З дев’яти тендерів на ремонт доріг у місті Рені п’ять не відбулося: ймовірні причини невдалих торгів
Як уже повідомляла ІА «Юг.Тoday», у квітні ц.р. Ренійська міська рада оголосила чергові тендери на ремонт комунальних доріг у місті Рені. Замовником ремонтних робіт виступила житлово-комунальна служба міськради (ЖКС).
Зокрема, планувалося відремонтувати дорожнє покриття на дев’яти вулицях: Вознесенській (на суму 1 млн 9 тис. грн.), Богдана Хмельницького (4 млн 722 тис. грн), Дмитра Дорошенка та Миколи Гоголя (1 млн 532 тис. грн), Івана Франка (3 млн 146 тис. грн), Лісовій (2 млн 933 тис. грн), Парашутистів (3 млн 527 тис. грн), Крайній (8 млн 672 тис. грн) та Українській (6 млн 808 тис. грн). Таким чином, загальна вартість цих дорожніх робіт мала скласти понад 32,3 млн грн.
Проте, як стало відомо за підсумками торгів в електронній системі публічних закупівель Prozorro, тендери на ремонт п’яти вулиць не відбулися – не знайшлося жодної дорожньо-будівельної компанії, яка виявила б бажання стати підрядником цих робіт за заявлену вартість. Без підрядників залишилися вулиці Лісова, Івана Франка, Миколи Гоголя, Дмитра Дорошенка та Вознесенська. Стосовно решти вулиць тендери визнані такими, що відбулися. Наприклад, вулицю Богдана Хмельницького буде відремонтовано на 541 тисячу гривень дешевше за початково заявлену суму. Вдалося «збити» ціну також щодо вулиць Парашутистів (підрядник погодився виконати роботи за 3 млн 133 тис. грн), Українській (зупинилися на сумі 6 млн 35 тис. грн) та Крайній (7 млн 803 тис. грн).
Чому ж не відбулися тендери на ремонт п’яти вулиць у Рені? Чим взагалі можна пояснити ситуацію, що підрядники відмовилися брати участь у торгах на право здійснювати ремонтні роботи? Ці питання ми поставили головному інженеру ЖКС Ренійської міськради Георгію Кускову, проте виразної відповіді так і не отримали.
«Так, саме мене призначили відповідальним за проведення останніх тендерів. Однак це було моє перше завдання такого роду. Раніше я не мав подібного досвіду, тому не можу дати свою оцінку з приводу того, чому ситуація з торгами склалася саме так, а не інакше. Я не знаю, чому деякі підрядники не хочуть брати участь у тендерах. Це складне питання, яке потребує окремого вивчення. Справа в тому, що процедура електронних торгів виключає можливість нашого прямого спілкування з потенційними підрядниками. Тобто припускати їхню позицію я не можу. Можливо, більш детальну інформацію мають співробітники виконкому міськради», – сказав Георгій Кусков.
Певну ясність у це питання внесла перший заступник міського голови Ренійської громади Людмила Чакир.
«Причини неучасті підрядників у тендерах можуть бути різними. Наскільки мені відомо, на сьогодні найпоширенішою проблемою у дорожньо-будівельній галузі є дефіцит кадрів. Як відомо, у нашій країні триває мобілізація, в ході якої збільшується кількість чоловіків, які покликані до лав ЗСУ. Значною мірою мобілізація зачепила і підприємства, здатні виконувати ремонтно-будівельні роботи. Відповідно, цим підприємствам просто не вистачає робочих рук. Звичайно, з кожним конкретним випадком треба розбиратися окремо, але загальна ситуація складається саме так, – прокоментувала Людмила Валеріївна. – Якщо говорити про процедурні моменти проведення тендерів, то це також – дуже складна та велика тема. Я не буду занадто заглиблюватись у законодавство, але зараз, в умовах воєнного стану, багато нормативно-правових питань додатково регламентуються постановами Кабміну. Тут треба глибоко вивчати законодавство та дивитися, які норми можна застосувати до тієї чи іншої обставини у руслі тендерних процедур. Наприклад, раніше треба було проводити торги двічі, і лише потім замовник міг найняти конкретного підрядника. Зараз у нас є можливість спілкуватися з потенційними підрядниками у телефонному режимі та виходити на укладання прямих договорів з ними. Але, швидше за все, ми знову оголосимо торги на право ремонту тих вулиць, стосовно яких тендери не відбулися. Тут немає жодних обмежень по періоду часу між одними та іншими торгами.
