Як громада Ізмаїла вшановує пам’ять загиблих захисників та підтримує їх родини
Війна в Україні триває, наші захисники продовжують боронити нас та нашу державу. Періодично активісти міста нарікають на те, що все менше ізмаїльців «живим коридором» зустрічають Героів, які повертаються додому «на щиті», а на похованнях присутні лише рідні, побратими та декілька місцевих волонтерів. Патріотично налаштовані містяни вважають, що влада може вплинути на бажання людей брати участь у ритуалі поховання. Також все частіше лунають запитання про вшанування пам’яті загиблих захисників встановленням Алеї Слави поза межами кладовища, організацію «живих коридорів» та проведення прощальної церемонії у центрі міста.
Минулого тижня волонтери зустрілися з начальником Ізмаїльської районної військової адміністрації Родіоном Абашевим та його заступниками. Активістів цікавили відповіді на вказані вище запитання, а також щодо виділення коштів на допомогу Збройним Силам України Ізмаїльською міською радою, допомоги волонтерам у плетінні маскувальних сіток, організації роботи з внутрішньо переміщеними особами. Зазначимо, що на зустрічі активісти представили проєкт Алеї Слави. На їх думку, найвдаліша локація – парк Пам’яті. Детально про діалог волонтерів з представниками райадміністрації можна дізнатися із репортажа інформаційної агенції «Юг.Today» за посиланням.
Але так як більшість проблемних питань, поставлених волонтерами, все ж входять в компетенцію Ізмаїльської міської ради, а не районної військової адміністрації, журналісти інформаційної агенції «Юг.Today» вирішили поспілкуватися з представниками влади Ізмаїла.
Організацією поховань та питаннями вшанування Героїв в Ізмаїлі займаються підрозділи, підпорядковані заступнику Ізмаїльського міського голови Сергію Лузанову. Тож ми вирішили розпочати серію публікацій саме з цих питань.
Хто вирішує, як відбуватиметься церемонія прощання
З самого початку розмови Сергій Лузанов зауважив, що участь у «живому коридорі» та будь-яких меморіальних заходах – це надзвичайно відповідальне і дуже особисте рішення людей.
«Є активісти, які зустрічають наших загиблих захисників. Ми, міська влада, щиро поважаємо їх рішення та дії. У свою чергу, ми повідомляємо про час та місце прощання з Героями. Щодо зустрічі захисників, які повертаються додому «на щиті», то дуже часто в дорозі виникають затримки. Іноді загиблих захисників привозять вночі, коли діє комендантська година. Заздалегідь спрогнозувати точний час в’їзду у місто дуже важко. Що стосується організації «живого коридору» у день поховання, то ми організовуємо усю церемонію поховання згідно побажань родини», – зауважив заступник Ізмаїльського міського голови.
Нагадаємо, що під час зустрічі з Родіоном Абашевим волонтери запитали про можливість організації «живого коридору» на проспекті Незалежності та проведення обряду відспівування біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Ми запитали у Сергія Лузанова, чи зможе міська влада у разі потреби виконати таке побажання родини загиблого, на що він відповів:
«Поки таких побажань від родин загиблих не надходило. Якщо вони будуть, то відпрацьовуватимемо, – відповів пан Сергій. – Але технічно ми маємо враховувати, що це центральна вулиця міста з напруженим трафіком. Потрібно буде на час обряду відспівування та прощання перекрити проспект. Це можна спланувати та виконати. Але зазвичай, коли ми під час великих заходів перекриваємо рух, то плануємо це заздалегідь. Тобто перекрити рух транспорту легко та швидко неможливо. Провести церемонію, не зупиняючи трафік, також не можна. Взагалі це повинно бути тихе та спокійне місце. А якщо у цей час проспектом їхатиме автомобіль з відчиненими вікнами та ввімкненою музикою? Що відчуватиме родина?»
Сергій Лузанов зазначив, що до цього часу церемонії прощання із загиблими воїнами відбувалися за місцем проживання, у різних храмах міста чи на відповідному ритуальному майданчику – за вибором родини. Усі ці варіанти дозволяють будь-якій людині доєднатися до прощання із загиблим Героєм. Заступник міського голови зауважив, що поруч з «Грандом» та цвинтарем розташовані зупинки громадського транспорту, який працює за зручним розкладом. Про час та місце церемонії та поховання громадськість інформує Ізмаїльський міський голова Андрій Абрамченко на своїй сторінці у Фейсбук та у телеграм-каналі, повідомлення дублюють місцеві ЗМІ. Тобто приїхати та попрощатися із загиблими захисниками може кожен. Це взагалі не є проблемою, зауважує Сергій Лузанов.
Далі заступник Ізмаїльського міського голови розповів, як саме відбувається організація прощання та поховання Героїв.
