через рік, вже можна буде тут щось робити. А якщо своїми силами, то треба 3-4 роки як мінімум».
Нагадаємо, що восени Італія підписала договір щодо відновлення Спасо-Преображенського собору в Одесі.
Історик Олександр Бабіч розповів, що собор руйнується не вперше за свою історію:
«Дійсно про наш Спасо-Преображенський собор казали, що це один з найвеличніших храмів російської імперії. Цей собор достатньо довго будувався, там три етапи, аж до кінця 19-го століття. І вже в 1936 році він був підірваний і розібраний повністю. Навіть коли ми дивимося, 121 школа зібрана із каміння того старого собору. І вже за наших часів, наприкінці 90-х років 20-го століття починається відновлення собору. І ми зараз бачимо з вами, я б сказав, репліку».
Окрім того, він заперечив думку щодо навмисного руйнування росією собору:
«Я не буду думати, що росіяни настільки тупі, щоб врізати по собору московського патріархату, який їм самим приносив гроші. Опосередковано, але вони з цього отримували, і місце впливу, і місце збору грошей якихось. Тому, скоріш за все, я б це відніс на криворукість тих, хто наводив ракети, або на криворукість тих, хто збирав цю ракету».
Будівлі на проспекті Шевченка
Нагадаємо, в ніч з 13 на 14 червня з акваторії Чорного моря країна-агресор випустила чотири крилаті ракети «Калібр». Тоді загинули троє людей, також було тринадцять поранених. Внаслідок атаки були пошкоджені житловий комплекс, навчальний заклад, бізнес-центр, кафе та крамниці у середмісті.
«Зараз усі у полоні свят, а хтось у полоні на свята» – такий надпис зараз прикрашає одну з постраждалих будівель проспекту.
Як зазначають журналісти «Суспільне Одеса», найшвидше відновився Макдональдс, в університеті навпроти на фінішному етапі монтування вікон, у житловому комплексі, де пошкодило приблизно 100 квартир, замінили вікна, а ось пошкоджений бізнес-центр виглядає майже так само, як і на наступний день після вибуху.
Мешканка будинку на проспекті Шевченко Карина Воскобоєва-Білецька згадує ту ніч зі сльозами на очах:
«Я прокинулась від того, що на телефон в телеграмі приходили сповіщення, ну я прокинулась, подивилась, і там було написано, що ракетна загроза. Я одразу пішла до дитини у кімнату, тільки я сіла на ліжко, і тут такий свист на всю кімнату. Я кидаюсь, в мене дитина 7 років, в нього 30 кг, я кидаюсь на нього. Спочатку вспишка була, потім полетіли вікна, почало все падати. Все було в диму, нічим було дихати, дитина задихалась. Вона не плакала, він взагалі не зрозумів, бо він спав, і тут я його хватаю. Потім коли я вже зайшла додому, я його роздягнула, а в нього були криваві…Ну, я його сильно схватила…»
На відновлення будинку надала кошти адміністрація, проте деякі вікна мешканці ремонтували самотужки.
Будинки на Преображенській
23 липня росія випустила по Одещині п’ятьма видами ракет. Тоді руйнувань зазнали будинки в історичному центрі міста. Приблизно через три місяці після атаки, на початку листопада, на Преображенській, 2 почалися роботи з відновлення історичної споруди.
Марат Корольов – голова Приморської райадміністрації пояснив «Суспільному», що роботи поставили на паузу, бо, серед іншого, потрібно було знайти фінансування. За два місяці тут планують укріпити стіни та відновити дах.
Морвокзал та готель «Кемпінські – Одеса»
В ніч на 25 вересня ворог спрямував по Одещині 19 ударних дронів типу «Shahed-136/131» та дві надзвукові ракети «Онікс», а також застосовував 12 «Калібрів». Ракети потрапили у морвокзал та будівлю готелю.
В кінці вересня цього року голова ОВА Олег Кіпер крайній раз коментував цю тему, пояснивши, що планів на знесення або реконструкції цих споруд поки що немає.
Зруйнований гіпермаркет
14 серпня ворог атакував Одещину, застосувавши дві хвилі ударних дронів, загальною кількістю 15 штук, та 8 ракет морського базування типу «Калібр». Внаслідок збиття ракет, уламки впали на будівлю гіпермаркету, там спалахнула пожежа. Тоді поранення отримали три людини. Усі 270 співробітників опинилися без роботи.
