Як під час війни змінився об’єм надходжень податків до місцевих бюджетів півдня Одещини
Податки, які надходять в бюджет громад, є гарним індикатором розвитку та добробуту їхніх мешканців. Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка – 18%). Більш ніж 60% від зібраних коштів від його адміністрування направляється в кошторис відповідної територіальної одиниці, а решта – в обласний та державний. Крім ПДФО місцеві бюджети наповнюють акцизи та десятки інших фіскальних зборів. Як змінилися надходження до бюджетів громад по всій Україні, аналізували журналісти «Економічної правди». Видання «Південь сьогодні» виділило дані щодо громад Ізмаїльського, Болградського та Білгород-Дністровського районів.
Однак спочатку все ж пропонуємо ознайомитися з дослідженням ЕП. Фахівці зазначають, що порівняння рівня розвитку та добробуту з довоєнним 2021 роком стикається з кількома викликами. По-перше, у 2022-2023 роках спостерігалися значні викривлення в податкових надходженнях. Різке зростання ПДФО відбулося через збільшення чисельності військовослужбовців та підвищення їхнього матеріального забезпечення.
А це зростання було нерівномірним: лише окремі громади, де розташовані військові частини, відчули збільшення бюджетних доходів, оскільки ПДФО сплачується за місцем реєстрації роботодавця, а не працівника. Це призвело до того, що кошториси деяких громад зросли у два-п’ять разів, і вони не завжди знали, як ефективно використати ці надлишкові кошти.
У четвертому кварталі 2023 року Верховна Рада забрала надлишковий «військовий» ПДФО у громад, спрямовуючи ці кошти безпосередньо до державного бюджету.
Другою проблемою для порівняння є інфляція та детінізація зарплат. Роботодавці збільшують зарплати вслід за зростанням цін, яке за цей час сягнуло 50%, а також, ймовірно, частково детінізують зарплати через вимоги до бронювання працівників. Як відомо, умовами для цього є офіційне працевлаштування і мінімальна місячна зарплата від 20 тис грн.
У своєму дослідженні журналісти вказують на те, що основними причинами зростання доходів громад є внутрішньо переміщені особи (ВПО), ПДФО, а також акцизи з пального та алкоголю. А останні є хорошим індикатором чисельності населення.
«За розрахунками ЕП, до війни цей показник корелював з кількістю населення в громадах на 94%. Іншими словами, чим більші ці податкові надходження, тим більше населення, і з іншого боку чим більше населення – тим більше податків вони сплачують.
Таким чином, значне зростання податків, найімовірніше, свідчить про збільшення (або принаймні не зменшення) населення цих конкретних громад», – зазначають автори дослідження.
Ми скористалися створеною журналістами Економічної правди картою, аби отримати дані щодо громад нашого регіону. Зазначимо, що йдеться про порівняння цифр станом на кінець 3 кварталу 2024-го та аналогічний період 2021-го року.
Одразу акцентуємо увагу читачів на тому, що з усіх громад півдня Одещини від’ємну динаміку показує лише Сергіївська громада Білгород-Дністровського району – надходження знизилися на 8%. На нашу думку цей «провал», окрім проблем з роботою туристичного напрямку під час війни, в якійсь мірі пояснюється політичною турбулентністю, в якій Сергіївська ТГ перебуває останнім часом – тривалий час не проводилися сесії селищної ради, а її голова взагалі перебуває у розшуку.
Щодо усіх інших громад, то вони можуть похвалитися прибутком: хто більшим, хто меншим.
Так надходження до бюджету міста Ізмаїл, яке є окремою громадою, зросло на 79%. Трохи менше збільшення – 51% та 55% – демонструють Кілійська та Саф’янівська громади відповідно. На 49% зросли надходження до бюджету Ренійської громади, на 43% – Вилківської. Найбільше зростання доходів – 80% – має Суворовська громада.
У Болградському районі найбільше зросли доходи Болградської громади. Тут підвищення становить 105%. Криничненська та Василівська громади мають однакове зростання – 56%, всього на один відсоток менше – Павлівська. Кубейська та Городненська – 75% та 72% відповідно. Тарутинська громада отримала зростання на 66%. Найменші показники мають Бородинська, Арцизька та Теплицька громади. Тут податків надійшло більше на 29%, 35% та 24% відповідно.
У Білгород-Дністровському районі лідером є Плахтіївська громада. Її бюджет зріс на 99%. «На п’яти їй наступає» Маразліївська – 97%. Надходження до бюджету Дивізійської громади зросли на 71%, а суміжньої з нею Тузлівської – усього на 19%. Татарбунарська та Саратська громади мають підвищення на 55% та 51% відповідно, Кулевчанська – на 68%, Старокозацька – на 66%. Мологівська громада має підвищення у 40%, Петропавлівська – у 33%. Курортні Шабівська та Лиманська громади мають підвищення лише на 26%, Кароліно-Бугазька – на 15%. Ще менше зростання показує Білгород-Дністровська громада – лише 13%.
Тож, як бачимо, результати дуже різні. І кожен з них має своє пояснення. Однак стабільність у громаді в цілому корелює з більшими показниками, і навпаки.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
