Як у селі Болградського району дали нове життя національному рушнику
Нещодавно Марія Дімова з села Криничне поділилася, що разом зі своєю ученицею Вікою Топаловою вони взяли участь в Міжнародному екологічному конкурсі «Квітка буття», що проводився Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді Міністерства освіти і науки України. Одна з номінацій конкурсу – «Екологічна торбина з мотивами природних об’єктів – Квітки буття», у якій робота родини Топалових зі вчителькою посіла перше місце в обласному турі, а також здобула перше місце серед 465 робіт, які надійшли до Всеукраїнського рівня, передає інформаційна агенція «Юг.Today».
Екоторбина була зроблена з обрядового рушника – «пешкіря» і прикрашена символами села Криничне: виноградом, торбинками з арпаджиком, паприкою, розмарином, чебрецем і мірудією.
«Одним з атрибутів самоідентифікації моїх односельців є ткацтво унікальних рушників. «Пешкірі» – це справжні витвори мистецтва, які мають велику сакральну цінність. Вони виконували естетичну, обрядову функції, були пов’язані із весільними та похоронними звичаями. Такий рушник висів у найвеликій кімнаті на видному місці, як родинний оберіг і прикраса житла. В селі не було дівчини без таких рушників у посагу», – розповідає Марія Дімова.
Зокрема хліб, яким зустрічали гостей, завжди лежав на такому рушнику, а дорогим гостям на весіллях дарували «пешкір» у знак великої шани й поваги. Окрім того, при похованні, в труну обов’язково треба було покласти такий рушник.
Рушники майстрині ткали довжиною близько 2-3 метрів бавовняними нитками на горизонтальному верстаті. Чимало зусиль та фантазії докладалося, аби скопіювати візерунок, дзеркально розмістити на обох кінцях виробу, не порушивши симетрії:
«Болгарські рушники в нашому селі прикрашались неймовірно. Краї оздоблювали жовтими смугами, використовуючи тончайшу нитку з тутового шовкопряду, а також візерунками з дірочок, які нагадують око або коло. Широкі ажурні смуги з плетеного мережива по краях роблять ці рушники неповторними», – додає Марія.
Найпоширенішим оздоблюванням «пешкірів» є рослинний орнамент. Часто використовувались такі рослинні мотиви, як виноградна лоза, ваза з квітами, складні рослинні узори. Деякі з них несуть в собі відображення древніх символічних уявлень народу.
«Пешкірі» – модний бренд сьогодення з етнографічним маркуванням, який потрібно цінувати, зберігати та популяризувати, бо це – елемент нематеріальної культурної спадщини мого народу. Я сподіваюсь, що торбини з рушників, як виразний етноакцент, стануть популярним вибором сучасних молодих дизайнерів Одещини. Дякую родині Топалових за співпрацю! В нас ще багато планів попереду», – наголосила Марія Дімова.
Фото – з допису Марії Дімової
