Православна церква України переходить на новий календар: коли відзначатимуть Різдво, Великдень та Покрова
Православна церква України – найпопулярніша релігійна організація країни – сьогодні вирішує повністю перейти на новий календар. Раніше про таке ж рішення повідомила Українська греко-католицька церква. Про це повідомляє інформаційне агентство «Юг.Today» з посиланням на BBC NEWS УКРАЇНА.
«Раніше казали польські (католицькі) і українські (православні) свята, а сьогодні кажуть українські і московські свята. Новий календар буде українським, а ті, хто залишаються на старому – трішечки на московському», – заявив ВВС Україна митрополит Вінницький Симеон на початку собору ПЦУ в Києві, який відбувся вчора, 23 травня.
Тож вже з 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому. Різдво буде 25 грудня, а не 7 січня. Так само змістяться й інші свята – такі як Покрова (1 жовтня), Водохреща (6 січня) і Миколая (6 грудня).
Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці. Чому саме їх відзначатимуть по-старому, далі в статті.
Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалить після дебатів на архієрейському соборі – зібранні усіх єпископів. Він відбувається у Києві в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври.
Формально перехід ще має затвердити помісний собор церкви 27 липня 2023 року, проте, як заявив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, питання вже вирішене й з 1 вересня перехід буде.
Перехід на новий календар став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церковники боялись, що люди не сприймуть таку реформу і будуть святкувати по-старому. А найгірше – будуть переходити до УПЦ Московського патріархату, яка, як і РПЦ, проти впровадження календарної реформи.
Проте після повномасштабного вторгнення Росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку. Це питання почали сприймати як рух “Геть від Москви!”
Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем складає 13 днів.
Світська Україна разом з більшістю інших країн світу вже більше 100 років живе за точнішим – григоріанським календарем, запровадженим у XVI ст.
Складне рішення
«Фейсбук-активісти не підуть до храмів», – так казав ВВС Україна предстоятель новоствореної ПЦУ митрополит Епіфаній ще в 2019 році. Тоді перехід на новий календар видавався фантастикою, а підтримували його, на погляд церкви, переважно тільки ті, хто в храми не ходить.
В ПЦУ боялись, що більшість вірян не сприймуть реформу і будуть ходити у старі дати до храмів УПЦ МП. Для останньої календарна реформа також стала б гарним аргументом у протидії переходу своїх парафій до нової автокефальної ПЦУ.
Соцопитування підтверджували такі побоювання – перехід на новий календар тоді підтримували 15% українців. Дуже важко було обґрунтовувати необхідність змінити старі звички застарілістю Юліанського календаря і аргументами, що так живе майже весь християнський світ.
Більшість православних церков світу живуть за новим календарем, а старим досі користувались лише церкви в Україні, Російська православна церква, Сербська і Грузинська. Із старих патріархатів ним користується тільки Єрусалимський.
Ще за Порошенка держава зробила перші кроки до календарної реформи – тоді запровадили вихідний на Різдво 25 грудня.
Велике вторгнення і однозначна підтримка Російською православною церквою дій Путіна та російської армії різко змінили настрої українців. До суто технічних календарних аргументів додались і політичні – треба рухатись від Москви у бік Європи. У тому числі й у питання релігійних свят.
Вже наприкінці 2022 року соцопитування показали різку зміну ставлення українців. Майже половина опитаних вже висловили підтримку календарній реформі і ламанню старих порядків, а проти були тільки 31%.
Саме це підштовхнуло церковників до дії.
«У 2019 році я казав, що протягом пяти років ми зможемо перейти, коли буде готове суспільство. І цей час настав, суспільство готове і ми втілюємо реформу календаря. Але це буде без примусу, парафії, які захочуть лишитись на старому календарів, зможуть це зробити. Але з часом всі будуть на новоюліанському календарі», – заявив ВВС Україна митрополит Епіфаній на початку історичного собору.
У лютому 2023 року першою на повний перехід наважилась Українська греко-католицька церква, яка домінує на Галичині й має кілька тисяч парафій та мільйони вірян.
УГКЦ хоч і підпорядковується Папі Римському, проте має православні традиції та старий календар, за який трималась до останнього як символ своєї окремішності та української ідентичності.
Предстоятелі УГКЦ Святослав та ПЦУ Епіфаній навіть проводили кілька зустрічей, щоб «скоординувати календарну реформу».
Вірянами ПЦУ себе називають 54% українців, УГКЦ – 8%, а УПЦ МП – 4%. При цьому ПЦУ має близько 8-9 тисяч парафій, а УПЦ – близько 10 тисяч.
Православна церква України міркувала над проблемою до 24 травня і врешті зважилась на таке ж саме рішення. Минулого року там наважились дозволити перехід усім охочим парафіям – таких виявилось близько сотні. Зараз же реформу прийняла практично вся церква.
