Вибухи в Рені не бачать, але чують: як живуть під час війни мешканці прикордонного гагаузького села в Молдові
Гагаузьке село Чишмікіой, розташоване всього за 12 кілометрів від українського порту Рені, вже майже чотири роки живе буквально поряд з війною. Вибухів тут зазвичай не видно, але їх добре чути: гуркіт, гул і звук безпілотників, що пролітають, стали елементом буденності. Про це пише Nokta.md, передає видання «Південь сьогодні».
Місцевий мешканець Афанас Терзі розповів журналістам Europa Liberă Moldova, що буває страшно ночами, коли над селом чути дрони, що летять у бік Рені.
«Страшно, звісно… боїмося. Гримить грім. Вночі – о першій годині, о другій, коли всі сплять», – каже чоловік.
За його словами, всі чекають лише на одне – щоб війна нарешті закінчилася.
Олена Сербінова, ще одна мешканка Чишмікіоя, каже, що гучні звуки давно стали звичними.
«Щось гримить, а ми тихенько сидимо. Аби гірше не було. А що робити? Куди йти?» – розповідає вона.
У ніч на 2 грудня російська атака безпілотниками на Одещині була добре чутна і в Чишмикійому. Тоді через удари тимчасово закрили пропускний пункт «Джурджулешти – Рені».
Житель села Георге Буюк згадує, що прокинувся від потужного гуркоту:
«Вийшов надвір – темно, нічого не видно. Лише потім дізналися, що вибухи були у районі Рені».
Чоловік визнає:
«Дай Бог, щоби цього не було. Це дуже страшно, усі хочуть жити».
Інші жителі говорять приблизно те саме: вони бояться, але не можуть нічого змінити. І ще важче думати про людей по той бік кордону – на Одещині.
«Скільки людей втратили… не дай Боже, щоб у нас було так само», – кажуть мешканці Чишмікіоя.
Підготувала Діана ГЕРГІНОВА
