З лісосмуг України «виженуть агресивних чужинців»: чи буде Одещина з акацієвим медом

Кілька днів тому Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів (наказ № 695/39751). Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомила народна депутатка України Юлія Овчинникова, передає інформаційне агентство «Юг.Today».
До переліку увійшли 13 видів дерев:
- айлант найвищий,
- аралія маньчжурська,
- в’яз низький,
- гледичія колюча,
- горіх чорний,
- дуб червоний,
- каркас західний,
- клен ясенелистий,
- маслинка вузьколиста,
- павловнія (види та гібриди),
- робінія звичайна,
- черемха пізня,
- ясен пенсільванський.
«Усі ці види є інвазійними: вони швидко розмножуються та витісняють місцеві види дерев та рослин. Відтепер їх не можна буде використовувати для створення нових лісів або відновлення вже існуючих», – написала народна обраниця.
Вона також зауважила, що наказ не впливає на вже існуючі інвазійні дерева. Тобто ніхто не буде тепер вирубувати усі ліси з робінії – мова лише про заборону створення нових лісів з інвазійних видів дерев.
Перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів, був розроблений на виконання Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів (колишній законопроєкт 5650).
За словами Овчинникової, представники громадськості та наукових установ понад 14 років боролися за те, щоб цей перелік був затверджений. А сам проєкт вона назвала важливим кроком для збереження біорізноманіття України.
Проте чи принесе цей проєкт очікувану користь лісосмугам на півдні Одещини – питання неоднозначне. Адже ці дерева, хоч і чужинці, але в нашому регіоні ростуть десятиріччями. Ба більше, майже тільки вони тут і приживаються.
Звичайно, багато з цих назв мало про що кажуть пересічному читачу. Але, якщо пошукати їх в інтернеті, можна побачити, що насправді це добре знайомі всім нам рослини. Ми ж зупинимось на трьох з них.
Це гледичія, робінія та павловнія. Перші дві – давні мешканці наших лісосмуг. Останню на Одещині почали масово висаджувати лише кілька років тому. Гледичія та робінія між собою досить схожі – листям, колючками, квітами та плодами. Павловнія – геть інша. Але є й те, що їх об’єднує. Всі вони дуже гарні медоноси.
До речі, робінія – це добре всім нам знайома біла акація. І, враховуючи її масове знищення в лісосмугах зараз, можна припускати, що у найближчі роки вона зможе зникнути зовсім. А разом з нею і улюблений багатьма акацієвий мед. Хіба що, якщо залишаться місця, де робінія насіється сама. Адже, згідно документу, вже існуючі насадження знищувати не можна.
Діана ГЕРГІНОВА