Єдиним обмеженням може бути право підрядників на оскарження результатів тендерів. Знову ж таки, існує низка причин, через які таке оскарження може відбутися. Наприклад, можуть виникнути проблеми через те, що хтось з учасників торгів неправильно склав технічне завдання. Наразі закон дозволяє виправляти документи з технічних характеристик протягом 24-х годин. Але якщо неправильно подано технічні характеристики як такі, то торги можуть бути скасовані взагалі.
Якщо ж ніхто не буде намагатися будь-що оскаржити, то замовника робіт чи закупівель ніхто не лімітує у його можливості повторно провести тендерні процедури. За законом можна знову скористатися електронним майданчиком для проведення торгів, а можна застосувати право підписання прямих договорів з підрядниками. Все це регламентується законодавством про публічні закупівлі, проте закон визначає лише загальні правила тендерних процедур. Як я вже сказала, детальніші моменти визначаються, зокрема, постановами уряду, і насамперед постановою №1178 від 12 жовтня 2022 року. Саме це – основний документ, що встановлює особливості публічних закупівель під час воєнного стану.
Наприклад, тепер замовник може укласти прямий договір на більш велику суму, ніж вона була на перших торгах, – на розмір прийнятного відсотка. У цьому випадку прийнятний відсоток має бути зазначений у первинній тендерній документації. Тобто зараз у принципі існують критерії, за якими замовник може встановити більшу вартість робіт, ніж було заявлено спочатку. Чому? Припустимо, під час проведення тендерних процедур різко зросли ціни на електроенергію чи інші ресурси, необхідні для здійснення робіт. Відповідно, автоматично зростає і собівартість таких робіт. І щоб у подібних випадках тендери щоразу не оголошувалися заново, уряд дозволяє замовнику підвищувати вартість закупівель.
Як би там не було, наша житлово-комунальна служба й далі працюватиме в цьому напрямку, і ми будемо стежити за розвитком ситуації. Якби тендери проводив безпосередньо виконком міськради, я могла б більш конкретно прокоментувати кожний тендер. Ну, а в даному випадку всією інформацією володіє лише ЖКС».
Відповідаючи на запитання, чому цього разу саме ЖКС було призначено замовником ремонту комунальних доріг (досі в ролі замовників виступали лише виконавчі органи громади), Людмила Чакир заявила, що таке рішення пов’язане з організаційними функціями роботи місцевої влади. Зокрема, багато заходів та бюджетних витрат передбачено різними місцевими програмами, і оскільки за виконання кожної програми відповідають конкретні комунальні структури, то їхня управлінська роль підвищується – серед іншого, вони частіше стають розпорядниками коштів місцевого бюджету.
«Останнім часом у апарату виконкому додалося повноважень, але ми не збільшуємо свій штат. Було вирішено, що немає сенсу роздмухувати штати, якщо у нас діють профільні комунальні підприємства та установи. Одна з таких установ – ЖКС. І оскільки саме житлово-комунальна служба відповідає за благоустрій населених пунктів громади, у тому числі за виконання відповідної програми, в рамках якої передбачено і ремонт доріг, тротуарів тощо, то ми вирішили зробити ЖКС одним із розпорядників бюджетних коштів», – зазначила перший заступник міського голови Ренійської громади.
Нагадаємо, що у 2022 році Ренійська міськрада здійснила ремонт дорожнього покриття понад 30-ти вулиць у місті Рені та селах Ренійської громади на загальну суму більш ніж 34 млн грн.
Андрій ПОТИЛІКО
Фото з архіву автора
