Ветеран з Одеси у 63 роки став на захист України, а нині популяризує в Одесі адаптивну гру у пілкбол, якою захопився під час реабілітації в Іспанії
Михайло Зімін – ветеран російсько-української війни, який став першим, хто «привіз» та активно розвиває в Одесі такий вид спорту як піклбол. Насамперед – проводить заняття для захисників і їхніх родин, адже добре знає, наскільки велику роль у реабілітації відіграє фізична активність, єднання в колі однодумців та близьких, а також можливість показати світові, що усі досягнення ще не позаду. Про власний шлях, гру у піклбол та розвиток адаптивного спорту на Одещині Михайло розповів журналістам видання «Південь сьогодні».
Родом Михайло із західного Сибіру – Новосибірської області. Проте ще юнаком приїхав до Одеси навчатися, і так і залишився тут жити й створив родину. У цивільному житті обіймав посаду заступника директора у компанії, проте з початком повномасштабної війни все змінилося. Зізнається, що не міг «лежати вдома на дивані й дивитися всі ці новини в телевізорі» – хотів бути корисним. Тому, у віці 63 років, прийняв рішення добровільно стати до лав Збройних Сил. Вже 26 лютого 2022 року він став військовослужбовцем. З того моменту близько двох років Михайло був серед тих, від кого залежало майбутнє України та Одеси зокрема – спочатку бойові завдання у Миколаївській області, коли ворог планував наступ на Одесу та столицю. Потім – Херсонщина, а згодом важкі бої на Донеччині – Соледар, пізніше Бахмут.
У 65 років Михайло був демобілізований за віком. І саме перебуваючи на реабілітації в Іспанії у 2023 році ветеран познайомився та захопився з головою грою у піклбол.
Для наших читачів ця назва спорту може бути чимось зовсім новим, тому розповімо трошки про піклбол. Отже, це ракетковий спорт, який є захопливим поєднанням тенісу, бадмінтону та настільного тенісу. У піклбол грають понад 100 мільйонів людей більше ніж у 70 країнах, і ці цифри продовжують зростати. Найактивніше він розвивається в США, Австралії, Індії, Великій Британії та багатьох інших країнах. Піклбол цікавий тим, що набагато простіший у засвоєнні, ніж теніс чи сквош, що дозволяє новачкам швидко включитися в гру. Крім того, він набагато дешевший, ніж теніс, який вважається елітним спортом. Для гри не потрібно орендувати дорогий корт – можна грати на будь-якому твердому покритті: у спортзалі, на дитячому майданчику, навіть на закритій вулиці. Достатньо крейдою намалювати лінії, встановити переносну сітку – і можна грати. Піклбол підходить людям будь-якого віку. Він простіший і менш енергозатратний, ніж теніс чи сквош, і при цьому має низький ризик травм. А що важливо у сьогоднішніх реаліях України – цей вид спорту є доступним зокрема для людей з ампутаціями, на кріслах колісних або з протезами. В нього грають як діти, так і люди літнього віку. В Одесі піклбол дійсно полюбився ветеранам.
Тож, захоплений цим видом спорту, Михайло почав думати, як розвивати його вдома. Ветеран знайшов однодумців та нині обіймає посаду заступника голови Всеукраїнської Федерації Піклболу по роботі з ветеранами. Завдяки цим старанням в Одесі з’явився піклбол. Першими долучатися почали побратими, учасники громадської організації «Veterans HUB ODESA». Наразі заняття проходять регулярно тричі на тиждень – у спортивному клубі Міністерства оборони України на вулиці Семінарській. Крім того, тренування почали проводити в одному з ліцеїв Одеси та планують надалі розширювати кількість локацій, аби ветерани з кожного району міста могли відвідувати заняття недалеко від дому.
Михайло наголошує, що такий спорт є дуже важливим на шляху реабілітації, зокрема допомагає полегшити болі, покращувати емоційний стан та роботу нейронних мереж. Крім того, це сприяє соціалізації ветеранів після повернення додому. А тих, хто міркує, чи варто спробувати, запрошує прийти хоча б раз на тренування.
«Будь-який спорт треба подивитися і спробувати самостійно. Прийти хоча б на одне тренування, подивитись на ці сяючі очі, на ці емоції ветеранів, як вони сприймають цей вид спорту. Ми запрошуємо і дітей ветеранів, і дружин, щоб разом в режимі спортивно-змагальному проявити найкращі якості, коли біль вщухає, коли думаєш тільки про те, як ведеш гру – ти рухаєшся на автоматизмі, і больові відчуття, головні болі просто відходять і ти сприймаєш тільки цей процес і своїх побратимів».
Завдяки Всеукраїнській Федерації Піклболу регулярно відбуваються змагання й турніри, які, на думку Михайла, є важливою складовою відновлення захисників.