«Відразу після того, як ми одержуємо повідомлення з ТЦК та СП про загибель Героя, до родин виїжджають наші спеціалісти. Ці фахівці знаходяться поруч з родинами упродовж декількох сумних днів – до поховання. У першу чергу вислуховують усі побажання щодо скорботної церемонії», – зазначає Сергій Лузанов.
В Ізмаїльській міській раді створено окремий підрозділ – в Управлінні праці та соціального захисту є відділ у справах захисників та захисниць України та членів їх сімей.
«Ми виходили з того, що родина має розуміти, що вона не залишилася наодинці зі своїм горем. Спеціалісти готові супроводити і супроводжують повністю процес організації поховання. Саме родина обирає та визначає, як саме має пройти прощання. Мета міської влади – зробити так, щоб у людей не виникло сумнівів, що їм допоможуть. Фахівці допомагають з оформленням документів, обговорюють особливості поховання – від обрання ритуальної атрибутики до визначення місця церемонії. Але, підкреслю ще раз, обирає родина. Як правило рідні обирають варіанти поховання з дому, з храму або з ритуального майданчика. Територію ритуальної служби обирають, тому що там є умови, щоб провести церемонію за будь-якої погоди – чи то в спеку, чи в дощ або сніг», – прокоментував наш співрозмовник.
Сергій Лузанов окремо зупинився на обряді відспівування, бо серед активістів та патріотів часто виникає питання участі священників УПЦ у похованні Героїв:
«Родина обирає, який священник буде відспівувати. Це питання віри, яке є дуже особистісним. Якщо родина була вірянами певного храму протягом років, то ніхто не може нав’язати або навіть радити щось інше. Зазначу, що за моїми спостереженнями, були служби, які проводили представники різних церков та навіть різних конфесій».
Пан Сергій також повідомив, що Ізмаїльська міська рада ще з початку повномасштабного вторгнення прийняла програму виділення коштів на підтримку захисників:
«Врешті решт люди не повинні думати, де взяти кошти, щоб поховати рідну людину, яка захищала Україну. Ми виділяємо кошти, виходячи з того, щоб поховання відбулося достойно».
Окрім цього родина загиблого захисника щомісячно отримує від міської влади додаткові кошти.
«В нас є відповідна програма, є рішення Ізмаїльської міської ради, міського голови, що кожна родина загиблого захисника отримує від громади щомісячну допомогу», – розповів чиновник.
Також заступник Ізмаїльського міського голови зазначив, що супровід родин фахівцями відділу у справах захисників та захисниць України та членів їх сімей не обмежується організацією поховання. Вони контактують з рідними загиблих і в подальшому – декілька разів на місяць телефонують та цікавляться потребами родини. Можуть просто вислухати або бути поряд у важкі хвилини, тобто вони знають усі потреби сімей і в якійсь мірі виконують роль психолога. У свою чергу, родини можуть звернутися по допомогу із будь-яких проблем, як то оформлення документів у Пенсійному фонді або в ТЦК та СП тощо. До речі, фахівці відділу проходять спеціальні курси по роботі з родинами загиблих захисників, двоє з них вже пройшли навчання.
Пан Сергій підкреслив, що на похованні обов’язково присутні представники керівництва міста.
Вшанування Героїв
Подальша відповідальність міської влади – це впорядкування місць поховань. Днями встановлено пам’ятники на чотирьох могилах захисників. Як повідомив наш співрозмовник, було створено відповідну робочу групу, яка відпрацювала великий масив матеріалів – рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Міністерства у справах ветеранів України. Сформовано єдиний зразок пам’ятника, який буде встановлено на могилі кожного захисника.
«Кожній родині повідомляється, що це відповідальність міської громади, що громада виготовить та встановить його за рахунок міського бюджету. Наразі вже встановлено перші чотири пам’ятника: вони виготовлені із сучасних матеріалів – чорний граніт та з кольоровим фото на «вічному» склі – за останніми технологіями, яке не вигорає, не б’ється, не перемерзає», – підкреслює Сергій Лузанов.
Як нам повідомив заступник Ізмаїльського міського голови, у місті планується встановлення меморіальних дошок. Наразі робоча група опрацьовує рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Міністерства у справах ветеранів стосовно їх зовнішнього вигляду. Вже передбачено фінансування, до кінця літа перші декілька дошок буде встановлено і надалі цей процес буде тривати.
Сергій Лузанов зазначив, що у склад робочої групи входять архітектори, спеціалісти з благоустрою, історики, юристи, фахівці, які власне працюють із захисниками та родинами захисників, та громадські діячі. Це усім відомі місцеві активісти Кирило Дімов, Роман Разінкін та військовослужбовиця ЗСУ Наталія Мостовенко.
«Це ті люди, які прийшли зі своїми ініціативами. Спочатку це було спілкування та обговорення. На якомусь етапі Кирило, Роман та Наталія увійшли до робочої групи», – розповів наш співрозмовник.
