Прогноз врожаю фруктів та актуальні поради аграріям Одещини від власника садів Володимира Балабана
Сезон цвітіння плодових дерев завершився, і зараз садівники аналізують стан першої зав’язі на персиках, абрикосах, сливах та яблунях, намагаючись оцінити перспективу цьогорічного врожаю. Про те, що вплинуло і що надалі впливатиме на кількість фруктів у садах, а відповідно і на прилавках та обідніх столах, журналісти видання «Південь сьогодні» попросили розповісти відомого в регіоні фахівця з плодових культур, власника мигдалевого та абрикосового садів Володимира Балабана.
– Володимире, як ви оцінюєте сьогоднішню ситуацію у садах в нашому регіоні? Як відцвіли дерева, чи є зав’язь у необхідній кількості?
– Мигдаль цьогоріч перезимував відмінно. Страшних заморозків, на щастя, не було. Та й інші культури – теж.
Але, на жаль, склалися деякі несприятливі умови для цвітіння та дуже сприятливі для розповсюдження хвороб. Це у першу чергу моніліальний опік на абрикосах та на мигдалі.Здебільшого на абрикосах.Тільки через це вже втрачено п’ятдесят відсотків їхнього врожаю.
– Що це за хвороба така? Як вона виглядає?
– Це грибкове захворювання. Воно розвивається ось у таких ідеальних для нього умовах. Це затяжна, холодна та дощова весна.
– Ось у мене абрикос квітнув дуже гарно, а зараз всі гілки зверху сухі. Це воно?
– Так. Це все треба вирізати до низу – до зеленого, гарного, молодого. Не треба жаліти оті «дві абрикосинки» на верхівці. Це хвороба спеціально так робить, щоб ми за них пожаліли, а вона могла й надалі розвиватися. Ці два-три плоди на маківці нікого не врятують. Але буде відбуватися подальше зараження, яке проявиться наступного року. А так вирізаємо усе зверху, через це перерозподіляється живлення – все йде на нижні гілки. І до осені маємо метр-півтора приросту молодих гілок – молодих, гарних, здорових. Але не розслабляємося. На осінь обов’язково мідь, потім – карбамід з міддю, на весну – два рази до цвітіння мідь. І, бажано, не те дозування, яке вказане на упаковці. Там, де пишуть, розводити на 8-10 літрів води, треба брати 5-6. Якщо немає бажання використовувати бургундську або бордоську рідину восени або раньою весною, то беремо «Блу Бордо», 150 грамів на десять літрів. І потім другий раз – за тиждень до цвітіння. Але вже грамів вісімдесят–сто. Тоді ми знищуємо цей патоген. І не тільки моніліальний опік. Ми говоримо і про клястероспоріоз. Ці ж дозування використовуємо для персика та інших плодових культур та винограду. Якщо це «Медян Екстра», то на перше обприскування сто, на друге – сімдесят.
– А хто цьогоріч встиг зробити обприскування, вдалося врятувати дерева?
– Хто встиг зробити п’ять обприскувань до цвітіння, той з абрикосами. І шість – на сьогоднішній день. Хто ось на 23 травня не встиг це зробити, не матиме толком ні абрикосів, ні персиків.
– А взагалі, як відцвіли усі плодові дерева?
– Мигдаль мене вчергове дуже порадував. Дерева були вкриті квітами, а зараз вже зав’яззю. Це не дивлячись на те, що минулий рік був дуже важким для закладки плодових бруньок. Що минулоріч був добрий врожай, що цього року. І це без поливу. На майбутнє закладатиму його ще більше. А персик – ні. І абрикос – ні. Так, абрикос на першому місці за рентабельністю. Тим паче, в мене є найновіші сорти. Вони комерційні, гарні, дуже презентабельні, врожайні. Але я ряд «але». На сьогодні я обробив дерева лише три рази, і половину абрикосів втратив. І є сорти, які до цієї хвороби дуже нестійкі. Є і такі ж персики. Є персики відносно стійкі. Але цьогоріч вони теж отримали пошкодження. А менш стійкі взагалі пішли в нуль. А хто два рази обприскував, ситуація взагалі плачевна. До цвітіння – препаратами з міддю, а потім – «Хорус», «Делан». Потім «Ревіона» – шикарний препарат. І ще «Сігнум». Ці два препарати обов’язкові по цвітінню. З інтервалом у вісім-дев’ять днів, спочатку «Сігнум», потім «Ревіона». Потім можна по черзі. «Ревіона» чим добра, у відмінності від «Хоруса» і «Делана», які працюють виключно у холодну погоду, а «Скору» потрібно п’ятнадцять градусів тепла і вище, вона працює у діапазоні від плюс трьох до плюс тридцяти.
– А що цьогоріч з яблуками, грушами…?
