Як благодійний фонд «Шлях до Себе» допомагає ветеранам Одещини у реабілітації, з якими труднощами стикається молода організація та які місії прагне реалізувати
Понад чотири роки життя в реаліях повномасштабної війни для українців не залишаються безслідними. Особливо коли йдеться про тих, хто виборює нашу свободу на передовій, виконує бойові завдання, на жаль, ціною власного здоров’я. Травмовані на війні захисники мають подолати тривалий шлях відновлення, аби знову повернутися до цивільного життя. Втім, на шпиталях і лікарнях все не закінчується – ветерани можуть потребувати реабілітації роками – як фізичної, так і психологічної. Необхідність якісного відновлення для ветеранів добре розуміє Олександр Фомічов – лікар хірург за фахом, який раніше надавав медичну допомогу у медзакладах Одеси, а тепер є директором благодійного фонду «Шлях до Себе» (або «Returning to Yourself»). Назва фонду відображає його головну мету – повернення до себе через відновлення та реабілітацію фізичного та ментального здоров’я. Молодий фонд, заснований у квітні минулого року, вже має успіхи, які вимірюються насамперед не в цифрах, а в усмішках на обличчях ветеранів, що повернулися додому після оздоровлення у відомому санаторії у Чехії.
Про те, як це – бути молодим фондом в Україні, у чому полягають основні напрямки діяльності та задачі благодійної організації, які місії ставить перед собою «Шлях до себе» у майбутньому, та у що може перетворитися кожна гривня, вкладена у його діяльність, Олександр Фомічов розповів журналістці видання «Південь сьогодні», а своїм власним досвідом реабілітації поділився з нами ветеран з Одещини Олексій Тарарака.
Пан Олександр розповів, що з самого початку повномасштабного російського вторгнення із родиною допомагав Збройним Силам, а згодом вирішив створити власний фонд, метою якого стане медична допомога та реабілітація. Насамперед, йдеться про медичні консультації від досвідчених українських фахівців та оздоровлення у відомому санаторії Lázně Beethoven у чеському місті Тепліце, до чого ми більш детально повернемось пізніше. Крім того, фонд підтримує адаптивний ветеранський спорт, надає адресну підтримку Збройним Силам та гуманітарну медичну допомогу закладам охорони здоров’я Одеської області у вигляді сучасних крісел колісних, спеціалізованих ліжок, милиць, ходунків та розхідних матеріалів для складних операцій, наразі вже на суму близько 7 млн грн завдяки американським донорам.
Варто зазначити, що між благодійним фондом «Шлях до Себе» та громадською організацією «Veterans HUB ODESA» підписано меморандум про співпрацю.
Медична реабілітація та чому вибір пав на санаторій у Чехії
«Люди, які повертаються з війни, проходять якесь стаціонарне лікування, їм надають якусь допомогу медичну. Але це не все, травма залишається. Тому потрібна реабілітація: комусь пів року, комусь рік, а комусь і все життя, і у нас є такі приклади. В Україні найкращий досвід реабілітації після війни, я у цьому впевнений. Є фахівці, лікарі. Але можливості реабілітаційних центрів трохи обмежені, на жаль. У найкращому реабілітаційному центрі є 20-25 процедур. Навіть поміняти, якщо щось не підходить, немає на що. Саме лікування непогане і апаратура хороша – багато партнерів з-за кордону постачають. Проте потрібен індивідуальний підхід до кожного. Бо не можна робити систему під один шаблон: виділила кошти держава, вони пройшли якусь реабілітацію і чи допомагають ці медичні процедури, чи немає сенсу… Зробили, через місяць грубо кажучи виписали, а люди залишаються наодинці зі своїми травмами. І ми почали з базових речей: по-перше, це консультація», – зауважив директор БФ «Шлях до Себе».
Під час консультацій одеські медичні фахівці проводять діагностику та визначають рекомендації щодо подальшого шляху відновлення ветеранів. Чималу роль у цьому процесі може зіграти курс терапії у чеському санаторії Lázně Beethoven, який пройшли вже кілька груп ветеранів з Одеської області. Зокрема реабілітація там передбачає випадки травм опорно-рухового апарату, наслідки мінно-вибухових поранень, контузій тощо.