Наразі робоча група опрацьовує дві великі теми – це Алея Слави на території міста та уніфікований зразок меморіальної дошки.
«Що стосується Алеї Слави, це повинно бути місце, куди люди зможуть підійти, щоб віддати шану загиблим захисникам. Ми повинні врахувати те, що у деяких наших хлопців просто немає могил. Є такі, які були вбиті окупантами, достеменно відомо, що вони загинули, але поховати їх з різних причин неможливо. Враховуючи це, ми вирішили, що маємо організувати простір, куди зможуть прийти рідні», – розповів Сергій Лузанов.
Наразі обговорюється місце розташування Алеї Слави. Робоча група повинна враховувати, що, з одного боку, це має бути доступне місце, з іншого – воно не має бути прохідне, повз яке поспішатимуть сотні або тисячі людей у своїх справах. Наразі на розгляді у робочої групи чотири локації, де можна облаштувати Алею Слави. У кожної з них є своя концепція зі своїми плюсами та мінусами.
Що стосується парку Пам’яті, який запропонували для облаштування Алеї Слави волонтери на зустрічі з Родіоном Абашевим, то ця локація входить у перелік вищезгаданих чотирьох, які наразі обговорюються робочою групою при Ізмаїльській міськраді. Ми попросили Сергія Лузанова висловити особисту думку щодо цієї локації, адже це місце є законсервованим цвинтарем та облюбоване містянами для вигулу собак.
«Ми будемо аналізувати всі фактори. Але, на мою думку, парк Пам’яті — це страшне місце. Я не уявляю, що було в голові людини, яка приймала рішення знести поховання. Я пам’ятаю той цвинтар… Якби його зберегли, ми б сьогодні в місті Ізмаїл мали б своє умовне Личаківське кладовище з вишуканими мавзолеями, пам’ятниками та меморіалами, які б передавали певний дух епох. Там ховали людей протягом півтора століття. Те, що ми наразі там плекаємо парк, це для того, щоб ні у кого не виникло бажання його забудувати. Це реально страшне місце. Там були тисячі могил і їх зрівняли екскаватором… Я не знаю, чи потрібна нам така асоціація із нашими захисниками. Але це суто моя думка. Локація обговорюється.
Наразі обговорюються локації та концепт кожної з них. Коли остаточно сформуємо варіанти, ми готові будемо вийти на загал для обговорення з обґрунтуванням ідеї», – розповів заступник міського голови.
Ще раз про «живі коридори», пам’ять та патріотичне виховання дітей
Наприкінці нашої бесіди Сергій Лузанов ще раз повернувся до теми «живих коридорів» чи участі у церемонії прощання:
«Коли ми готуємо церемонію прощання із нашим загиблим Героєм, то перш за все маємо оточити турботою родину захисника. Далі надаємо можливість всім бажаючим долучитися до жалобних відправ в місці прощання та на цвинтарі, продумуємо комплекс заходів для збереження пам’яті про кожного нашого земляка. Це наш обов’язок», – емоційно висловився наш співрозмовник.
Пан Сергій зазначає, що дітям потрібно розповідати про війну, про загиблих Героїв. Вони повинні пам’ятати наших земляків, які віддали життя за нашу державу та за кожного з нас. Кожна школа сьогодні формує меморіальні куточки, для цього наразі у навчальних закладах вивчають біографії загиблих ізмаїльців.
«Буде створено загальний куточок, який буде присвячено усім хлопцям, які загинули, і буде окрема інформація про тих, хто вчився саме в цій школі. Ця робота проводиться разом з історичним гуртком Палацу дитячої творчості і Ізмаїльським військово-історичним музейним комплексом», – розповідає про роботу в школах заступник міського голови.
У військово-історичному музейному комплексі відкрито безкоштовну виставку, яку відвідують ізмаїльці, гості міста та обов’язково — школярі. Складено графіки, за якими учні відвідують експозицію. В школах проводяться уроки незламності та інформаційні години, під час яких дітям розповідають про російську агресію.
«Ми маємо показати дітям, що війна не десь там відбувається, що хлопці, які загинули, ходили вулицями нашого міста, вчилися у школах, вони були поруч. Виставка саме про те, що захисники живі. Там є малюнки, особисті речі, однострої, нагороди. Це не абстрактне поняття «наші Герої». Це люди, які живі, тому що ми їх пам’ятаємо. Коли діти розуміють, що наймолодшому було 20 років, а найстаршому 62, вони починають задумуватися та ставити питання. Ось це працює і це жива історія», – резюмував Сергій Лузанов.
Нагадаємо, що окрім вшанування пам’яті Героїв на зустрічі з Родіоном Абашевим волонтери обговорювали питання про допомогу Збройним Силам України Ізмаїльскою громадою. Саме про це і буде наша наступна публікація.
Альона ХОДАРЧЕНКО
