Зростання тарифів на воду в Ренійській громаді: є у підвищення початок, немає у підвищення кінця…

У Ренійській громаді продовжується «парад» підвищення тарифів на централізоване водопостачання, яке здійснюють міське та сільські комунальні підприємства. Як ми вже повідомляли, новий тариф кожного КП виконком міськради затверджує окремо, тож цей процес розтягується за часом.

Зокрема, низка сільських КП вже працює за новими тарифами, але буквально нещодавно про намір підняти тариф офіційно оголосило КП «Джерело» (село Орлівка), де ціна на воду становитиме 33 грн за кубометр.

Слід зазначити, що виконком Ренійської міськради своїм рішенням від 27 лютого ц.р. окремо затвердив поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води спеціально для КП «Джерело». Виконком пояснив це тим, що індивідуальні технологічні нормативи використання питної води у селі Орлівка погоджені з підрозділом Одеської обласної державної (військової) адміністрації з питань охорони навколишнього природного середовища та територіальним органом Держводагентства з метою, як наголосив виконком міськради, «раціонального використання водних ресурсів, зниження втрат питної води при її виробництві, транспортуванні та розподілі, оптимізації собівартості централізованого водопостачання».

Цікаво, що у своєму рішенні виконком Ренійської міськради не пояснює простою та доступною для громадян мовою, що є «індивідуальними технологічними нормативами використання питної води», і чому вони прийняті спеціально для КП «Джерело». Наголошено лише, що ці нормативи встановлені на 5 років, причому в тексті рішення сказано, що вони додаються. Але жодних додатків у документі немає! Тобто неможливо зрозуміти, чому така ситуація склалася саме в Орлівці. Там не вистачає питної води? Чи вона надто інтенсивно використовується, наприклад, для зрошення та рибного господарства на шкоду побутовим інтересам місцевого населення?

Ці питання кореспондент ІА «Юг.Today» був змушений поставити старості Орлівки Ренійської громади Михайлу Кіронакі.

«Води у нас вистачає. Проблема полягає в тому, що в Орлівці закінчилося право на спецводокористування, і ми наразі подали відповідні документи для продовження спецводокористування. Наскільки я пам’ятаю, спецводокористування дозволено на 7 років, після чого треба заново оформлювати цю процедуру. Тепер нам залишається лише дочекатися необхідних документів. Але поки що їх відсутність ніяк не впливає на водопостачання Орлівки. Місцевому бюджету доведеться заплатити за наступні 7 років нашого сільського спецводокористування 16 тисяч гривень», – пояснив Михайло Кіронакі.

Але повернемось до підвищення тарифів на воду. Згідно з рішеннями виконкому Ренійської міськради, з 1 березня ц.р. нові тарифи затверджено для КП «Гарант» (село Долинське; 31 грн за кубометр води), КП «Ізвур-Карагач» (село Нагірне; 25 грн за кубометр).

Нагадаємо також, що з 1 березня 2023 року набули чинності нові тарифи на воду та водовідведення міського комунального підприємства «Водоканал». Споживачі мають платити 27 грн за кубометр води (раніше було 15 грн) та 34 грн – за кубометр каналізаційних стоків (вони теж коштували 15 грн).

Додамо, що виконком Ренійської міськради опублікував докладну структуру тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Водоканал». У цьому документі (його, до речі, підписав не директор КП, а особисто міський голова Ренійської громади Ігор Плєхов) подано цікаві цифри, хоча без мінімальної фінансової освіти розібратися в них важко. Тому обмежимося лише основними показниками господарської діяльності підприємства.

Почнемо з того, що виробнича собівартість водопостачання в Рені визначена у розмірі 10 млн 507 тис. грн на рік, собівартість каналізації – 6 млн 484 грн. При цьому прямі матеріальні витрати в першому випадку становлять 3 млн 874 тис. грн на рік, у другому випадку – 1 млн 151 тис. грн. Витрати на оплату праці у сфері водопостачання – 3 млн 646 тис. грн, для працівників каналізації – 3 млн 565 тис. грн на рік.

Цікаво, що у структурі тарифів КП «Водоканал» окремим рядком позначені якісь «загальновиробничі витрати» (хоча трохи вище згадувалися «прямі матеріальні витрати»; скажу відверто – різницю між цими категоріями я не розумію, тому нічого не коментуватиму). Просто зазначу, що загальновиробничі витрати на водопостачання – 1 млн 613 тис. грн, для каналізації – 977 тис. грн. Водночас до загальновиробничих витрат чомусь окремо включено витрати на оплату праці (які, як ми пам’ятаємо, теж вже було названо). Відповідно, ці витрати становили 676 тис. грн та 661 тис. грн на рік. Крім того, адміністративні витрати з водопостачання склали 669 тис. грн, з водовідведення – 654 тис. грн на рік.

Як стверджує «Водоканал», повна собівартість водопостачання у місті становить 11 млн 177 тис. грн, собівартість послуг каналізації – 7 млн 138 тис. грн на рік. При цьому КП показує нульовий прибуток від своєї діяльності. До речі, обсяг реалізації продукції підприємства сягає 496 тисяч кубометрів води та каналізаційних стоків.

Знову ж таки, цікаво, що в цьому документі навіть не згадується різниця між «соціальними» (встановленими місцевою владою) та економічно обґрунтованими тарифами на воду. А тим часом – це найважливіший аспект усієї ниньошнії «водної» тарифної політики Ренійської міськради. Як уже повідомлялося, 17 лютого 2023 року сесія міськради ухвалила Програму компенсації різниці в тарифах на воду та послуги каналізації до 2025 року. Цю різницю отримуватимуть збиткові водопостачальні КП Ренійської громади за рахунок місцевого бюджету. За три роки ці підприємства мають отримати з міської скарбниці загалом 8 млн 300 тис. грн.

І ще. Привертає увагу той дивний факт, що у документі «Водоканалу» собівартість водопостачання – набагато вища, ніж собівартість водовідведення. Хоча ще нещодавно директор «Водоканалу» Валерій Онищенко привселюдно говорив… абсолютно протилежні речі.

Нагадаємо, що у 2021 році сесія Ренійської міськради заслухала звіт про фінансово-господарську діяльність комунального підприємства «Водоканал» за 2020 рік.

«З водовідведенням у нас все погано. Багато старих дерев своїм корінням руйнують каналізаційні труби. За нашими оцінками, корінням пошкоджено до 50% труб. Їх треба міняти. Щодня у системі каналізації відбувається до 5 аварій. Величезна проблема – старі насоси. Вони мають дуже низький ККД, і при цьому вони споживають дуже багато електроенергії. До того ж, насосні станції вимагають ремонту… Тобто собівартість каналізації дуже велика, і всі ці витрати лягають на населення. Можна сміливо сказати, що водовідведення в Рені – «золоте». А тим часом витрати на капітальний ремонт обладнання у чинних тарифах не закладено. Цю проблему рано чи пізно доведеться вирішувати. Каналізаційні насосні станції потребують повної модернізації, а для цього потрібні величезні інвестиції», — заявив директор «Водоканалу».

Вибачте за примітивне запитання: ну, і… ???

Андрій ПОТИЛІКО