– Яблука та груші у залежності від місця знаходження саду та умов вирощування. Якщо був полив, там минулоріч була добра закладка. У середньому диференціація плодової бруньки відбувається у липні. В залежності від культури, це з середини червня і до серпня. В цей час ростові бруньки перетворюються на плодові. Але це відбувається тільки під час сприятливих агротехнічних заходів. Це або дощі, або полив. Якщо не буде ні того, ні того, дерева скидають частину зав’язі. Це і вишня, і яблуня, і груша. Мигдаль та абрикос не так скидають. Там, де минулоріч не було поливу, груша та яблуні перенавантажилися. І цього року дають відсотків тридцять від можливого. Не було з чого накопичити сили, і не відбулася диференціація плодової бруньки. Ростові бруньки не перетворилися у генеративні.
– Які ситуація зі шкідниками – комахи, плодожерки?
– Східна плодожерка почала свою шкідницьку діяльність ще два тижні тому. І вона вже наробила проблем на молодій порослі. Ця плодожерка шкодить сливам – диплоїдним сортам, Ренклоду, чорносливу.
Плюс з’явилася сливова товстоніжка. Щодо тлі, то масового розвитку поки не спостерігається. За тиждень активізується яблунева плодожерка. Тому прямо на цьому тижні закачуємо рукава і починаємо обробку двокомпонентними інсектицидами. Це може бути «Бомбардир», «Наповал». Це може бути будь-який препарат, який містить два компоненти – імідаклоприд, 300 грамів на літр, та лямбда-цигалотрин, сто – сто п’ятдесят грамів на літр. Суміщення цих двох діючих речовин в одному продукті вирішує питання на добрих два тижні. Це і проти східної плодожерки, і проти яблуневої. Тому, якщо ми не хочемо їсти червиві персики, абрикоси, сливи та яблука, треба обробляти. Для мигдаля це не страшно. Навіть при пошкодженні зовнішньої оболонки, тобто шкірки, до ядра черв’як пробитися не зможе. А для інших плодово-ягідних це дуже важливо. Обробляти треба у тиху погоду, коли немає вітра. І обов’язково використовувати прилиплювач. І ще, щоб препарат міг максимально реалізувати свій потенціал, це стосується і інсектицидів, і фунгіцидів, і підживлювачів, у першу чергу треба розкислити воду. На десять літрів додаємо дві столові ложки оцту або чайну ложку лимонної кислоти. І тільки потім додаємо препарат. І наприкінці – прилиплювач. Цих препаратів багато, тому норми споживання я уточнювати не буду. Там, у залежності від формули, від двох до двадцяти мілілітрів. Вони можуть бути органо-силіконові, можуть – по типу «Ліпосама». Це біо-препарати.
– І скільки разів потрібно обробляти дерева від усіх цих «жерок»?
– У залежності від препаратів, які використовуємо, обробляємо з інтервалом від п’ятнадцяти до двадцяти днів. Найдешевші тримають вісім-дванадцять днів. Дорожчі «заходять» у паренхіму листа і переміщуються провідною системою. І там інтервал сімнадцять-двадцять днів. І, знову ж таки, залежить від температурного режиму. Поки немає спеки, препарати тримають довше. Розпочнеться спека – навіть ті препарати, які обіцяють дію у місяць, триматимуть днів п’ятнадцять. Тож виходить приблизно ще дві-три обробки, в залежності від термінів дозрівання. Останній раз – за два тижні до дозрівання. І щадними препаратами. Ніякої фосфоорганіки. А я знаю купу людей, які через незнання використовують дуже важкі фосфоорганічні інсектициди, що мають великий період піврозпаду і велике накопичення. Особливо треба перевіряти у лабораторіях ягоди. На наявність слідів важких металів, які виникають внаслідок використання цих препаратів. Це ті речовини, які викликають мутації на генному рівні. Цю групу препаратів не можна використовувавти для обробки ягід, горіхів та грибів. Використовувати потрібно піретроїди, неонікотиноїди. Але вони тримають менше, особливо у спеку.
– Наскільки ці препарати впливають на птахів, бджіл?
– Немає нешкідливих препаратів. Якась дія все одно буде. Але порівнювати неонікотиноїди та фосфоорганіку – це небо і земля. Остання набагато важча. Ґава, яка з’їсть потруєну фосфоорганікою гусінь, не помре. Але її потомство буде слабкішим.
– Які плодові культури в нашому регіоні ви все ж вважаєте найперспективнішими попри всі перешкоди?
– Абрикос був і залишається у нас найперспективнішою культурою. Це за рентабельністю. Але в тому саду треба жити – постійно знаходитися там, моніторити ситуацію. Обов’язково фунгіцид, антізаморозкові препарати. Вони посилюють плодову бруньку, квітку. І навіть температура у мінус три чи мінус шість не страшна. Витратити тисячі чотири на гектар, або втратити триста-чотириста тисяч – різниця є. Ось я минулоріч все встиг зробити. І теж був цей моніліоз, але не у такій кількості, як ми спостерігаємо зараз. Треба після кожного дощу обприскувати. Інакше врожаю не буде.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Діана ГЕРГІНОВА
