Від промислу та вирощування до переробки рибної продукції: як працює одне з найбільших рибних підприємств Одещини
На півдні Одеської області на озерах Ялпуг та Кугурлуй працює одне з найбільших рибогосподарських підприємств регіону – ТОВ «Репида». Активно вести промисел тут почали лише з 2022 року. Втім, вже сьогодні підприємство має замкнений цикл від промислу та вирощування до переробки рибної продукції із сучасними рішеннями. Детальніше про це розповіли у відеосюжеті, підготовленому Держрибагентством на замовлення телеканалу «Трофей», передає видання «Південь сьогодні».
Наразі на підприємстві масово здійснюється промисел креветки. Проте також тут вирощують такі види риб як товстолоб, амур, короп, сом, щука, ведуть промисел окуня, ляща, судака та інших поширених видів риб регіону.
Як розповів співвласник ТОВ «Репида» Леонід Козлов, наразі на підприємстві працює близько 160 людей. Сам Леонід з Херсонщини, де на тимчасово окупованій ворогом території залишилось його рибне господарство.
«Вже десь з восьмого місяця 22-го року ми почали тут будувати, перевтілювати, наводити лад і починати активно вести промисел. Адже всі рибалки херсонські залишились без роботи, ми їх привезли, попросили, щоб вони нам допомогли підняти підприємство… У мене все було на лівому боці Херсонщини. Там я так само виловлював, створював, мінірозплідники свої були. Це все я там втратив. І це все ми вирішили відновити тут».
Зауважує, що якби не рибалки, які працюють на підприємстві, нічого не вдалося б. Тому вважає, що саме комплексні спільні зусилля стали основою досягнень ТОВ «Репида» сьогодні.
Розпал роботи рибалок починається з осені й закінчується ранньою весною. У цей період за день вилов може сягати від однієї до десяти тонн рибної продукції. Влітку промисел перебуває у «сплячому» режимі – до пів тонни.
Для працівників тут створені комфортні умови: є кімнати, обладнані ліжками та кондиціонерами, де можна відпочити або залишитись на ніч. Будується сучасна їдальня. Проте вже сьогодні рибалок годують тричі на день. Є також душ, туалет, пральна машина, кімната відпочинку.
Біля води для рибалок вже облаштовані причали з усім необхідним, зокрема вже обробленими сітками. Поруч – шатри, де рибалки можуть привести сітки до ладу.
Виловлену рибу та креветку здають на склад первинної обробки. У підприємства є як велика холодильна камера, так і рефрижераторні контейнери.
Свіжа креветка тут проходить декілька етапів: спочатку її миють в одному чані, потім перекладають і вимивають начисто. Варку вона проходить «дідівським» способом: креветку кидають у казан, що обкладений цеглою та нагрівається полум’ям, де вже кипить вода. Казан розігрівається дуже швидко і тримає високу температуру.
«Для креветки потрібен швидкий вогонь, велика температура має бути. І вона має моментально зваритися», – пояснив Леонід Козлов.
Воду підсолюють та засипають миту креветку. Після цього вона одразу поступає на столи, де має охолодитися. А після цього її перебирають, складають і відправляють у шовкову заморозку з температурою -36°.
«Вогонь різкий і температура охолодження різка. Але перед тим вона спочатку має охолонути», – каже Леонід Козлов, додаючи, що це необхідно, аби креветка не втратила свої властивості.
Фасується креветка по шість кілограмів і далі йде у продаж.
Також на підприємстві є переробка рибної продукції: тут її коптять, солять, в’ялять, деякі види риб продають живими. Для цього ТОВ «Репида» має спеціальні басейни, що дозволяють тримати виловлену рибу у живому стані довше. Функціонувати такі ставки почнуть з осені – коли почнеться активний промисел.
«Здебільшого ми запускаємо у басейни товстолоба, коропа, сома, карася. Ці основні види ми продаємо живими рибками. Жива рибка до нас приїжджає і жива рибка виїжджає – і вже вони торгують на ринку. А судак, окунь, тарань, лящ – воно все вже йде через холодильник, там де охолоджується і вже не живе», – розповів Леонід Козлов.
Цех переробки рибної продукції ще в процесі доробки, проте вже можна побачити, що створюється він на сучасний лад. Зокрема, є своя коптильня, яка працює на тирсі груші, вишні тощо. Тут переробляють тарань, ляща, судака, сома, товстолоба – всю продукцію, якої потребує ринок.
Продають у підприємстві і свіжих раків у період дозволу промислу. Раки виловлюються у водоймах, перетримуються і далі фасуються на продаж – в живому вигляді. За середовищем перетримки тут дуже слідкують, адже раки примхливі й у не дуже екологічно сприятливому середовищі можуть гинути.
Для підтримання екології підприємство має спеціальні резервуари, куди відправляються стічні води від переробки креветки і рибної продукції. Наразі їх чотири об’ємом 5 метрів у глиб і два завширшки, тобто більше 10 кубів на кожен. Далі цю воду викачує спеціальна машина:
«Приїжджає машина – у нас укладений договір. Вони приїжджають, викачують. Плюс у нас в кожній ямі бактерії, вони переробляють, тож вода вже очищена», – додає співзасновник ТОВ «Репида».
Також ТОВ має доволі потужну сонячну електростанцію – 80 кіловатів ємності, яка на літній період здатна покривати близько 70% потреб підприємства.
Місце, де все зароджується – цех інкубації. Тут вирощують личинку, а коли вона підростає – відпускають.
«На сьогоднішній момент тут товстолоб, а так ми тут вирощуємо амура, коропів, судака, сома, щуку. Звідси все починається», – каже Леонід Козлов.
Варто зазначити, що через війну та окупацію східних територій, риборозплідних комплексів на сьогодні в Україні, на жаль, одинці.
На питання представника Держрибагентства, начальника відділу організаційної роботи взаємодії із ЗМІ та роботи з громадськістю Держрибагентства Ростислава Юнака щодо сертифікації продукції Леонід запевнив – усі необхідні документи про контроль якості наявні й відповідні лабораторні дослідження проводяться.
«За неповних чотири роки з нуля було створено отаке підприємство, яке займається продовольчою безпекою нашого населення. Ми бачимо на прикладі пана Леоніда: він втратив все на Херсонщині, але не склав руки, а з новими силами на Одещині відтворив може навіть і краще», – зауважив Ростислав Юнак.
Водночас Леонід Козлов додав:
«Я весь досвід, який здобув там (на Херсонщині – Авт.) тут склав разом. Але без допомоги моїх компаньйонів і наших рибалок, ми б це самі не створили. Тільки комплексно, спільно».
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Фото – скриншоти з відео Держрибагентства