«Ветеран має відчувати, що він потрібен суспільству. А коли він показує своїми діями, своїм духом, що він може тренуватися попри будь-який стан – і з травмами, і з ампутаціями, на протезах, кріслах колісних – а він відвідує змагання, на нього дивляться діти, дружини, друзі, глядачі – і це переповнює дух. І, власне, на рівні самосвідомості він стає вище і розуміє, що потрібен суспільству. Це те, що нам зараз потрібно – щоб хлопці не замикались у собі, у своїх проблемах, а виносили ці проблеми для сумісного вирішення. Ми такі самі члени суспільства, як і всі інші, і нас не треба боятися, нас треба просто поважати, приймати й цінувати наш досвід, наші знання і наші навички, і нашу мужність і відповідальність».
В Одесі адаптивний спорт розвивається стрімко й впевнено. Проте є багато ветеранів, які повертаються додому у більш віддалені від обласного центру громади – у містечка і села. Задля популяризації ветеранського спорту, а зокрема й піклболу, в рамках програми Одеської облдержадміністрації Михайло разом з колегами з ГО «Veterans HUB ODESA» відвідували населені пункти Одещини, де знайомили місцевих ветеранів з різними видами адаптивного спорту на власному прикладі.
«Найголовніша ціль цієї програми, в рамках якої ми відвідали районні центри, – це показати своїм прикладом і знайти охочих цим займатися, показати, що це все дуже доступно. Що стосується піклболу – в будь-якому селі є школи. Нам достатньо одного приміщення. Корт для піклболу має стандартні розміри корту для бадмінтону: 13 м 40 см на 6 м 10 см. У будь-якому населеному пункті знайдеться таке приміщення. Комплект для піклболу, що складається з чотирьох ракеток, сітки, самої несучої конструкції і м’ячів, буде коштувати близько 14-15 тис. грн. Для сьогодення це невеликі кошти».
Окрім місцевих бюджетів, часом допомагають ветеранам із придбанням необхідного спортивного обладнання й місцеві підприємці, зокрема у сільських громадах – фермери, виражаючи таким чином вдячність воїнам, які свого часу стали на захист української землі.
Інше питання – тренери. Цьогоріч на початку квітня відбувся Перший всеукраїнський чемпіонат з піклболу, у якому взяла участь понад сотня людей з майже усіх областей України. Гарна новина – усі учасники, які посіли призові місця, пройшли курси тренерства – отримали дипломи тренера з піклболу, ще багато учасників отримали сертифікати інструктора. Тож сьогодні вже вони можуть стати провідниками нових гравців у світ піклболу. Загалом, наголошує Михайло, федерація повністю відкрита до того, щоб сприяти поширенню цього виду спорту в українських громадах, і всіх охочих запровадити гру у піклбол у своєму населеному пункті закликає втілювати цю ініціативу в реальність та ділитися позитивними емоціями від тренувань з побратимами, рідними та друзями.
Зі слів ветерана, розвивати адаптивний спорт в Одесі допомагає як обласна, так і місцева адміністрації. Проте, звісно, для масштабування й можливості залучати більше людей до цієї захопливої гри потрібно багато ресурсів, тож потреба у спонсорах залишається актуальною. Охочих підтримати піклбол в Одесі Михайло запрошує прийти й познайомитись із цим видом спорту, ветеранами та впевнитись – чому воно того варте. Водночас для підприємств, які працюють на Перемогу та займають активну позицію, амбасадори піклболу готові організувати тренування та змагання серед колективу робітників та навчити всьому, що знають самі.
Надалі у парку Шевченка міста Одеси планують відкрити й майданчик для гри у піклбол просто неба – зокрема, аби усі перехожі мали змогу побачити, зацікавитись та долучитися. Наразі, на жаль, через постійні російські обстріли цей процес ускладнений. Проте у подальшому тут мають намір створити справжній простір для фестивалів, тренінгів та змагань.
Михайло ставить перед собою задачу перетворити Одесу на столицю піклболу в Україні, а після завершення війни прославляти Батьківщину у цьому спорті й на міжнародній арені. Проте найголовніше на сьогодні – це Перемога.
«У нас план один – це Перемога, щоб наші хлопці живими здоровими повернулися до нас. А ми вже будемо готувати їм ґрунт для того, щоб займатися реабілітацією завдяки адаптивним видам спорту, в тому числі піклболу. Я на всіх майданчиках кажу, що моя задача – це зробити Одесу столицею піклболу в України. Тому що ми живемо біля моря, Одеса – культурна столиця України, Одеса – це курорт, це залучення усіх жителів України для відпочинку, а відпочинку без спорту не буває. Чим більше людей буде грати у пілкбол, тим більше звернуть увагу, будуть нести у свої міста і села цей чудовий вид спорту. Ну і звісно, що без міжнародних змагань просунути спорт неможливо. Одеса має стати міжнародним майданчиком для змагань з піклболу. Ми навіть назву придумали: «Одеса Піклбол Арена». Якщо ми створимо умови для міжнародних змагань – після війни зможемо запрошувати наших і міжнародних спортсменів до змагань. Тоді вже окрім того, що Одесу знали у всьому світі як бренд, ми зробимо так, що в Україні був тренд піклболу. Тому Одеса – це бренд, піклбол – це тренд».