«Чому Чехія? Відповідь дуже конкретна – бо там є результат. У «Veterans HUB ODESA» більше двохсот ветеранів з Одеської області. Коли ми починали, було трохи важко – люди не вірили, ми не були знайомі, вони не розуміли, що це, яка Чехія, навіщо це… Але потім, коли перша група приїхала і самі ветерани розповіли, що там робиться, які процедури – зараз у нас черга зі 150 людей на лікування та реабілітацію. Хлопці, які хочуть поїхати на реабілітацію, мені як лікарю дають свої медичні висновки. Я їх дивлюся і зв’язуюсь з реабілітаційним центром у місті Тепліце, і кажу, що у нас є ветерани з такими-то захворюваннями. Як правило, це захворювання нервової системи, опорно-рухового апарату і судинної системи – якраз на цих трьох напрямках і спеціалізується цей реабілітаційний центр. По-перше, це термальні джерела, які мають лікувальні властивості. По-друге, в кожному корпусі санаторію є медична частина, в якій понад сотня різних медичних процедур: фізіотерапія, різні види масажу, соляні печери, сауна, ЛФК, парафінні ванні і так далі, дуже багато. Але найперше, коли приїжджає наш ветеран, – це огляд у лікаря, який назначає процедури», – каже Олександр Фомічов.
Ветеран Олексій Тарарака повернувся з курсу реабілітації у Чехії зовсім нещодавно. У цивільному житті він багато років працював у порту на Одещині, а коли почалась повномасштабна війна добровольцем став до лав Збройних Сил. Ветеран пройшов бої від Вознесенська до Авдіївки, довгий час виборював українські землі на Донеччині, де і отримав поранення. Після цього почався тривалий період лікування. Повернення зі служби до цивільного життя стало новим випробуванням.
«Я пів року сидів вдома, нічого не хотів, нікого не хотів бачити. Потім прийшов у «Veterans HUB ODESA», і тут я познайомився вже з побратимами. Відтоді вже два роки я ходжу сюди. Тут нові знайомства, нові побратими, з паном Олександром теж познайомились», – розповідає ветеран.
На жаль, найважче після повернення додому ще не було позаду. Протягом останнього року Олексій втратив одразу кількох близьких людей: дружину, племінника та батька…
«Я геть був пригнічений. Але дякуючи пану Олександру, фонду, які відправили нас з побратимом на реабілітацію, я якось переключився… Голова прочистилась, вже немає такої скованості, депресняка. Я днями зустрів знайомих, яких не бачив два-три місяці, і мені кажуть: «Ти якийсь відпочивший наче». Тобто результат на обличчя в прямому та переносному сенсі. Через дні три як приїхав у санаторій, мене перестали судоми хватати. Сон налагодився, спокій… Фізично дуже позитивно… Для мене ці басейни, нехай не в десятку, але в двадцять чудес світу точно мають входити», – поділився Олексій Тарарака.
Найбільше, додає ветеран, сподобалась організація та ставлення до українців у санаторії. До речі, це був перший раз, коли Олексій побував за кордоном. У Тепліце українських захисників особисто привітав мер міста пан Їржі Штабл (Jiří Štábl). Олександр Фомічов зауважив, що така увага – це прояв підтримки й поваги до всіх громадян України.
Наразі фонд планує чергову поїздку ветеранів з Одещини на реабілітацію у Чехії. У майбутньому директор БФ «Шлях до Себе» мріє організовувати такі поїздки захисників зі своїми сім’ями. Втім, на сьогодні можливість збільшувати кількість людей, які зможуть оздоровитися у санаторії, напряму залежить від фінансування. Олександр Фомічов наголошує, що навіть невеликі суми донатів наближують шанс нашим ветеранам, а згодом і їхнім сім’ям, пройти таку терапію.
Окрім цього, у подальшому у фонді прагнуть організувати комплексну реабілітацію у Чехії дітей з ДЦП.