Але дискусії там були дійсно гарячі. Єпископи зі сходу та центру країни і далі остерігаються того, що частина пастви може все ж піти до УПЦ. Проте така загроза для них вже не видається настільки критичною, як кілька років тому.
І це підтверджують дані опитувань. Більшість українців називають себе православними – 72%. Три чверті з них відносять себе саме до ПЦУ і переважно підтримують календарну реформу.
Натомість підтримка УПЦ МП впала до надзвичайно низького рівня в 5-6% серед усіх православних.
У «Дії» навіть запускали спеціальне опитування (нерепрезентативне), під час якого 58% населення підтримали календарну реформу.
Перейдуть не всі
Владика Симеон з Вінниці каже, що в нього на перехідний період на старому календарі лишаться десь 20% парафій, владики з Рівненщини казали про 10%. А от владики зі сходу наполягали – через війну в них на старому «московському» календарі лишаться одиниці.
Чіткого перехідного періоду не встановлюють – це буде «кілька років чи більше».
Ще одна перепона, яка була на шляху реформи, для багатьох у церковних колах стала досить неочікуваною.
Несподівано противились повному переходу на новий календар єпископи ПЦУ з Галичини. Як казали ВВС Україна представники цієї церкви, для галичан багато років релігійні свята за старим стилем були однією з ознак місцевої ідентичності, це відрізняло їх від тих же католиків-поляків.
Хтось також міг сподіватись, що греко-католики частково підуть у храми ПЦУ святкувати за старим стилем.
Одним з таких противників був митрополит Львівський Макарій. Проте у розмові з ВВС Україна він запевнив – реформу підтримують усі, адже вона буде втілюватись не різко, а поступово з перехідним періодом для охочих.
За даними ВВС, після дебатів практично усі єпископи ПЦУ підтримують реформу.
«Така свобода вибору дозволить уникнути церковних розділень і сприятиме поступовій адаптації вірян до календарних змін», – каже ВВС Україна релігієзнавець Андрій Смирнов.
УПЦ послідовно засуджує перехід на новий календар.
«Віряни нашої церкви в переважній більшості не озвучували пропозиції перейти на новий календар. На Буковині є деякі румуномовні парафії, які послуговуються і старим і новим календарним стилем. Однак в інших регіонах такого запиту не було», – пояснив ВВС Україна позицію УПЦ її речник митрополит Климент.
Сама УПЦ наполягає, що вона вже не підпорядковується Російській православній церкві. Але державна релігієзнавча експертиза встановила, що УПЦ досі є частиною РПЦ.
То коли ж і що святкувати
УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив’язаних до нього подій. Найбільше з них – Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня.
Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають «Новоюліанським календарем». Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.
Тож тепер більшість українців (які послухають предстоятелів УГКЦ та ПЦУ) будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічна Водохреща – 6 січня.
Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив’язаний день українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків.
На цю ж дату припадає день УПА та день захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.
14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати – питання до парламенту. Але у воєнний час і так усі вихідні на свята тимчасового скасовані.
Проте Православна церква України звернеться до держави перенести державні свята, які були прив’язані до релігійних.
«Звернемось до влади, щоб узгодити державні свята та церковні. Наприклад це стосується Дня державності на день пам’яті святого Володимира 28 липня, а тепер це буде 15 липня. Це ж стосується Покрови. Будемо просити переносити», – розповів митрополит Епіфаній.
Повний перелік нових дат релігійних свят дивіться тут.
А що з Великоднем?
Проблема Великодня не вирішується простим переходом з Юліанського на Григоріанський календар.
Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись так глибоко, що навіть православні церкви Греції та Вселенський патріархат після переходу на новий календар досі відзначають Великдень по-старому.
До старого юліанського календаря прив’язана так звана пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.
Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Але цю першу неділю колись на заході та сході почали розраховувати по-різному, а тому однакове правило почало виводити різні дати.
Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею в даті нових церковних місяців через різницю між сонячними календарями в 13 днів.
Тому Великдень за григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за юліанським. У 30% випадків Великдень збігається, 5% – різниця в чотири тижні, і 20% – різниця в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл). Різниці в два-три тижні не буває.
Крім того, за юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило.
Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.
Серед інших аргументів наводять і те, що за юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить у Вифлеємі саме напередодні православного Великодня, а не «католицько-протестантського».
Вже певний час працює спеціальна комісія Папи Римського та Вселенського патріарха, яка покликана узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.
Наступного разу усі християни відзначатимуть Великдень в один день навесні 2025 року – і це гарний привід завершити їхню роботу компромісом. Саме того року святкуватимуть 1700-ліття Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.
Якщо їм вдасться порозумітись та залагодити розбіжності підрахунку Пасхалії, то після 2025 року більшість українців відзначатиме не тільки Різдво, а й Великдень разом з усім західним світом.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