Що про піклбол кажуть гравці
Аби побачити гру у піклбол на власні очі, почути враження ветеранів та інших учасників тренування в Одесі, та навіть спробувати взяти у цьому участь, ми вирушили на одне з таких занять.
Олексій Тарарака – ветеран російсько-української війни з інвалідністю, керівник ГО «Ветеран спорт Одеса» при «Veterans HUB ODESA», зауважив, що гра допомагає як покращити ментальний, так і фізичний стан:
«Гра дуже динамічна, захоплююча. Вона допомагає перемкнутися, психологічно розслабитися і фізично розвинутись. За ці півтори-дві години ти перезавантажуєшся. Настрій – супер!. І що важливо – грати можуть всі: ветерани на кріслах колісних, з ампутаціями. Цьогоріч ми проводили у квітні перший чемпіонат України серед ветеранів та ветеранок в Києві, і з чотирьох категорій у трьох одесити посіли перше місце, зокрема – піклбол на кріслах колісних. Долучаються також дружини, діти, всі охочі».
Сам Олексій дізнався про піклбол завдяки Михайлу Зіміну, а сьогодні разом з іншими ветеранами, захопленими грою, допомагає знайомити із цим видом спорту більшу кількість людей.
«Ми розвиваємо і долучаємо спільноту ветеранів, родин і всіх бажаючих до цього прекрасного виду спорту. Завдяки Михайлу Володимировичу ми дещо більше року тому дізналися про піклбол і зараз до нас вже, враховуючи навіть будній робочий день, близько десятка людей приходить. Плюс у нас є осередки: у Пересипському районі – там є своя спілка, яка тренується на базі 93-ї школи. У Київському районі – на базі 92-ї школи теж великий майданчик в нас. Також ми кожен вівторок і четвер вже місяць як вже проводимо тренування для діючих військовослужбовців – хто з полону, хто з пораненням – на «Лісовій поляні» (Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів – Авт). Там на базі є два реабілітологи, яких ми теж долучаємо, і вони з часом будуть тренувати».
Ветеран Андрій дізнався про піклбол у колі ветеранів та вирішив якось спробувати за рекомендаціями. Тепер він не тільки займається сам, а й долучається до тренувань для військових, що перебувають на реабілітації.
«Я почув серед ветеранів, що є така гра, мене запросили. Я прийшов, спробував, мені сподобалось і почав займатись потрошки. Буває приходиш десь трохи знервований, день якісь дурні думки в голові – як завжди буває. Почав грати і якось ці негативні емоції уходять, гра заспокоює. Плюс це дуже добре кардіо. І потім йдеш з гри задоволений життям, втомлений. Ми ходимо в реабілітаційний центр «Лісна поляна», там граємо теж із хлопцями після реабілітації – багато кому подобається».
Анастасія Деркач побачила піклбол випадково, але відтоді, жартома зізнається, не може припинити відвідувати тренування.
«Я взагалі двадцять років займаюсь бадмінтоном, в мене знайомий працює в СКА. Я зайшла до нього за своїм велосипедом і потрапила на тренування з піклболу, і тепер не можу звідси вийти. Спитала, як у це грати, хлопці були дуже доброзичливі й покликали мене грати, і тепер я не можу без піклболу жити. Це азарт, швидке мислення і кардіо».
Наталя Железогло – співробітниця «Veterans HUB ODESA», полюбляє гру у піклбол завдяки корисному фізичному навантаженню, а також команді ветеранів, які завжди підтримують охочих долучитися до тренувань.
«Я вже давно у ветеранській спільноті, тому що працюю у «Veterans HUB ODESA». Гра супер – мені як дівчині подобається що: я скидаю калорії (бо за дві години гри десь тисяча калорій спалюється), мені подобаються рухи, подобається спілкуватися з ветеранами. З ними класно, тому що вони завжди підтримують. Всі люди, які пробують перший раз, кажуть, що воно затягує».
Зауважимо, що адаптивність гри для різних вікових категорій та фізичних можливостей аж ніяк не робить її меншим спортивним викликом для будь-якого, адже піклбол вимагає повної концентрації на грі, чим не може не захопити з першого ж тренування.
До речі, незабаром наші ветерани – спортсмени вирушать у Бірмінгем, що в Англії, де представлятимуть Україну у грі в піклбол на міжнародних змаганнях. Тож побажаємо їм наснаги та нових здобутків!
А для тих, хто бажає дізнатися більше про піклбол та коли проходять тренування в Одесі, залишаємо посилання на сайт федерації та ГО «Veterans HUB ODESA», де регулярно оприлюднюють розклад занять.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Амєлія МИЙНОВА