Чотири місяці потому на офіційній сторінці компанії у Фейсбук повідомили, що споруда зараз відновленню не підлягає.
Військовий узвіз
Під час ракетної атаки в ніч на 23 липня ворог вдарив по Одещині щонайменше п’ятьма видами ракет всіх видів базування: «Калібри», «Онікси», Х-22 та Іскандер-К, а також застосував балістичні Іскандер-М.
За ніч в Одесі було пошкоджено 25 пам’яток архітектури, серед них будівлі XIX-XX сторіччя. Поранення отримали 22 людини, один чоловік загинув. Руйнувань зазнали і житлові будинки.
«Почалася зима. Вже ми пережили, одесити, такий страшний буревій. І весь цей час будинок, на жаль, стоїть розкритий, оці квартири, які були зруйновані. Треба було, ну мені так здається, я творча людина, в мене немає освіти будівельної, але мені так практично здається, що треба було зробити, і про це йшла мова всіх зустрічах з владою, якийсь тимчасовий дах, щоб просто вода, сніг, не падали на зруйновані квартири. І вже законсервувати так, щоб ми дочекалися відновлення. Бо цей будинок, одесити знають, пам’ятка архітектури та й взагалі тут живуть люди, живі люди, які залишились без даху над головою. Ну ми досі сподіваємося, що про нас хтось згадає, бо ми містяни, ми одесити, врешті-решт ми платники податків», – каже мешканець будинку на Військовому узвозі Федір Ткач.
Інша мешканка – Олена Ткач також висловила своє розчарування ставленням місцевої влади до ситуації мешканців цього будинку:
«Така активність навколо нашого будинку була, що ми думали: ну все, ну ще місяць, і ми повернемося всі додому, бо нас всіх відселили, будинок аварійний. Багато комісій працювало, потім ще коли приїхала комісія з ЮНЕСКО, і сказали, що можна відновити цей будинок. Вже наші: «Ну потерпимо. Треба потерпіти, і буде все добре». Але п’ятий місяць… Вже почало затікати в підвальні приміщення, де було сухо. Я не розумію, що планують. А може заплановано, щоб він зовсім рухнув цей будинок. Ми пропонували навіть самі: дайте нам матеріали, і ми своїми силами будемо це робити… На жаль».
Одеський художній музей
Вночі 5 листопада внаслідок атаки росією на Одесу було пошкоджено шість пам’яток архітектури, зокрема Одеський національний художній музей. Тоді рф вдарили по Одесі, ймовірно, «Оніксом» та «Іскандером-М».
Після перерви у понад місяць, одеський художній музей відновив свою роботу. Паралельно в ньому продовжують ліквідовувати наслідки після російської атаки. Будівлю частково законсервували та провели протиаварійні роботи.
Катерина Кулай – в.о. директора Одеського художнього музею розповіла, що з початку наступного року іноземні партнери допоможуть у роботах щодо консервації та стабілізації стану будівлі:
«Ми розуміємо, на сьогоднішній день, що це майже 10 млн гривень необхідно задля консервації, стабілізації стану будівлі. Тобто ми говоримо не про реставрацію будівлі, реставрація буде розпочинатись тільки після Перемоги. Але щодо стабілізації, за умови, що, наприклад, в адмін-корпусі люди могли б працювати, використовувати кабінети, як робочі. Це 169-170 тис. доларів приблизно, і , на щастя, ми досить нещодавно отримали підтвердження від міжнародного альянсу АЛІФ, за підтримкою ЄС та за підтримки посольства Франції , що спочатку наступного року ми отримаємо цю допомогу та зможемо розпочинати ці роботи».
Зазначимо, що цей перелік було складено до 29 грудня, коли російська федерація здійснила масштабну атаку на міста України, у тому числі на Одесу. Тоді після нічної дронової атаки терористи вранці випустили по місту вісім ракет. Одна з них влучила в багатоповерхівку житлового комплексу та розірвалась всередині. Було пошкоджено і інші житлові будинки та школа. Загинуло троє людей, пізніше у лікарні померло ще двоє постраждалих.
Нагадаємо, що усі злочини російської федерації фіксує прокуратура, яка вже розпочала досудове розслідування у 139 кримінальних провадженнях за фактами порушення Законів та звичаїв війни.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
