З якими труднощами стикаються громади Одещини через воєнний стан
Аналітики Центру спільних дій провели дослідження «Громади воєнного часу. Витривалі та спроможні», яке охоплює 12 територіальних громад у шести областях України, зокрема в Одеській, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Внаслідок воєнних дій в Україні, зокрема на Одещині, почалася мобілізація, що в свою чергу призвело до нестачі кадрів у місцевого бізнесу у громадах області. А оскільки Одещина – аграрний регіон, то нестача кваліфікованої робочої сили впливає на врожай і, відповідно, на прибуток.
Представники місцевого самоврядування однієї із тилових громад на Одещині розповіли, що їхня фінансова спроможність сильно постраждала також тому, що землекористувачі, які раніше платили значні суми податків до місцевого бюджету, зокрема податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), зараз вимушені продавати своє зерно за безцінь.
«Аграрії ледве кінці з кінцями зводять. Тому що не можуть продати свою продукцію за вигідною ціною. Багато робітників забрали на фронт, і вони зараз стикаються з нестачею кадрів. А ви ж розумієте, що немає кому працювати – немає кому платити зарплату. Тому ПДФО з найманої сили зменшилось також», – пояснює керівниця управління фінансів сільської громади на Одещині.
Ще одна проблема місцевого самоврядування – навіть суттєво обмежені вільні кошти управлінці під час воєнного стану можуть використовувати лише на захищені статті видатків. Йдеться, наприклад, про виплату зарплат, оплату комунальних послуг, соціальне забезпечення. Але незахищені статті, як-от відновлення пошкоджених чи зруйнованих обʼєктів, теж потребують видатків.
Окрім того, багато ресурсу, за словами ОМС Одеської області, забирає велика кількість звітів для обласної військової адміністрації:
«Щомісяця ми звітуємо про «пункт незламності», про укриття, про те, як ми проводимо евакуацію, про військовозобовʼязаних тощо. Ми звітуємо департаменту, адміністрації, управлінню. І дуже часто вони один на одного не схожі – одну колонку додали, і треба переробляти. На це все треба час. Дебюрократизації ми не бачимо», – ділиться директорка школи у сільській громаді Одеської області.
Оскільки видатки місцевого бюджету не можна використовувати на відбудову, кошти на ці потреби йдуть із міжнародних грантів. Громади Одещини також співпрацюють з донорами над облаштуванням укриттів і навчання працівників. Через брак фінансування громади стають залежними від міжнародної допомоги, вказують у дослідженні аналітики Центру спільних дій. Швидкість відновлення зруйнованих обʼєктів значною мірою залежить від розміру грантів, які надають міжнародні партнери.
Детальніше дізнатися про те, якою на сьогодні є ситуація у решти регіонів України можна у дослідженні Центру спільних дій за посиланням.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
