В українській дельті Дунаю у дику природу випустили чотирьох пугачів: чому ці птахи важливі
Чотири молодих птахи – два самці та дві самки – вирушили у свою першу подорож у дику природу в рамках програми Rewilding Ukraine з відновлення цього культового виду в дельті Дунаю. Це знаменує собою ще один крок у створенні життєздатної місцевої популяції пугачів у регіоні, де цей вид майже зник у 20 столітті. П’ятнадцять сов вже випущено в рамках програми, і робота триває, планується подальше випускання та постійний моніторинг. Детально про програму розповіли у Rewilding Ukraine, передає «Південь сьогодні».
Шлях у дику природу
Усі четверо нових мешканців дельти народилися в зоопарку Лімпопо у Львівській області. Після вилуплення птахи пройшли кілька етапів підготовки до самостійного життя, останній з яких відбувся в Одеському зоопарку. Там сови навчилися літати та полювати самостійно.
Перед випуском птахів перевели до адаптаційного вольєру, розташованого поблизу екотуристичного комплексу «Пелікан» у Вилковому, в самому серці української частини дельти Дунаю. Вони провели там близько двох тижнів, знайомлячись із звуками вітру, запахом очерету та нічними звуками дикої природи – світом, який тепер став їхнім домом.
Дві сови оснастили GPS-передавачами, що дозволило команді Rewilding Ukraine відстежувати їхню поведінку та переміщення. Попередні роки спостереження показали, що випущені молоді особини активно досліджують український Дунай, але зрештою повертаються до дельти, де знаходять притулок і достатньо їжі навіть взимку.
Відновлення здорового ландшафту дельти Дунаю
Як хижаки пугачі відіграють вирішальну роль у підтримці здоров’я екосистеми дельти. Вони допомагають контролювати популяції гризунів, зокрема щурів, які можуть пошкодити гнізда інших видів птахів. Там, куди пугачі повертаються, природні екологічні процеси відновлюють баланс.
Ці сови також мають культурне значення, займаючи чільне місце в народних казках, легендах та піснях. Їхня присутність у дельті зміцнює як природу, так і місцеві громади, оскільки відновлений ландшафт може приваблювати більше відвідувачів та підтримувати засоби до існування, засновані на природі.
Символ стійкості
Незважаючи на війну, зусилля з відновлення дикої природи в дельті Дунаю тривають. Кожен випуск пугачів є символом стійкості та надії, демонструючи, що природа в Україні продовжує відновлюватися навіть у найскладніші часи.
Колись пугачі мали стабільні популяції по всій Україні, але через переслідування, зростаючу урбанізацію та втрату середовища існування їхня чисельність різко скоротилася. Сьогодні, завдяки підтримці партнерів, включаючи Дунайський біосферний заповідник, Rewilding Europe та зоопарк Лімпопо, ці культові птахи повертаються в райони, де їхні крики знову можуть вільно лунати.
Моніторинг та надія на майбутнє
«Протягом реалізації ініціативи з реінтродукції пугача в українському Придунав’ї ми уважно стежимо за випущеними птахами, як безпосередньо за допомогою GPS-передавачів, так і за допомогою класичних орнітологічних методів та опитувань місцевих громад. Коли це можливо, ми також збираємо допоміжні дані, такі як аналіз раціону сов через їхній послід. Наші спостереження та результати опитувань показують, що деякі птахи не лише залишаються в дельті, але й процвітають тут, як в українській, так і в румунській частинах двостороннього біосферного заповідника ЮНЕСКО. Ми сподіваємося, що наші зусилля незабаром підтвердять розмноження цього виду в регіоні та покажуть ознаки зростання популяції пугача», – прокоментував науковий співробітник Дунайського біосферного заповідника та експерт з питань відродження дикої природи в Україні Олександр Гайдаш.
Поточний стан популяції пугача
Євразійський пугач (Bubo bubo) – найбільша сова в Європі та ключовий хижак у природних екосистемах. Хоча в усьому світі цей вид не вважається таким, що знаходиться під загрозою зникнення (МСОП – найменший вид), місцеві популяції скорочуються в багатьох країнах. У Східній Європі, зокрема в Україні, популяції залишаються стабільними лише в охоронних територіях, тоді як чисельність на Поліссі та Донбасі обмежена. У Центральній Європі (Німеччина, Польща, Чехія) пугачі рідкісні, а в Скандинавії вони існують невеликими, ізольованими групами. Південна Європа (Іспанія, Італія, Балкани) здебільшого містить стабільні, але ізольовані популяції.
Основні загрози для пугачів включають порушення гнізд, переслідування людьми, використання пестицидів, втрату природних укриттів та зіткнення з лініями електропередач. Це робить програми відновлення популяцій та повернення до дикої природи важливими для забезпечення довгострокового виживання виду в дикій природі. Повернення пугачів зміцнює харчові мережі, відновлює екологічний баланс та підтримує місцеві екосистеми. Примітно, що пугачі можуть жити до 60 років у дикій природі, а розмах крил досягає 1,8 метра. Їхнє нічне полювання робить їх дуже ефективними контролерами популяцій гризунів та дрібних тварин.
Кожен випуск розповідає нову історію повернення дикої природи. Коли пугачі розправляють свої широкі крила над Дунаєм, дикий ландшафт робить ще один крок до відновлення, зазначають у Rewilding Ukraine.
Фото: Олександр Гайдаш / Rewilding Ukraine
