«Зерновий ажіотаж» в Ізмаїльському порту знизився, але вантажопотік, як і раніше, б’є всі рекорди
У липні поточного року Адміністрація морських портів України (АМПУ) оголосила про початок днопоглиблювальних робіт у морських портах Ізмаїл та Рені. Як повідомив керівник АМПУ Олексій Востриков, основним завданням цих робіт є відновлення в акваторіях двох найбільших дунайських портів паспортних глибин на рівні 7,2 метра. Такий показник відповідає глибинам у румунському Сулінському каналі, який відіграє головну роль у забезпеченні судноплавства по лінії Дунай – Чорне море.
«На даний час в Ізмаїльському та Ренійському портах задіяні без винятку всі причали, які можна використати. На сьогодні у цих портах є причали, біля яких підтримувалися глибини, але й вони не відповідали паспортним нормам, тому що на річці швидше, ніж у морі, відбувається замулення», – сказав Олексій Востриков, коментуючи старт днопоглиблення.
Після заяви глави АМПУ деякі ЗМІ поспішили повідомити, що збільшення глибин біля причалів у портах Ізмаїл та Рені дозволить у кілька разів (!?) збільшити обсяг вантажоперевезень Дунаєм, у тому числі експорт українського зерна. Зокрема, внаслідок днопоглиблення дунайські порти матимуть можливість приймати морські судна з більшою осадкою – дедвейтом до 8000 тонн. Якщо зважити на те, що з початку російської агресії обсяг вантажоперевалки в українських дунайських портах зріс у 7 разів, то перспектива подальшого збільшення вантажопотоку ще в кілька разів викликає, як мінімум, скептичні питання. Тим більше, що динаміка вантажопереробки в портах Ізмаїл та Рені залежить не лише від глибин біля причалів чи перевалочних потужностей, а й від пропускної спроможності румунського Сулінського каналу та українського суднового ходу Дунай – Чорне море у гирлі Бистре. Їхні транспортні можливості обмежені, і цей фактор залишається визначальним для інтенсивності руху торговельного флоту в регіоні.
Ми зв’язалися з одним із посадових осіб Ізмаїльського морського порту і попросили його розповісти, яким може бути реальний ефект днопоглиблення для вантажоперевалки, а також попутно поставили низку інших питань щодо діяльності підприємства на сьогоднішній день. Наш співрозмовник погодився надати коментар на умовах анонімності.
«Днопоглиблення у нашому порту йде, але зараз я не можу точно сказати, коли воно закінчиться. Орієнтовно – у листопаді. Якщо говорити загалом, то можу зазначити, що збільшення глибин біля причалів дозволить нам більш раціонально використовувати свій виробничий потенціал, – сказав співробітник порту. – Якщо сьогодні ми приймаємо переважно судна з невеликою осадкою, то після днопоглиблення до нас піде більш великотоннажний флот. На даний момент мені складно прогнозувати очікувану ефективність за підсумками цього проекту – життя покаже. Але у будь-якому разі результат буде. Навряд чи в Ізмаїльському порту зможуть максимально завантажуватися судна дедвейтом 10 тисяч тонн, але завантажувати «пароплави» до 6-7 тисяч тонн – цілком реально. Умовно кажучи, якщо сьогодні для обробки таких суден ми маємо три причали, то скоро буде сім».
Відповідаючи на запитання, наскільки успішно порт Ізмаїл справляється з існуючим вантажопотоком і як змінилася номенклатура вантажів за останні місяці, наш співрозмовник заявив, що «зерновий ажіотаж» на Дунаї помітно знизився: це пов’язано з тим, що основний обсяг експортного зерна пішов у порти Великої Одеси. За словами фахівця, зараз Ізмаїльський порт переробляє в середньому від 300 до 450 тисяч тонн зерна на місяць.
«З огляду на вантажі, з якими працюють приватні портові оператори, щомісячний обсяг вантажоперевалки в нашому порту наближається до 1 мільйона тонн. Це дуже високий показник, особливо у порівнянні з цифрами минулих років, – наголосив наш співрозмовник. – Наприклад, у липні ми переробили близько 800 тисяч тонн вантажів, у серпні – майже мільйон тонн, у вересні теж очікується мільйон чи близько до того. Але хочу повторити, що статистика вантажопотоків зараз включає в себе і вантажі приватних терміналів. Раніше ми їх не враховували, але тепер розуміємо, що ці цифри також важливі, і насамперед у контексті інфраструктурного та виробничого розвитку порту. Додам, що приватні термінали переробляють переважно зерно та нафтопродукти. Щодо державного порту, то він продовжує переробляти й інші продовольчі вантажі – шрот, олію тощо. Дуже активно йде залізорудна сировина, яка, як відомо, була головним вантажопотоком для Ізмаїльського порту протягом багатьох років».
Як зазначив співробітник підприємства, аномальне падіння рівня води в Дунаї майже не мало негативного впливу на роботу порту.
«Морські канали – Суліна та гирло Бистре – продовжують діяти в штатному режимі, тому інтенсивність руху флоту на нижньому Дунаї залишається досить високою. На щастя, останніми днями рівень води в річці підвищується, причому до 10 сантиметрів на добу», – повідомив наш співрозмовник.
Додамо, що нам не вдалося отримати відповідний коментар начальника Ренійської філії АМПУ Юрія Кононенка. Він заявив, що не даватиме жодних інтерв’ю до закінчення бойових дій в Україні.
Нагадаємо, що Міністерство інфраструктури України планує збільшити пропускну спроможність українських дунайських портів до 25 млн тонн на рік. Про це на початку липня п.р. заявив керівник МІУ Олександр Кубраков. За його словами, якщо в березні порти на Дунаї переробляли сумарно 400 тис. тонн вантажів на місяць, то тепер загальний обсяг вантажоперевалки перевищує 1,5 млн тонн щомісяця.
Міністр інфраструктури зазначив, що перспективні плани МІУ поряд із днопоглибленням передбачають модернізацію Ізмаїльського, Ренійського та Усть-Дунайського портів, будівництво нових терміналів (у тому числі мультимодальних) та хабів, залучення приватних інвестицій для збільшення портових потужностей, створення річкового та морського флоту для внутрішніх рейсів, розширення можливостей під’їзних залізничних колій, розвиток прямого залізничного сполучення з транспортними підприємствами, створення умов для безперешкодних автодорожніх вантажоперевезень.
Зокрема, нещодавно стартував спільний проект Міністерства інфраструктури України та Європейського банку реконструкції та розвитку щодо вивчення потенціалу експортної логістики у Бесарабії. Підсумки цього дослідження дозволять Україні ініціювати низку державних, державно-приватних, приватних та міжнародних інвестиційних проектів в інфраструктурній сфері Придунайського регіону нашої країни.
Андрій ПОТИЛІКО
Фото Юрія Якименка