«Цей курорт входить в трійку найкращих курортів світу з лікування дитячого церебрального паралічу, вони займаються цією проблемою вже 80 років. Я також хочу запустити цей проєкт, але лікування там вдвічі дорожче, ніж для ветеранів. Мінімальний час лікування, щоб отримати результат, – три тижні. Хлопці були два тижні, хтось 10 днів. По-друге, ми не можемо відправити тільки дитину, потрібен супровід, як правило це мати. Одне лікування на двох, а це і проживання, харчування. Тобто ці затрати вдвічі дорожчі», – розповів директор фонду.
Як це – бути молодим фондом в Україні та звідки фінансування
Як вже зазначалось, фонд «Шлях до Себе» розпочав свою діяльність більше року тому. Першу фінансову підтримку організації надало Святилище Сантуаріо де Фатіма, що у Португалії, яке є одним з найбільших та найвідоміших світових паломницьких центрів. Також пан Олександр надсилав листи до схожих святилищ інших країн, звертався до понад сотні відомих світових фондів. Однак для молодої благодійної організації здобути фінансову підтримку не так вже й легко, адже для довіри партнерів необхідні результати діяльності, а для отримання цих результатів необхідні вкладення.
«Щоб податись на гранти, якесь фінансування, будь-який фонд має відповідати вимогам. І обов’язкові три вимоги: це історія фонду, результати і сам проєкт. Сам проєкт ми можемо написати грамотно, гарно. А історія? У нас за минулий рік вийшла позитивна фінансова звітність, але дуже маленька… Закономірне питання: де ж ви берете гроші? Гроші ми беремо зі своєї кишені. Те, що я заробляю, я вкладаю у благодійний фонд. По-друге, в мене є друзі. Спочатку, коли я хотів відкривати фонд, дуже багато людей казали, що допоможуть. Але коли я відкрився, 50% з цих людей зникли. Гроші беремо від фізичних осіб. Поки що дуже мало. Але ми зробили звітність, ми прозорі, і люди бачать, звідки ми беремо фінансування і куди його спрямовуємо. Ми сплачуємо за все офіційно, ніяких «конвертів» немає. Бо фонд – це неприбуткова організація, я вкладаю гроші у фонд і фонд розраховується», – пояснює Олександр Фомічов.
Водночас, на думку ветерана Олексія Тарараки, насамперед про потребу у реабілітації українських захисників мають розуміти тут, в Україні. Втім, як зазначив директор БФ «Шлях до Себе», на сьогодні ставлення до благодійних фондів часто негативне через окремі організації, які зруйнували свою репутацію та підірвали довіру українців.
«Коли я приїхав в Україну, я думав, що буде якась підтримка. Але, по-перше, люди дуже втомилися від війни. По-друге, люди донатять в першу чергу не на реабілітацію, а на фронт. Це дрони, патрони, автівки, генератори… І, на жаль, дуже багато фондів в Україні мають погану репутацію через те, що кошти використовувалися для свого особистого збагачення. І коли люди чують, що це фонд – це недовіра, і з цим дуже важко. Потрібен час. Тому я наголошую, що ми прозорі. Всі кошти, які я заробляю, я вкладаю у фонд. Нам будь-яка копійка допоможе. І ми відкриті для партнерства», – наголосив директор БФ «Шлях до Себе».
Зокрема, Олександр розглядає можливість партнерства з різними українськими підприємствами, які мають у колективі ветеранів. Таким чином бізнес може підтримувати фонд, який зі свого боку допоможе організувати реабілітацію для ветеранів підприємства.
Попри усі існуючі складнощі, Олександр вірить, що реабілітація наших захисників сьогодні – це необхідність, тож продовжує шукати усі можливі шляхи для досягнення поставлених цілей. А детальніше про відгуки самих ветеранів, звітності, плани та амбіції можна дізнаватись на сайті та соцмережах БФ «Шлях до Себе».
Нагадаємо, вже незабаром на оздоровлення у Чехію відправиться чергова група ветеранів з Одеської області. Допомогти фонду організувати таку реабілітацію для якомога більшої кількості наших захисників можна донатом будь-якої суми за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/4bHgeLTtcL.
Амєлія МИЙНОВА
Фото – з сайту та соцмереж БФ «Шлях до Себе»
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
