Які існують загрози для Дунаю, на що це впливає та як зберегти біорізноманіття річки
Сьогодні, 29 червня, Україна разом з іншими країнами Дунайського регіону відзначає День Дунаю. Цей день покликаний звернути увагу на величну річку, другу за довжиною в Європі, яка відіграє життєво важливу роль для мільйонів людей. У Державному агентстві меліорації та рибного господарства України поділилися, що людське втручання та зміна клімату несуть небезпечні виклики, які ставлять під загрозу збереження екосистеми Дунаю і його дельти, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Повідомляється, що за прогнозами, температура повітря в дельті Дунаю підвищиться на 1-1,5°C, що призведе до частіших хвиль спеки та більш м’яких зим. Температура води підвищиться на 2°C, що суттєво вплине на запаси риби через ріст водоростей та зниження рівня кисню у воді. Рівень води в Чорному морі підніметься на 50 см до 2050 року, а малі річки матимуть на 5-25% менше води, особливо влітку.
Зміна клімату, наголошують у Держрибагентстві – не єдина проблема, що загрожує унікальній екосистемі Дунаю. Забруднення, браконьєрський вилов, будівництво гребель, каналів та інших штучних перешкод на Дунаї призводять до низки негативних наслідків для водного середовища. Зокрема зміна форми русла, швидкості течії річки суттєво порушує природне середовище існування багатьох водних тварин, що негативно впливає на розмноження та чисельність популяцій і, як наслідок, зменшує біорізноманіття.
Мігруючі види риб, такі як осетрові, що занесені до Червоної книги України, найбільше страждають від цих змін. Через порушення цілісності річки та фрагментацію середовища існування, вони не можуть дістатися до своїх нерестовищ в середній та верхній течії Дунайського басейну. Це призводить до значного скорочення популяцій цих цінних риб. В Україні з 26 видів осетрових історично зустрічалися шість, проте два з них (осетер атлантичний та осетер шип) вважаються зниклими.
Тому фахівці зауважують, що важливо вживати заходи для пом’якшення негативного впливу зміни клімату та штучних бар’єрів на водне середовище Дунаю. Це може включати:
• будівництво рибопропускних споруд, які дозволять мігруючим рибам та іншим водним тваринам вільно пересуватись по річці;
• знесення штучних бар’єрів, що вже не виконують своїх першочергових функцій;
• підтримка міжнародних проєктів та ініціатив із захисту зникаючих видів риб. Один з таких проєктів – LIFE-Boat 4 Sturgeon. Його мета – врятувати від вимирання чотири види осетрових, що залишилися в Дунаї. З 2022 по 2029 рік партнери проєкту реалізують шість природоохоронних заходів для порятунку руського осетра, стерляді, севрюги та білуги. Одним із заходів є будівництво плавучої селекційної станції на Дунаї у Відні. За період реалізації проєкту на судні планується розвести близько 1,6 млн осетрових риб. Серед партнерів проєкту – WWF-Україна.
«Збереження Дунаю – це спільна відповідальність. Кожен з нас може зробити свій внесок, захищаючи цю річку від забруднення, бережно використовуючи водні ресурси та підтримуючи природоохоронні ініціативи», – закликають у Державному агентстві меліорації та рибного господарства України.
Цікаві факти про Дунай та його дельту:
• протяжність річки становить майже 3000 км. Загальна площа басейну – понад 800 тис. кв. км;
• річка перетинає 10 країн, беручи початок у Німеччині, в горах Шварцвальда, і впадаючи в Чорне море через дельту Дунаю в Румунії та Україні;
• Дунай та його притоки є домівкою для унікального різноманіття видів, що включає близько 2000 судинних рослин і понад 5000 видів тварин, серед яких близько 100 видів риб;
• великі заплавні ліси, що залишилися, і дельта Дунаю є останніми притулками в континентальній Європі для орлана-білохвоста і білих пеліканів;
• дельта Дунаю занесена Всесвітнім фондом природи у список 200 найбільш цінних екорегіонів світу, які перебувають під загрозою знищення;
• басейн Дунаю розташований у межах чотирьох областей України (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська). Чисельність населення у межах басейну складає 2,6 млн осіб;
• протікаючи 966 кілометрів, з яких 201 км в межах України, Тиса є найдовшою притокою Дунаю на українській території;
• найкраще збережена приморська смуга дельти Дунаю складає заповідну зону Дунайського біосферного заповідника України. Разом з аналогічним заповідником на румунській території вони утворюють білатеральний біосферний резерват «Дельта Дунаю» – один з 5 транскордонних резерватів світу.
